ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"27" червня 2006 р. | Справа № 1/29/06 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Жукової А. М.
суддів : Величко Т.А.
Бойко Л.І.
при секретарі : Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача –Сорокопуд І.В., Чамара Л.В.
від відповідача –Шпак В.І., Єніна Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
на постанову господарського суду Миколаївської області
від 27.03.06 р..2006р.
по справі № 1/29/06
за позовом : ДП „Дельта-лоцман” м. Миколаїв
до відповідача : Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
про скасування рішення №1462 від 28.12.2005 року
встановив:
Постановою господарського суду Миколаївської області від 27.03.2006 року, яка підписана 5.04.2006 року ( суддя Васильєва Л.І.) позов задоволено, скасовано рішення ВД МВФССТВП №1462 від 28.12.2005 року в частині неприйняття до заліку 8150,35 грн. виплат у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та 4075,17 грн. штрафних санкцій, нарахованих на цю суму; стягнуто на користь позивача судові витрати в сумі 85 грн.
Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, не погодившись із постановою місцевого суду, звернулось 14.04.2005 року із заявою про апеляційне оскарження та 4.05.2006 року –із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк для апеляційного оскарження, скасувати постанову господарського суду як таку, що прийнята при неповному з'ясуванні обставин справи і невідповідністю висновку суду фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального права, зокрема ЗУ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” №2240-ІІІ від 18.01.2001 року (із змінами) та пояснюючи, що допомога по тимчасовій непрацездатності є повною або частковою компенсацією втраченої заробітної плати у разі настання страхового випадку. Статтею 53 цього закону визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності враховуються всі види заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ №1266 від 26.09.01 р. затверджено „Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням”. Цим Порядком визначаються як середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат так і визначення сум страхових виплат, належних до оплати застрахованій особі. В ході перевірки ДП „Дельта-Лоцман” встановлено, що у 35 випадках при визначенні розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам, обчислена середньоденна заробітна плата в розрахунку на місяць перевищує граничну суму місячної заробітної плати, що призвело до переплати допомоги на суму 8150,35 грн.
Представник ДП „Дельта-Лоцман”, заперечуючи доводи скаржника просить залишити постанову місцевого суду без змін та пояснює, що для розрахунку страхових виплат застосовувалися положення „Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням”. Пункт 9 цього Порядку визначає граничний розмір заробітної плати для сплати страхових внесків і не містить вказівок щодо розповсюдження його для визначення граничного розміру допомоги по тимчасовій втраті працездатності.
Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила таке.
Скаржником дотримано вимог ст.186 КАСУ тому підстав для відновлення строку на апеляційне оскарження немає.
Перевіркою порядку нарахування, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у ДП „Дельта-Лоцман” за період з 1.10.2004 р. по 1.10.2005 року Миколаївське обласне відділення Фонду СС з ТВП встановила, що підприємством порушено ст.2 ЗУ „Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” №2213-ІІІ в частині оплати перших 5 днів непрацездатності та п.2 ст.21 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” №2240-ІІІ від 18.01.2001 року (із змінами), п.9 „Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням” затв. Постановою КМУ №1266 від 26.09.2001 року в частині розрахунку середньоденної зарплати поза межами максимальної величини (граничної суми) заробітної плати, та п.4 цього Порядку –в частині невірного визначення розрахункового періоду. Порушенням застосування цих норм призвело до переплати в загальній сумі 8298,50 грн.
При перевірці витрат на санаторно-курортне лікування та оздоровлення виявлено порушення п.2.2.1 „Інструкції про порядок планування, обліку, видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів ФСС ТВП, затв. Постановою Правління Фонду №51 від 24.12.2001 року, а саме видана путівка незастрахованій особі вартістю 1680 грн. із яких сплачено лише 168 грн. внаслідок чого недоплата склала 1 512 грн.
За результатами перевірки ФССТВП не прийняло до заліку витрати страхувальника в сумі 9810,50 грн. про що складено акт №480040001939 від 19.12.2005 року з додатком (а.с.11,38,40,94) та прийнято рішення №1462 від 28.12.2005 року про застосування та зарахування до бюджету ФССТВП сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування яким визначено суму платежу 9810,50 грн. неприйнятого до заліку, та застосовано штрафні санкції в сумі 4149,25 грн., які протягом 10 днів від дня отримання рішення підлягають зарахуванню до бюджету фонду в повному обсязі.
ДП „Дельта-Лоцман” вважаючи, що рішення №1462 від 28.12.2005 року прийнято на підставі листа - роз’яснення Мінпраці України №20-1031 від 10.10.05 р. з порушенням чинного законодавства, звернувся з позовом та уточненням до нього про визнання рішення нечинним в частині неприйняття до заліку 8150,35 грн. та штрафних санкцій в сумі 4075,17 грн. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на п.2 ст.21 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” яка встановлює розмір страхових внесків, які нараховуються в межах граничної суми заробітної плати(доходу), встановленого КМУ та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності. Дії підприємства при визначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідають п.9 „Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням” затв. Постановою КМУ №1266 від 26.09.2001 р., а лист Мінпраці України №20-1031 від 10.10.2005 року не є нормативним актом і не може застосовуватися для кваліфікації дій підприємства як порушення. Гранична сума заробітної плати –4100 грн. є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності і саме вона застосовувалась підприємством.
Миколаївське облвідділення ФССТВП, заперечуючи позовні вимоги у відзиві пояснило, що оскаржуване позивачем рішення винесено на підставі акту перевірки, відповідає вимогам чинного законодавства. Фондом правомірно не прийнято до зарахування витрати на суму 9810,50 грн. із яких 8150,35 грн. –це витрати страхувальника на виплату допомоги з тимчасової втрати працездатності в зв'язку з перевищенням розміру допомоги на місяць над граничною сумою місячної заробітної плати на яку нараховуються страхові внески. З 1.01.2005 року гранична сума складає 4100 грн. Відповідно до ст.53 Закону №2240-ІІІ визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності враховуються всі види заробітної плати в межах граничної суми місячної заробітної плати на яку нараховуються страхові внески. „Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням” затв. Постановою КМУ №1266 від 26.09.2001 р. п.4,5,7,9,14 регулюється як визначення середньої заробітної плати так і визначення сум страхових виплат.
Уточненням до позовної заяви позивач просив скасувати рішення №1462 від 28.12.05 р. в частині неприйняття до заліку 8 150,35 грн. виплат у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та застосованих штрафних санкцій в сумі 4075,17 грн. (а.с.97)
Ухвалою від 1.03.2006 року (а.с.103) судом здійснено заміну відповідача на належного –Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Місцевий суд, задовольняючи позовні вимоги, вмотивував постанову посиланням на ЗУ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (п.2 ст.21), ЗУ „Про державний бюджет України на 2005 рік” (ст.93) та зазначив, що страхові внески на загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності нараховуються в межах граничної суми заробітної плати, яка встановлюється КМУ та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій втраті працездатності. У 2005 році максимальною та розрахунковою величиною є 4100 грн. Саме із цих положень виходив позивач при розрахунку суми допомоги по тимчасовій втраті непрацездатності. Судом не прийнято посилання відповідача на п.9 Порядку №1266 від 26.09.2001 р. „ Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням” оскільки він стосується порядку нарахування страхових внесків, а не допомоги по тимчасовій втраті працездатності.
Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.4 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” –право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги мають застраховані особи. Це право настає з настанням страхового випадку. Джерелами формування коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності є страхові внески страхувальників –роботодавців і застрахованих осіб, сум, не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до цього закону.
Пунктом 2 ст.21 Закону встановлено, що страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу) що встановлюється КМУ та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності ( включаючи догляд за хворою дитиною) вагітності та пологах. Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням №1266 від 26.09.2001 р. встановлено, що його порядок поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та господарювання та осіб, які використовують працю найманих працівників.
Пунктом 3;4 цього Порядку встановлено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця є період роботи за останнім основним місцем роботи –6 календарних місяців. Пунктом 7;9 цього Порядку визначено, що до середньої заробітної плати включається заробітна плата (дохід) у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати та оподатковуваного доходу з яких сплачуються страхові внески до Фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
ЗУ „Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” (ст.2) встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Перші 5 днів тимчасової непрацездатності –оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства. Граничною сумою заробітної плати встановленою КМУ з 1.05.2005 року є 4 100 грн. Ця сума є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності. Із лікарняних листків (а.с.42-87) вбачається, що підприємство застосувало граничну суму заробітної плати при визначенні середньоденної заробітної плати за відпрацьовані дні протягом попередніх 6-ти місяців, що відповідає „Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням” затв. Постановою КМУ №1266 від 26.09.2001 р. п.20, додатком №1 до п.20 . Перелік порушень, встановлених в результаті перевірки при нарахуванні до сплати листків тимчасової непрацездатності за період з 1.10.2005 року ( додаток до акту) не підтверджено належними розрахунками, які б свідчили про переплату поза межами максимальної величини (граничної суми) заробітної плати. Доводи скаржника щодо перевищення суми граничної місячної плати при обчисленні середньоденної заробітної плати в розрахунку на місяць у 2005 році не заслуговують на увагу, оскільки лише у 2006 році Постановою КМУ №193 від 22.02.06 р. внесено доповнення до п.14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням №1266 від 26.09.2001 р. відповідно до яких середньоденна (середньогодинна) заробітна плата не може перевищувати максимальну суму (граничну величину) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески, в розрахунку на один день (годину). Ці доповнення набули чинності з дня публікації і не мають зворотньої дії у часі.
Підставами для скасування рішення державного органу є невідповідність цього рішення нормам матеріального права, з урахуванням якого місцевий суд скасував оскаржуване рішення №1462 від 28.12.05 р.
На підставі викладеного,
Керуючись ст. ст. 198,200,205,206,212,254 КАСУ, суд
ухвалив:
Постанову господарського суду Миколаївської області від 27.03.2006р. у справі №1/29/06 –залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Ухвала апеляційного господарського суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку в місячний термін до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Жукова
Суддя Т.А. Величко
Суддя Л.І. Бойко