ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"22" червня 2006 р. | Справа № 27/97-05-2288 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Бойко Л.І.,
суддів Величко Т.А., Жукової A.M.
при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін
від позивача: Матвєєв С.Є.
від відповідачів: Турчанінов Ю.М. - від ДПА в Одеській області; Кривогуз С.Ю. - від УДК у Одеській області та ВДК у м. Іллічівську
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2005р.
у справі № 27/97-05-2288
за позовом Компанії „Phoenix International Limited" (Компанія "Фенікс Інтернешнл Лтд."),' Індія
до Державної податкової адміністрації в Одеській області;
Підприємства "Допомога-Гарант" благодійного фонду "Допомога" в особі Одеської філії;
Управління державного казначейства у Одеській області; Відділення державного казначейства у м. Іллічівську; ТОВ "Саріус";
про визнання договору про реалізацію окремих видів належного державі майна недійсним
встановив:
Компанія „Phoenix International Limited" (Компанія "Фенікс Інтернешнл Лтд.") звернулась з позовом про визнання недійсним Договору № 32 від 25.06.2004р. про реалізацію окремих видів належного державі майна, укладеного між ДПА в Одеській області та Одеською філією підприємства "Допомога-Гарант" благодійного фонду "Допомога".
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.06.2005р. у справі № 27/97-05-2288 (суддя Семенюк Г.В.) позов задоволено. Визнано недійсним договір № 32 про реалізацію окремих видів належного державі майна від 25.06.2004р., укладений між ДПА в Одеській області та Одеською філією підприємства „Допомога - Гарант" благодійного фонду „Допомога". Підприємство "Допомога-Гарант" благодійного фонду "Допомога" зобов'язано повернути ДПА в Одеській області обладнання цементного заводу загальною вагою 8300 тонн, передане ДПА в Одеській області Одеській філії підприємства "Допомога-Гарант" благодійного фонду "Допомога" за Договором № 32 про реалізацію окремих видів належного державі майна від 25.06.2004р. Стягнуто з Державного бюджету України в особі ВДК у м. Іллічівську на користь підприємства "Допомога-Гарант" благодійного фонду "Допомога" 1260000 грн., отриманих ВДК у м. Іллічівську від Одеської філії підприємства "Допомога-Гарант" благодійного фонду "Допомога" за Договором № 32 про реалізацію окремих видів належного державі майна від 25.06.2004р. Визнано недійсним біржовий контракт № 39 від 01.07.2004р., укладений між членом УТБ „Південь" - підприємством "Допомога-Гарант" благодійного фонду "Допомога", в особі директора Одеської філії Міхєєва І.І., яка діє від імені ДПА в Одеській області на підставі договору доручення № 32 від 25.06.2004р., та членом УТБ „Південь" СПД Демченко О.Є., що діє від імені та в інтересах ТОВ „Саріус" на підставі договору доручення № 32 від 25.06.2004р. ТОВ „Саріус" зобов'язано повернути підприємству "Допомога-Гарант" благодійного фонду "Допомога" обладнання цементного заводу загальною вагою 8300 тонн, передане підприємством "Допомога-Гарант" благодійного фонду "Допомога" в особі директора Одеської філії ТОВ „Саріус" за біржовим контрактом № 39 від 01.07.2004р. Стягнуто з підприємства "Допомога-Гарант" благодійного фонду "Допомога" на користь ТОВ „Саріус" - 1428000 грн. отриманих за біржовим контрактом № 39 від 01.07.2004р. Стягнуто з ДПА в Одеській області на користь Компанії „Phoenix International Limited" (Компанія "Фенікс Інтернешнл Лтд.") - 85 грн. державного мита та 118 грн. - витрат на ІТЗ судового процесу. УДК в Одеській області від відповідальності звільнено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що Договір № 32 про реалізацію окремих видів належного державі майна від 25.06.2004р.був укладений між ДПА в Одеській області та Одеською філією підприємства „Допомога - Гарант" благодійного фонду „Допомога":
- по-перше, до 07.07.2004р., тобто до набуття Рішенням господарського суду Одеської області від 15.06.2004р. у справі № 25/131-04-4015 законної сили та набуття державою Україна в особі ДПА в Одеській області права власності на майно, що є предметом Договору № 32 про реалізацію окремих видів належного державі майна від 25.06.2004р.;
- по-друге, з порушенням Закону України № 509-ХП від 04.12.1990р. „Про державну податкову службу в Україні" (в редакції Закону України № 3813-ХП від 24.12.1993р) із змінами та доповненнями, п.13 Постанови Кабінету міністрів України від 25.08.1998р. № 1340 „Про порядок обліку, зберігання, оцінки безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним" та ч.2 ст. 238 ЦК України;
- по-третє, з порушенням ч.1, ч.2 ст.319 та ст.658 ЦК України, ст. 4 Закону України „Про власність" від 07.02.1991р. (із змінами та доповненнями), згідно яким володіти, користуватися та розпоряджатися майном на свій розсуд, здійснювати у відношення майна будь-які дії, що не суперечать закону, має право лише власник майна, яким держава Україна в особі ДПА в Одеській області на час укладання названого договору не була, тому позовні вимоги Компанії „Phoenix International Limited" (Компанія "Фенікс Інтернешнл Лтд.") щодо визнання Договору № 32 про реалізацію окремих видів належного державі майна від 25.06.2004р. –недійсним, обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 9.08.2005р. у справі № 27/97-05-2288 рішення господарського суду Одеської області від 29.06.05р. у цій справі скасовано, в задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що висновок суду щодо порушень під час укладення угоди № 32 від 25.06.2004р. приписів цивільного законодавства не може бути підставою для визнання угоди недійсною, оскільки у даному випадку на вказані правовідносини норми цивільного законодавства не розповсюджуються, а визнання угоди недійсною можливе лише внаслідок порушення сторонами угоди приписів Закону України „Про державну податкову службу в Україні" та „Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майнового майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним", затвердженого Кабінетом міністрів України № 1340 від 25.08.1998р., а також порушень не встановлено.
Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 26.04.2006р. постанова Одеського апеляційного господарського суду від 9.08.2005р. залишена без змін.
16.05.2006р. Компанія „Phoenix International Limited" (Компанія "Фенікс Інтернешнл Лтд.") звернулась з заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 9.08.2005р. у справі № 27/97-05-2288 за нововиявленими обставинами з таких підстав: Державна податкова інспекція у м. Іллічівську Одеської області просила визнати право власності за державою в особі ДПА в Одеській області на безхазяйне майно, а саме обладнання для цементного заводу у повній комплектації вартістю 1356000 грн., загальною вагою –8,3 тис. тон, що знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, Іллічівський морський рибний порт, та звернути стягнення на вказане безхазяйне майно в прибуток держави в особі ДПА в Одеській області, але у відповідності до Постанови від 03.03.2006 року по справі № 27-25/131-04-4015 суд відмовив у задоволенні позову Державній податковій інспекції у м. Іллічівську Одеської області до ЗAT „Русмашекспорт", АТЗТ „Іллічівський морський рибний порт" та третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Компанії „Phoenix International Limited" (Фенікс Інтернешнл Лтд.") про визнання права власності на безхазяйне майно за державою. Постанова набрала законної сили з дня її прийняття, тобто з 03.03.2006року.
Таким чином, на день подання цієї заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, у Державної податкової адміністрації в Одеській області, не було жодних підстав розпоряджатися майном, яке було предметом договору № 32 від 25.06.2004 року про реалізацію окремих видів належного державі майна та який оскаржувався Компанією „Phoenix International Limited" (Фенікс Інтернешнл Лтд.") у справі № 27/97-05-2288.
Компанія „Phoenix International Limited" (Фенікс Інтернешнл Лтд.") вважає, що та обставина, що Державна податкова адміністрація в Одеській області, не мала жодних правових підстав розпоряджатися майном, яке було предметом договору № 32 від 25.06.2004 року та те, що одна із сторін договору взагалі не мала повноважень підписувати цей договір, є істотною для справи обставиною.
Вказана обставина, на думку Компанії „Phoenix International Limited" (Фенікс Інтернешнл Лтд.") безперечно могла вплинути на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2005 року, так як суд при розгляді питання про право сторін на укладання оспорюваного договору не виявив порушень, однак, як вказують нововиявлені обставини, одна із сторін, а саме Державна податкова адміністрація в Одеській області уклала оспорюваний договір № 32 від 25.06.2004 року в порушення ст. 658 Цивільного кодексу України та ст.4 Закону України „Про власність".
ДПА України в Одеській області вважає заяву компанії „Phoenix International Limited" (Компанія "Фенікс Інтернешнл Лтд.") безпідставною, посилаючись на те, що постанова Одеського апеляційного господарського суду у справі № 27-25/131-04-4015 оскаржена до касаційної інстанції, а відповідно до п.З ст.156 КАС України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі та рішення господарського суду Одеської області від 29.06.2005р. по справі № 27/97-05-2288 не відповідає вимогам чинного законодавства.
Представник УДК в Одеській області та ВДК України у м. Іллічівську вважає, що підстави для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 9.08.2005р. відсутні.
ТОВ „Саріус" не скористалось своїм правом прийняти участь в розгляді заяви компанії „Phoenix International Limited" (Компанія "Фенікс Інтернешнл Лтд."), виходячи з такого: 8.06.2006р. ТОВ „Саріус" повідомило Одеський апеляційний господарський суд про те, що йому стало відомо, що 8.06.2006р. призначено судове засідання по заяві про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 9.08.2005р. і заявило клопотання про відкладення розгляду заяви для підготовки до судового засідання, яке було задоволено і розгляд відкладений на 22.06.2006р., тобто відповідач ТОВ „Саріус" мав достатній термін для підготовки до розгляду справи, але 22.06.2006р. відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про розгляд справи, і знову надав клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на відсутність договору з будь-якою юридичною фірмою та наявністю у директора ТОВ листка непрацездатності, який було відкрито саме 22.06.2006р. Судова колегія, давши належну оцінку даним обставинам, дійшла висновку, що ТОВ „Саріус" мав достатній термін для підготовки до розгляду справи, а його повторне клопотання свідчить про навмисне затягування розгляду справи, у зв’язку з чим судова колегія вирішила розглянути справу за його відсутністю відповідно до п.2 ст.252 КАС України, в якому зазначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.
Заслухавши заявника, представників ДПА України в Одеській області, УДК в Одеській області та ВДК в м. Іллічівську, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість заяви компанії „Phoenix International Limited" (Компанія "Фенікс Інтернешнл Лтд.") про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 9.08.2005р. в справі № 27/97-05-2288 за нововиявленими обставинами. Відповідно до ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами, зокрема, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Обставиною, яка не була і не могла бути відома позивачеві на час розгляду справи в 2005р., є обставина, яка встановлена та визначена Одеським апеляційним господарським судом в постанові від 3.03.2006р. у справі № 27-25/131-04-4015, за позовом ДПА у м. Іллічівську до ЗАТ „Русмашекспорт" м. Москва, АТЗТ „Іллічівський морський рибний порт" про визнання права власності на безхазяйне майно за державою, а саме: на обладнання для цементного заводу у повній комплектації, вартістю 1356000 грн., загальною вагою - 8,3 тис. тон, що знаходяться в Іллічівському морському рибному порту, і цією обставиною є та, що судом не визнано за державою право власності на вищевказане майно, яку судова колегія вважає істотною, що не була і не могла бути відома компанії при розгляді в 2005р. справи № 27/97-05-2288 про визнання договору № 32 від 25.06.2004р. недійсним.
Враховуючи те, що за державою не визнано право власності на безхазяйне майно, то у ДПА в Одеській області не було ніяких правових підстав 25.06.2004р. укладати з Одеською філією підприємства „Допомога - гарант" благодійного фонду „Допомога" договір № 32 про реалізацію обладнання цементного заводу загальною вартістю 8,3 тон, яке знаходиться в ІМРП, так як відповідно до ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару, тобто вищевказаний договір слід визнати недійсним. Виходячи з зазначеного, біржовий контракт № 32 від 1.07.2004р. визнається також недійсним.
Тому постанова Одеського апеляційного господарського суду від 9.08.2005р. у справі № 27/97-05-2288, якою рішення господарського суду Одеської області від 29.06.2005р. скасовано, а в позові відмовлено, підлягає скасуванню.
Щодо судового рішення господарського суду Одеської області від 29.06.2005р. стосовно юридичних наслідків, то судова колегія зазначає:
Відповідно до ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі, все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Враховуючи те, що, як вбачається із матеріалів справи № 6-16/97-05-1831, спірне майно так і не було фактично отримано ТОВ „Саріус” від підприємства „Допомога-Гарант”, незважаючи на те, що акти прийому-передачі були підписані сторонами 01.07.2004р., та також те, що підприємство „Допомога-Гарант” теж фактично спірне майно від ДПА України в Одеській області не отримувало, висновок суду першої інстанції про зобов’язання ТОВ „Саріус” повернути спірне майно підприємству „Допомога-Гарант” є безпідставним, як і висновок про зобов’язання повернути це майно від підприємства „Допомога-Гарант” до ДПА України в Одеській області, яка не тільки не передавала це майно підприємству, але й не є його власником.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги компанії підлягають задоволенню частково.
Щодо посилань ДПА в Одеській області на неможливість розгляду цієї справи без розгляду касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 3.03.2006р. у справі № 27-25/131-04-4015, то відповідно до ст.156 КАС України, суд зупиняє провадження по справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, отже, дана справа розглядається в зв'язку з набранням чинності судового рішення у справі № 27-25/131-04-4015 відповідно до ст. 254 п.5 КАС України та відсутністю виконавчого провадження по даній постанові відповідно до Закону України „Про виконавче провадження”.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 250, 252, 253 КАС України,
колегія суддів,
постановила:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 9.08.2005р. та рішення господарського суду Одеської області від 29.06.2005р. у справі № 27/97-05-2288 скасувати, позов задовольнити частково.
Визнати недійсним Договір № 32 від 25.06.2004р., укладений між Державною податковою адміністрацією в Одеській області та Одеською філією підприємства „Допомога - Гарант" благодійного фонду „Допомога".
Стягнути з Державного бюджету України в особі ВДК у м. Іллічівську на користь підприємства „Допомога - Гарант" благодійного фонду „Допомога" 1260000 грн. отриманих ВДК у м. Іллічівську від Одеської філії підприємства „Допомога - Гарант" благодійного фонду „Допомога" за договором № 32 від 25.06.2004р.
Визнати біржовий контракт № 39 від 1.07.2004р., укладений між членом УТБ „Південь" Одеська філія підприємства "Допомога-Гарант" в особі директора Одеської філії Міхєєва І.І., яка діє від імені ДПА в Одеській області та членом УТБ „Південь" СПД Демченко О.Є., що діє від імені ТОВ „Саріус", недійсним.
Стягнути з підприємства „Допомога - гарант" благодійного фонду „Допомога" на користь ТОВ „Саріус" 1428000 грн. отриманих за біржовим контрактом № 39 від 1.07.2004р.
Стягнути з ДПА в Одеській області на користь компанії „Phoenix International Limited" (Компанія "Фенікс Інтернешнл Лтд.") 85 грн. державного мита, 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.І. Бойко
Судді: Т.А.Величко
A.M. Жукова