УХВАЛА
Іменем України
14 серпня 2007 року м. Севастополь
Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:
головуючого: ЛЕСЯ В.І.,
суддів САЛІХОВА В.В,
ЮНЕНКА М. О.,
за участю прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України СИЧОВА Є.Б.,
розглянувши у судовому засіданні апеляцію захисника - адвоката ОСОБА_1 на постанову судді військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 24 липня 2007 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно обвинуваченого - рядового військової частини А 4465
ОСОБА_2, який народивсяІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Лиманське, Роздільнянського району Одеської області, на військовій службі з 16 листопада 2006 року,
встановила:
Органами досудового слідства ОСОБА_2обвинувачується в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме у грабежі, поєднаному з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, скоєному за попередньою змовою групою осіб .
Помічником військового прокурора Миколаївського гарнізону 17 липня 2007 року, за згодою з військовим прокурором гарнізону, внесено подання до військового суду Миколаївського гарнізону з проханням обрати стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Справа № 10-5 / 2007
Головуючий у суді 1-ї інстанції РУДЯК А.В.
Постановою судці військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 24 липня 2007 року подання про взяття під варту обвинуваченого ОСОБА_2 задоволено.
В апеляції захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_1 просить скасувати постанову про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу взяття під варту.
При цьому апелянт посилається на те, щоОСОБА_2скоїв злочин вперше, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, по місцю служби та проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання.
Заслухавши доповідь судді ЮНЕНКА М. О., думку прокурора, який вважав за необхідне постанову судді залишити без зміни, розглянувши матеріали справи й обговоривши доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що апеляція захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, буде намагатися ухилитися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність, а також; для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Згідно ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, а відповідно до ч. 1 ст. 155 того ж Кодексу взяття під варту, як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2разом з співслужбовцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, знаходячись в самовільній відлучці та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, близько 2 години ЗО хвилин 15 липня 2007 року в місті Миколаєві біля будинку 21 на проспекті Миру, за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, вчинили напад на громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , заподіявши останнім тілесні ушкодження та заволоділи їх особистим майном на загальну суму 4214 грн.
У відповідності до кримінального закону, злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2є тяжким і передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
Задовольняючи подання про обрання ОСОБА_2запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суддя військового місцевого суду гарнізону прийняв до уваги те, що останній обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено позбавлення волі на строк більш як три роки, а також те, щоОСОБА_2 зникнувши з місця скоєння злочину, під час затримання працівниками міліції чинив останнім опір, що суд розцінив як намагання ухилитись від слідства і перешкоджання встановленню істини по справі.
Крім того, приймаючи зазначене рішення, суд взяв до уваги вік обвинуваченого, його стан здоров'я та сімейний стан, а також характеристики з місця служби та проживання.
За таких обставин, інший запобіжний захід не забезпечить належної поведінки ОСОБА_2, а тому колегія суддів вважає, за необхідне залишити постанову судді військового місцевого суду гарнізону без зміни, а апеляцію захисника без задоволення.
Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 366 і 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил
ухвалила:
Постанову судді військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 24 липня 2007 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обвинуваченому ОСОБА_2залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_1 - без задоволення.
Дійсна за належними підписами.