Справа № 1-919/2007
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 05 жовтня 2007 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
заступника голови суду, судді Квятковського М.С.
за участю секретаря Бугайчук В.М.
прокурора Синюка О.В.
захисника-адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Луцьку справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні неповнолітня донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 р/н., тимчасово не працюючого, раніше судимого вироком Луцького міського суду Волинської області 22.11.1999 року за ст.2153 ч.2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 23.06.2000 року на підставі Закону України «Про амністію» від 11.05.2000 року,
- за ст.ст.206 ч.3, Юіч.1 КК України ( в ред..1960 p.), -
встановив:
Підсудний ОСОБА_2. 22 вересня 2000 року, приблизно біля 22 год., знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, що виражалося за своїм змістом особливою зухвалістю, безпричинно з хуліганських спонукань пристав до раніше незнайомого ОСОБА_3., та металевою лінійкою з обрубаними кінцями, яка знаходилася в кишені його штанів, наніс удар в живіт потерпілому, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення без ушкодження внутрішніх органів із внутрішньою черевною кровотечею, які за степенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
Допитаний в судовому засіданні з приводу інкримінованих йому злочинів, підсудний ОСОБА_2. свою вину визнав частково.
Показав, що у вечірній час 22 вересня 2000 року, поблизу будинку АДРЕСА_2, при випадковій зустрічі, він дійсно наніс металевою лінійкою з обрубаними кінцями, яка знаходилась перед цим в кишені його штанів, удар в живіт раніше незнайомому потерпілому ОСОБА_3. за те, що той безпричинно до нього пристав і наніс удар своєю головою в його голову.
При цих подіях також були присутні його знайомі ОСОБА_4та хлопець на ім'я ОСОБА_6, прізвище та адреса якого йому невідома.
Таким чином, визнає свою вину у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3. і не визнає вини у вчиненні хуліганства.
Не зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2. свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково, його винність у вчиненні цих злочинів стверджується зібраними та дослідженими в суді доказами
Так з оголошених показань потерпілого ОСОБА_3. та свідка ОСОБА_4 вбачається, що у вечірній час 22 вересня 2000 року, коли вони знаходились поблизу будинкуАДРЕСА_2, раніше незнайомий їм ОСОБА_2. безпричинно пристав до них, вимагав дати цигарку, а коли йому в цьому було відмовлено, наніс удар ножем в живіт ОСОБА_3спричинивши йому тілесні ушкодження.
/а.с.Ю; 13-14/.
В ході досудового слідства ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_2 як особу, яка у вечірній час 22 вересня 2000 року безпричинно по пр.Відродження в м.Луцьку нанесла йому удар в живіт гострим предметом. Підтвердив такі свої покази потерпілий і під час очної ставки з ОСОБА_2
/а.с.40-43; 44/.
Саме показання потерпілого ОСОБА_3, і свідка ОСОБА_4, які повність співпадають між собою, суд приймає до уваги. Будь-яких підстав не довіряти зазначеним показам у суду немає.
В той же час, на обличчі підсудного, за його ж показами не залишилося жодних ушкоджень, хоча вони після удару потерпілого, який як стверджує ОСОБА_2., мав місце, мали залишитися. Дана обставина свідчить про неправдивість показів підсудного, про те, що він захищався від нападу потерпілого. Під час відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_2 останній показав як і при яких обставинах він наніс тілесні ушкодження потерпілому.
/а.с.37-39/.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 27 червня 2007 року у потерпілого ОСОБА_3, було виявлено поранення живота без ушкодження внутрішніх органів з внутрішньо-черевною кровотечею, яке виникло від дії гострого колюче-ріжучого предмета, за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
/а.с.47-49/.
На підставі наведених по справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, спрямованими на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчиненими із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, підсудний ОСОБА_2. вчинив злочин, передбачений ст.206 ч.3 КК України ( в ред. 1960 p.)
Крім того, своїми умисними діями, спрямованими на спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, за ознакою небезпеки для життя, підсудний ОСОБА_2. вчинив злочин, передбачений ст.101 ч.1 КК України ( в ред. 1960 p.).
Заперечення підсудного, що не з хуліганських спонукань спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_3, суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються наведеними у вироці доказами і розцінює як намагання пом'якшити відповідальність за вчинені злочини.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання підсудного суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу.
Обставини, які пом'якшують покарання підсудного по справі відсутні, що обтяжують покарання, йому не інкриміновано.
При таких обставинах, враховуючи дані про особу підсудного, який раніше судимий за вчинення умисного злочину, і знову вчинив тяжкі злочини, характер і обставини вчинених злочинів, суд вважає, що виправлення перевиховання підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання йому слід призначити у вигляді позбавлення волі.
Разом з тим, призначаючи термін покарання, суд враховує, що у підсудного на утриманні неповнолітня дитина, потерпілий не мав до ОСОБА_2 претензій (а.с.53).
Цивільний позов прокурора слід задовольнити в повному об'ємі по сумі спричинених збитків.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.206 ч.3, 101 ч.1 КК України ( в ред. 1960 р.) та призначити йому покарання:
· за ст.206 ч.3 КК України ( в ред.. 1960 p.) - 3 (три) роки позбавлення волі;
· за ст. 101 ч.1 КК України ( в ред.. 1960 p.) - 3 (три) роки позбавлення волі..
На підставі ст. 42 КК України ( в ред.. 1960 р.) за сукупністю вчинених злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_2призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2до вступу вироку в законну силу слід змінити з підписку про невиїзд на утримання під вартою, взявши під варту із залу суду негайно.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2рахувати з часу взяття його під варту.
ЗарахуватиОСОБА_2. в строк відбуття покарання час перебування його під вартою з 21.06.2007 року по 27.06.2007 року включно.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід Луцької міської ради . 372 (триста сімдесят дві) грн. заподіяних збитків по справі.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_2 в той же строк, з моменту отримання копії вироку суду.