Справа № 412/3707/2012

пр. 2/412/2962/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2012 року                                                    Жовтневий районний суд

                                                                                 м. Дніпропетровська

У складі:          

Головуючого                     –судді Галічого В.М.

          При секретарі           –Баштаненко І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи –Відділ громадянства, реєстрації і міграції фізичних осіб Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради про надання дозволу на виїзд за кордон, без згоди батька, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2012 р. позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просила в порядку ст. 4 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” надати дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон без згоди відповідача їх малолітньої дитини ОСОБА_2 Ніколь, ІНФОРМАЦІЯ_1

В обгрунтування заявлених вимог зазначила, що до листопада 2005 р. перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають одну дитину –дочку ОСОБА_2 Ніколь, ІНФОРМАЦІЯ_1 Після розірвання шлюбу дитина проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач не займається вихованням доньки та на прохання позивачки надати дозвіл на виїзд дитини за кордон ухиляється від відповіді, не надає або затягує з наданням дозволу, у зв’язку з чим вона позбавлена можливості отримати зазначений дозвіл від відповідача.

В судовому засіданні позивачка заявлений позов підтримала, на його задоволенні наполягала.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду нотаріально посвідчену заяву (а.с. 26), у якій позов визнає у повному обсязі проти його задоволення не заперечує та просить розглянути справу за його відсутності.

Представник третьої особи СГІРФО Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській обл. надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 20).

Третя особа Орган опіки та піклування Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради, явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про день та час його проведення повідомлялась належним чином (а.с. 28).

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивачка та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, що був розірваний у 2005 р. (а.с. 8). Від цього шлюбу мають одну малолітню дитину –дочку ОСОБА_2 Ніколь, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

Як вбачається з пояснень позивачки та матеріалів справи (а.с. 12, 14), після розірвання шлюбу дитина проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач не займається вихованням доньки та на прохання позивачки надати дозвіл на виїзд дитини за кордон ухиляється від відповіді, не надає або затягує з наданням дозволу, у зв’язку з чим отримання його згоди на виїзд дитини за кордон для відпочинку та з освітньою метою є неможливим.

Аналізуючи спірні правовідносини, суд доходить висновку про те, що вони врегульовані положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”, та п. 18 “Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення”, затверджених Постановою КМУ від 31.03.1995 р. № 231, згідно яким оформлення проїзного документа на неповнолітню дитину здійснюється на підставі заяви батьків, а у випадку заперечень з боку одного з них може бути здійснене на підставі рішення суду.

          Враховуючи, що виїзд дитини за межі України відповідає її інтересам та є доцільним з точки зору її виховання та розвитку, а також приймаючи до уваги, що неможливість отримання необхідної для цього згоди батька створює перешкоди в оформленні належних документів для виїзду дитини за кордон, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати у справі підлягають відшкодуванню позивачці за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 4 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”, п. 18 “Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення”, затверджених Постановою КМУ від 31.03.1995 р. № 231, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 74, 79, 88, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити.

Надати ОСОБА_1 дозвіл на виїзд її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 Ніколь, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України у її супроводі або самостійно без письмової згоди батька дитини ОСОБА_2, до досягнення нею повноліття.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 107, 30 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, втім не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                          В.М. Галічий