Справа № 2-725 2007 року

РІШЕННЯ

іменем України

02 серпня 2007 року                                     Токмацький районний суд Запорізької області

у складі головуючого:                                   Селіверстова С.М.

при секретарі:                                               Жмурко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, набутого за час шлюбу та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя

ВСТАНОВИВ:

До Токмацького районного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, набутого під час шлюбу, в якому позивач зазначив, що з 03.06.2000 року сторони перебували в шлюбі, який було розірвано з моменту видачі свідоцтва про розірвання шлюбу - з 30.01.2007 року. Під час шлюбу було спільно придбане майно, а саме: легковий автомобіль ВАЗ 21063, 1982 року випуску, вартістю 4000 грн., корпусні меблі (стінка) вартістю 1750 грн., кухоний гарнітур (стіл, 2 табуретки, м'який куточок, 2 шухлядки, робочій стіл, мийка, вугол) вартістю 1100 грн., дитячі меблі вартістю 850 грн., диван «малютка» вартістю 750 грн., диван та 2 крісла вартістю 1620 грн., кольоровий телевізор «Самсунг Плано» вартістю 1400 грн., ДВД програвач з акустичною системою вартістю 1400 грн., пральну машинку «LG» вартістю 1400 грн., холодильник «Самсунг» вартістю 1700 грн., газову плиту «Сануссі» вартістю 1400 грн., електроводонагрівач вартістю 500 грн. Загальна вартістю сумісно придбаного майна складає 17 870 грн. Все майно, крім автомобіля, знаходиться в квартирі відповідачки. Позивач пропонує поділити сумісне майно, виділивши йому автомобіль, ДВД програвач з акустичною системою, м'які меблі та холодильник, а всього на загальну суму 8720 грн., залишивши все інше майно відповідачці, на загальну суму 9150 грн.

Від ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя, в якій вона зазначила, що під час сумісного сімейного життя сторони спільно придбали автомобіль ВАЗ 21063, 1982 року випуску, телевізор «Самсунг» вартістю 1400 грн., водонагрівач вартістю 500 грн. та диван «малютка» вартістю 750 грн. Проте ОСОБА_2 не погоджується з вартістю автомобіля, тому як його дійсна вартість на теперішній час становить приблизно від 7373.00 - 8029.50 грн. З приводу інших речей, які зазначив в своєму позові ОСОБА_1, то меблі, а саме: стінку, дитячі меблі та кухоний гарнітур фактично належить матері ОСОБА_2 та надані були в користування сторонам. ДВД програвач с акустичною системою, пральну машинку, газову плиту та холодильник ОСОБА_2 придбала сама, оформивши кредит, вже після фактичного припинення шлюбних відносин, тобто у серпні 2005 року. Факт припинення шлюбних відносин саме з цього часу підтверджується рішенням Токмацького районного суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 19.05.2006 року. Вважає можливим поділ майна за варіантом виділення їй кольорового телевізора «Самсунг», електроводонагрівача та дивану «малютка», а ОСОБА_1 - автомобіля ВАЗ 21063, стягнувши з нього в якості компенсації замість частки ОСОБА_2 в спільному майні - 1364, 75 грн.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зустрічний позов не визнав в повному обсязі та пояснив, що він з 2000 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2 Під час спільного сімейного життя він придбав в м. Запоріжжя диван та 2 крісла. Проте вказаний факт він не може жодним чином підтвердити. Інші меблі, а саме: стінку, дитячі меблі та кухню їм дарували його батьки. Проте знову ж, ніяких договорів укладено не було. ДВД програвач з акустичною системою, холодильник, газову плиту, пральну машину придбали в кредит у м. Запоріжжя в серпні 2005 року. Кредит був оформлений на

2

ОСОБА_2 Телевізор, водонагрівач та диван «малютка» також брали у кредит, який оформляли в банку «Аваль». Автомобіль був придбаний у 2004 році за 4000 грн. В теперішній час автомобіль знаходиться в аварійному стані після ДТП, яке сталося на початку 2006 року. Крім того, в грудні 2006 року він взяв кредит в АКБ «Приватбанк» на суму 3000 грн, половину з якого, тобто 1500 грн. він віддав ОСОБА_2, хоча доказів цього він також не має. З рішенням суд про розірвання шлюбу повністю згоден, в апеляційному порядку він його не оскаржував.

Представник позивача в судовому засідані пояснив, що він також повністю підтримує позицію свого довірителя та не згоден із зустрічним позовом. Він не згоден із вартістю автомобіля, яку зазначає в зустрічному позові ОСОБА_2

Відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 пояснила, що позов ОСОБА_1 вона визнає частково, а свій зустрічний позов підтримує повністю. Вона дійсно не заперечує проти виділення ОСОБА_1 автомобіля ВАЗ 21063, який був придбаний ними в 2004 році. Разом з тим, ОСОБА_2 заперечує проти визначеної вартості автомобіля в розмірі 4000 грн. Згідно довідки експерта, на момент розгляду справи вартість подібного автомобіля становить від 7373,00 грн до 8029,50 грн. Також ОСОБА_2 пояснила, що під час спільного життя були придбані лише водонагрівач, вартістю 500 грн, диван «малютка» вартістю 750 грн. та телевізор «Самсунг Плано» вартістю 1400 грн. Дитячі меблі, м'які меблі, стінку та кухню їм надали в користування її батьки, проте вони не дарували їм меблі, тобто саме батьки ОСОБА_2 є власниками вказаних меблів. Холодильник, газову плиту, ДВД програвач з акустикою та пральну машинку вона придбала особисто в серпні 2005 року, вже після фактичного розірвання шлюбних відносин між сторонами. У зв'язку із зазначеним, вважає, що ОСОБА_1 повинен сплатити їй вартість її частки в спільному⁷ майні, тобто 1364,25 грн.

Представник відповідачки за первісним позовом ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_1. не визнала, а зустрічний позов підтримала в повному обсязі. Додатково пояснила, що доводи ОСОБА_1 про придбання ним м'яких меблів та про те, що інші меблі були їм подаровані його батьками є такими, що не відповідають дійсності та ним взагалі недоведені.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він перебуває в дружніх стосунках зі сторонами. Зі слів позивача ОСОБА_1 йому столо відомо, що його батьки придбали меблі: дитячі, кухонні та гарнітур - стінку. Також йому відомо зі слів позивача, що автомобіль був придбаний за 800 долларів США.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він в 2004 році продав ОСОБА_1 свій автомобіль ВАЗ 21063 за 800 долларів США, що становить 4000 грн.

Свідок ОСОБА_5. в судовому засіданні пояснила, що вона є матір'ю позивача ОСОБА_1 Вона придбала для сина та його дружини - відповідачки ОСОБА_2, дитячі меблі, кухню та корпусні меблі. Для цього вона та її чоловік брали кредити в банках міста. Частину меблів вони придбали для себе, а частину передали сину з дружиною. Вказаний факт підтверджують довідкою з меблевого магазину. Меблі передали в дарунок дітям без оформлення якихось договорів.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_2 Під час спільного проживання її доньки з ОСОБА_1 вони придбали та надали в користування диван та 2 крісла, дитячу стінку, корпусні меблі та кухонні меблі. Всі ці меблі належать особисто їй, вона їх не дарувала донці, а лише надала в безоплатне користування до того часу, поки вона сама не придбає собі меблі. Диван та 2 крісла було придбано в м. Токмаку, про що свідчить копія чеку, а інші меблі були придбані в м. Запоріжжя, про що також свідчать копії квитанцій.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною брата ОСОБА_2 Вони тісно спілкуються з ОСОБА_2 їй відомо, що батьки ОСОБА_2 придбали м'які меблі, дитячі меблі, кухню та корпусні меблі, які надали в користування ОСОБА_2 та її чоловіку. Меблі були придбані частково в м. Запоріжжя, частково в м. Токмаку.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, пояснення свідків, а також вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 60 СК України та ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

3

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Статтею 71 СК України передбачено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. В разі неможливості поділити річ, вона присуджується одному з подружжя, а другому присуджується грошова компенсація замість його частки у праві спільної сумісної власності.

Згідно вимог ч.6 ст. 57 СК України, суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка, майно, небуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Як було встановлено в судовому засіданні, сторони дійсно перебували в шлюбі з 2000 року. Разом з тим, вони припинили шлюбні відносини з серпня 2005 року. Це було встановлення із пояснень ОСОБА_2, а також цей факт встановлений рішенням Токмацького районного суду від 19 травня 2006 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Як підтвердив сам ОСОБА_1 він був присутній на судовому засіданні 19 травня 2006 року, рішення суду йому відоме, він з ним погоджувався та не оскаржував.

Як передбачено ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи чи особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 особисто придбала в кредит побутову техніку, а саме: домашній конотеатр ВВК, холодильник «Самсунг», пральну машинку «LG», газову плиту «Индезит». Кредит був оформлений 13 серпня 2005 року, тобто після фактичного розірвання шлюбних відносин між сторонами. У зв'язку з цим, придбана вище зазначена побутова техніка визнається судом особистою приватною власністю ОСОБА_2, яка не підлягає поділу між подружжям.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

У зв'язку з цим суд вважає недоведеними посилання ОСОБА_1 про те, що саме він придбав диван та 2 кресла. Жодних доказів цьому факту він не надав. Разом з тим, ОСОБА_2 була надана копія квитанції, згідно якої диван та 2 кресла були придбані в м. Токмаку в ПП Єлісєєв. Як підтвердила ОСОБА_2 та ОСОБА_6, вказані меблі належать саме ОСОБА_6, тому не можуть розглядатися як предмет спору про поділ спільного майна подружжя, у зв'язку з тим, що ці меблі не є майном подружжя, а належать іншій особі.

Також недоведеним суд вважає і пояснення ОСОБА_1 про те, що дитячу стінку, кухоні меблі та корпусні меблі їм подарували його батьки. Це підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_5. та наданими нею довідками, разом з тим, спростовується поясненнями свідка ОСОБА_6 та наданими нею копіями квитанцій про придбання меблів. Приймаючи до уваги, що зазначені свідки є батьками сторін та мають певну зацікавленість в результаті розгляду справи, суд не враховує їхні пояснення з цього приводу'. Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_1 не надав жодного доказу того, що меблі дійсно були подарені йому та ОСОБА_2 під час подружнього життя, суд також не може визнати зазначене майно спільним та таким, що підлягає поділу.

Згідно п.9 ППВСУ № 16 від 12.06.1998 року «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України», вартість майна визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що під час судового засідання сторони не дійшли згоди щодо вартості спірного автомобіля, суд вважає за необхідне вважати його вартість згідно довідки, наданої автотоварознавчим експертом - в розмірі 7373 грн. У зв'язку з цим, враховуючи, що ОСОБА_1 просив виділити йому автомобіль ВАЗ 21063, 1982 року випуску, а ОСОБА_2 не заперечує проти цього, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги Дігтяр СМ. в цій частині, виділивши йому в натурі зазначений автомобіль. Крім того, враховуючи згоду ОСОБА_1  на виділення ОСОБА_2  кольорового телевізора «Самсунг»,  водонагрівача та дивана

4

«малютка», суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1. і в цій частині. В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 - відмовити. Позовні вимоги ОСОБА_2 про виділення їй в натурі дивана «малютка», кольорового телевізора «Самсунг» та водонагрівача, та про виділення ОСОБА_1 автомобіля ВАЗ 21063, 1982 року випуску - підлягають задоволенню, тому як погоджені з іншою стороною та з цього приводу не виникло спору. Позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 в якості грошової компенсацій за належну ОСОБА_2 частку в спільному майні в розмірі 1364,75 грн., суд вважає за необхідне задовольнити частково, з урахуванням вартості автомобіля - 7373 грн.

Керуючись ст.ст. 65, 69-71 СК України, ст.ст. 370, 372 ЦК України, ст.ст. 57, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, набутого за час шлюбу - задовольнити частково.

2.             Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя - задовольнити частково.

3.             Виділити ОСОБА_1 в натурі автомобіль ВАЗ 21063, 1982 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, синього кольору, об'єм двигуна 1300 куб.см., вартістю 7373 грн.

4.             Виділити в натурі ОСОБА_1 кольоровий телевізор «Самсунг-Плано», з діагональю 21 дюйм, вартістю 1400 грн., електроводонагрівач вартістю 500 грн., диван-малютку вартістю 750 грн.

5.             Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1036 грн. 50 коп. в якості грошової компенсації за належну їй частку у спільному майні, витрати по сплаті держмита в сумі 46,82 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 27,54 грн., а всього -1110 грн. 86 коп.

6.             В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині виділення йому в натурі DVD програвача «ВВК» з акустикою, вартістю 1400 грн., м'яких меблів (диван та 2 крісла), вартістю 1620 грн., та холодильника «Самсунг», вартістю 1700 грн. - відмовити.

Протягом десяти днів з момента проголошення рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження цього рішення, а протягом двадцяти днів з момента подання вказаної заяви може бути подана апеляційна скарга на рішення.