Справа № 2-7277/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2011 року                     Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Шелестова К.О.

при секретарі - Шнейдеріс А.С.

за участю : представника позивача –ОСОБА_1

представника відповідача –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсними кредитного договору та договору застави транспортного засобу, -

В С Т А Н О В И В:

24 лютого 2011 року ОСОБА_5 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсними кредитного договору та договору застави транспортного засобу (а. с. 3-8).

07 вересня 2011 року у судовому засіданні у якості співвідповідача було залучено Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»( а. с. 96).

Позивач у позовній заяві та представник позивача у судовому засіданні, в обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 03 жовтня 2008 року між ним та ТОВ «Укрпромбанк»був укладений кредитний договір № 1851-016/ФКВ-08, за умовами якого відповідач надав позивачу кредит у розмірі 69 959, 00 дол. США для придбання автомобіля. Зобов’язання ОСОБА_5 за кредитним договором № 1851-016/ФКВ-08 від 03 жовтня 2008 року, забезпечені договором застави транспортного засобу, предметом якого є надання відповідачем в заставу автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER, 2008 року випуску, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Однак позивач вважає, що укладений між ним та відповідачем кредитний договір відповідно до чинного законодавства України необхідно визнати недійсним, та як наслідок визнати недійсними договір застави транспортного засобу, у зв’язку з чим звернувся до суду з позовом. А також просив суд покласти на відповідача судові витрати понесені ним по даній цивільній справі (а. с. 3-8).

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»у судовому засіданні позов не визнавав у повному обсязі, просив суд у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що отримуючи грошові кошти у кредит позивач не пред’являв жодних вимог, щодо недійсності даного правочину, а також позивача було належним чином проінформовано про всі істотні умови договору, як спосіб, терміни погашення кредиту, розмір та терміни сплати процентів та інших платежів, умови дострокового розірвання договору тощо, що підтверджується наявністю особистого підпису позичальника на самому договорі та на анкеті позичальника та містить положення щодо підтвердження згоди позичальника з умовами договору і зобов’язання щодо їх виконання. Крім того, згідно зі ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»банк має право здійснювати операції з валютними цінностями, до яких відповідно до Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19 лютого 2003 року відноситься також іноземна валюта. При цьому право на проведення такої операції ТОВ «Укррпромбанк» мав відповідно до письмового дозволу № 67-5 від 27 червня 2006 року виданого Національним банком України. Згідно з п. 2.3 глави 2 Постанови № 275 Правління Національного Банку України «Про затвердження положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій на виконання окремих операцій»від 17 липня 2001 року одним із видів валютних операцій, які здійснюються банками є залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Відповідачі –ТОВ «Український промисловий банк», приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 у судове засідання не з’явились, свого представника не направили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 1851-016/ФКВ-08, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов’язання надати позивачу кредит у розмірі 69 959, 00 дол. США для придбання автомобіля, на умовах цього договору, а позивач взяв на себе зобов’язання використати кредит за цільовим призначенням, сплачувати відсотки за користування кредитом та повернути кредит відповідачу в порядку та у строки, обумовлені цим договором, що підтверджується копією зазначеного договору та додатком до нього (а .с. 9-12, 13).

Також встановлено, що в забезпечення виконання за кредитним договором № 1851-016/ФКВ-08 від 03 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу № 1851-016/Zфкв-08, за умовами якого позивач надає відповідачу в заставу автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, 2008 року випуску, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (а. с. 20-23).

Встановлено, що 03 жовтня 2008 року ОСОБА_3 на виконання умов кредитного договору № 1851-016/ФКВ-08 від 03 жовтня 2008 року отримав від ТОВ «Укрпромбанк»грошові кошти на суму 69 959, 00 дол. США (а. с. 24).

У судовому засіданні встановлено, що на підставі банківської ліцензії, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» мають право здійснювати операції з валютними цінностями, а також залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а.с.74-79).

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України та укладеного між сторонами договору.

Згідно з п. 7. 1 кредитного договору № 1851-016/ФКВ-08 від 03 жовтня 2008 року шляхом підписання цього договору позичальник підтверджує факт письмового ознайомлення з умовами кредитування банку та отримання копії відповідного листа –повідомлення про умови кредитування банку, за якими надається цей кредит. А також підтверджує те, що уважно ознайомився із змістом цього договору, всі умови цього договору зрозумів, повністю з ними згоден, заперечень, зауважень та запитань не має, та зобов’язується їх дотримуватися та виконувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці –гривні. Сторони можуть визначати грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання повинно виконуватися в гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно –правовим актом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.

Статті 47 та 49 ЗУ " Про банки банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам, що не потребують індивідуальної ліцензії на весь період дії режиму валютного регулювання.

Інструкцією про перші регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління НБУ від 28.08.01 р. № 368, передбачена вимога покриття капіталом валютного кредитного ризику. Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженим постановою Правління НБУ від 06.07.00 р. № 279, встановлено підвищені коефіцієнти резервування за кредитними операціями в іноземній валюті.

При цьому з урахуванням особливостей діяльності банківських установ в умовах фінансової кризи, НБУ постановою Правління НБУ від 01.12.08 р. № 406 "Про затвердження змін до положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" посилив вимоги щодо формування, банками спеціальних резервів за кредитами, наданими позичальникам в іноземній валюті.

На підставі Листа НБУ № 13-210/7871-22612 від 07.12.2009 р. "Про правомірність укладання кредитних договорів в іноземній валюті" належить встановити відповідні юридичні факти: про відсутність регулювання законодавством України меж здійснення кредитування в іноземній валюті за строками та за сумами.

Отже, здійснювані банком операції з надання кредитів в іноземній валюті у будь-яких сумах та на будь-який строк відповідно до підпунктів "в" частини 4 ст. 5 Декрету не вимагають отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Отримуючи кредит, позивач не пред'являв до відповідача вимог щодо зміни визначення валюти кредитування, порядку та строків сплати кредиту. Зазначені умови кредитного договору є суттєвими і оговорені в самому договорі, а його форма та зміст відповідають положенням ст. 203 ЦК України.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі. За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено договором або законом. На зміну спірного договору банком не надано згоди та й взагалі внесення змін до договору є право сторони, а не обов'язок. В даному разі при внесенні змін до договору банк покладається на власний розсуд виходячи з засад доцільності та економічної вигоди.

Статтею 652 ЦК України передбачено можливість зміни договору за згодою сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору.

Отже, з огляду на вищевикладене кредитний договір, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Укрпомбанк»відповідає вимогам законодавства України.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача до відповідача, щодо визнання недійсним кредитного договору та договору застави транспортного засобу, суд виходив з того, що за наслідком укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем, сторони взяли на себе певні зобов’язання, зокрема, відповідач взяв на себе зобов’язання надати позивачу кредит, а позивач –повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку, розмірах та строки, встановлені умовами кредитного договору.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та враховуючи результат розгляду даної цивільної справи, суд вважає за необхідне судові витрати, пов’язані з розглядом даної цивільної справи покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про банки і банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання та контролю», ст. ст. 203, 207-209, 215, 235, 523, 526-530, 629, 652, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

          ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсними кредитного договору та договору застави транспортного засобу –відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено у Апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий суддя:                                                             К.О. Шелестов