УХВАЛА

Іменем України

24 липня 2007 року                                                                              м.  Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:

головуючого    ЛЕСЯ В.І.,

суддів                        НІКІТІНА Г.В.,

ЮНЕНКА М. О.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали за скаргою захисника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову військового прокурора Дніпропетровського гарнізону про порушення відносно начальника відділення комплектування Амур - Нижньодніпровського райвійськкомату міста Дніпропетровська майора ОСОБА_2 кримінальної справи,  за апеляцією захисника -адвоката ОСОБА_1 на постанову військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону від 22 червня 2007 року,

установила:

15 червня 2007 року відносно ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за ознаками злочину,  передбаченого ч. 2  ст.  368 КК України.

19 червня 2007 року захисник - адвокат ОСОБА_1 оскаржив до суду постанову про порушення кримінальної справи,  вказуючи на те,  що в матеріалах,  на підставі яких була порушена кримінальна справа,  відсутні достовірні дані,  які вказують на одержання ОСОБА_2від ОСОБА_3грошей за виконання чи невиконання тих чи інших дій,  а також вважав,  що прокурор не дотримався строків,  встановлених  ст.  97 КПК України,  для прийняття рішення про порушення кримінальної справи,  тому просив скасувати зазначену постанову прокурора.

Постановою судді військового місцевого суду гарнізону від 22 червня 2007 року в задоволенні скарги захисника відмовлено.

Справа № 11- 46/2007                                           Головуючий у суді 1-ї інстанції   Рябчук С. В.

В апеляції захисник - адвокат ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції,  а провадження по кримінальній справі відносно ОСОБА_2 закрити.

В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на те,  що

постанова суду винесена з порушенням  ст.  97 КПК України,  крім того суд не дослідив та не дав оцінку фактам,  викладеним в скарзі на постанову прокурора,  а саме,  чи мав можливість ОСОБА_2 відповідно до своїх посадових обов'язків вчинити дії в інтересах ОСОБА_3

Заслухавши доповідь судді ЮНЕНКА М. О.,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляції,  колегія суддів військового апеляційного суду вважає,  що апеляція захисника задоволенню не підлягає,  з таких підстав.

Відповідно до вимог  ст.  94 КПК України,  приводами до порушення кримінальної справи,  крім іншого,  є повідомлення установ,  організацій та безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках,  коли є достатні дані,  які вказують на наявність ознак злочину.

З постанови військового прокурора Дніпропетровського гарнізону від 15 червня 2007 року вбачається,  що відносно військовослужбовця Амур - Нижньодніпровського РВК міста Дніпропетровська майора ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч. 2  ст.  368 КК України.

Приводом для цього було письмове повідомлення з управління СБУ в Дніпропетровській області,  яке надійшло 5 червня 2007 року до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону разом з матеріалами про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину передбаченого ч. 2  ст.  368 КК України,  виявлених співробітниками СБУ під час проведення 4 червня 2007 року оперативно-розшукових заходів.

Статтею 368 КК України за одержання хабара передбачена кримінальна відповідальність.

З наданих управлінням СБУ матеріалів вбачається,  що ОСОБА_2,  будучи службовою особою отримав від громадянина ОСОБА_3 200 доларів США за надання останньому тимчасового посвідчення взамін військового квитка.

Таким чином,  суд першої інстанції правильно прийшов до висновку,  що кримінальна справа була порушена прокурором за наявності для цього достатніх приводів та підстав.

Не вбачається також порушень  ст.  97 КПК України,  на яку посилається апелянт.

Так,  відповідно до ч. 4  ст.  97 КПК України коли необхідно перевірити повідомлення про злочин до порушення справи,  така перевірка здійснюється прокурором в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

З матеріалів справи вбачається,  що після надходження з управління СБУ матеріалів стосовно ОСОБА_2,  військовим прокурором 6 червня 2007 року було призначено перевірку вказаного повідомлення,  в ході якого були відібрані пояснення від ОСОБА_2 та інших осіб,  витребувано додаткові відомості з управління СБУ,  по завершенні якої 15 червня того ж року,  за наявності достатніх даних,  які вказують на наявність ознак злочину,  відносно ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу.

Що стосується заяви захисника про те,  що суд не дослідив та не дав оцінку фактам викладеним в скарзі на постанову прокурора,  які стосуються обставин,  чи мав ОСОБА_2 можливість вчинити дії в інтересах ОСОБА_3,  то вони можуть бути перевірені судом тільки при розгляді справи по суті.

З урахуванням наведеного колегія суддів військового апеляційного суду вважає,  що рішення суду про відмову в задоволенні скарги захисника на постанову прокурора є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись  ст.   ст.  366,  377 КПК України,  колегія суддів військового апеляційного суду

ухвалила:

Постанову військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону від 22 червня 2007 року про відмову в задоволенні скарги захисника - адвоката ОСОБА_1 на постанову прокурора про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 залишити без зміни,  а апеляцію захисника - без задоволення.

Дійсна за належними підписами.