РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Копія:   Справа № 2-20/07

15 серпня 2007 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді                                           Хоролець В.В.

при секретарі                                                    Свічкар Л.О.

з участю адвоката                                             ОСОБА_1

позивача                                                            ОСОБА_2

представників відповідача Ковтуна Ю.І.

Сопільняк Н.А. розглянувши   у   відкритому   судовому  засіданні   в   залі   суду  в   селищі   Велика  Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2до відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про відшкодування моральної шкоди,  -

встановив:

З позовної заяви ОСОБА_2 вбачається,  що 31 жовтня 2001 року працівниками Красногорівської філії ВАТ «Полтаваобленерго» був складений акт про порушення ним Правил користування електричною енергією. 02 листопада 2001 року працівники відповідача обманним шляхом змусили ОСОБА_2 підписати угоду про сплату збитків в сумі 2442 грн.67 коп.

30 листопада 2001 року працівниками Красногорівської філії ВАТ «Полтаваобленерго» шляхом відключення від електромережі,  було припинено подачу електричного струму до господарства ОСОБА_2 в с Байрак Великобагачанського району Полтавської області.

29 грудня 2001 року ОСОБА_2. звернувся за захистом своїх порушених прав до Великобагачанського районного суду Полтавської області зі скаргою на неправомірні дії працівників Красногорівської філії ВАТ «Полтаваобленерго» та визнання угоди про погашення боргу недійсною. В подальшому він уточнив позовні вимоги в порядку позовного провадження.

07.02.2002 року на виконання ухвали Великобагачанського районного суду відповідачем була відновлена подача електричного струму до оселі ОСОБА_2

29 квітня 2002 року ВАТ «Полтаваобленерго» звернулося до Великобагачанського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з нього матеріальних збитків в сумі 2442 грн. 67 коп.

Позивач вказує,  що 12 вересня 2005 року Великобагачанський районний суд Полтавської області виніс рішення,  яким задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 до ВАТ «Полтаваобленерго» та відмовив в задоволенні позовних вимог ВАТ «Полтаваобленерго» до нього.

Апеляційний суд Полтавської області своїм рішенням від 23.12.2005 року за апеляційною скаргою відповідача скасував рішення Великобагачанського районного суду від 12.09.2005 року і ухвалив нове рішення,  яким задовольнив позовні вимоги ВАТ «Полтаваобленерго».

Верховний Суд України розглянув дану справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 і своєю ухвалою від 12.07.2006 року скасував рішення Апеляційного суду Полтавської області від 23.12.2005 року та залишив в силі рішення Великобагачанського районного суду від 12.09.2005 року.

Позивач ОСОБА_2. зазначає,  що неправомірними діями відповідача йому завдано великої моральної шкоди,  яка виражається в тому,  що працівниками відповідача 31.10.2001 року було складено незаконний акт про порушення ним Правил користування електричною енергією,  обманним шляхом його змусили підписати угоду про погашення заборгованості від 02.11.2001 року та неправомірно вимагали від нього сплати збитків в сумі 2442 грн. 67 коп.; на протязі 69 суток з 30.11.2001 року по 07.02.2002 року до домогосподарства ОСОБА_2 не

подавалася електрична енергія,  шо створювало для позивача та членів його сім'ї великі побутові незручності; позивач та його сім'я не могла освітлювати власне житло,  користуватися електричними прилад,  належним чином здійснювати догляд хворого члена сім'ї - інваліда 1 групи ОСОБА_3.; на протязі тривалого часу ОСОБА_2. був змушений звертатися за захистом своїх порушених прав до органів прокуратури та суду,  юристів,  затратив для цього багато часу та зусиль,  в зв'язку з цим переніс великі душевні страждання; неодноразово справа відкладалася через неявку представника відповідача в судові засідання.

Вказуючи також,  що він є інвалідом другої групи,  людиною похилого віку,  страждає на різні захворювання і від незаконних дій відповідача страждали інші члени його сім'ї,  посилаючись на викладені вище обставини позивач ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до ВАТ «Полтаваобленерго» про стягнення 100000 грн. завданої йому моральної шкоди та стягнення правової допомоги в сумі 800 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2. заявлений позов підтримав,  в своїх поясненнях послався на обставини,  викладені в позові і просив суд стягнути з відповідача ВАТ «Полтаваобленерго» 100000 грн. завданої йому моральної шкоди та стягнути понесені витрати на правову допомоги адвоката в сумі 800 грн. Також пояснив,  що він є інвалідом 2 групи,  має ряд захворювань,  на утриманні його сім'ї є інвалід 1 групи ОСОБА_3.,  він та його дружина хворіють,  вказані в позові неправомірні дії відповідача спричинили йому значні душевні страждання,  було неможливо здійснювати догляд за інвалідом ОСОБА_3.,  вести підсобне господарство,  користуватися електроприладами,  його стан здоров'я та його дружини погіршувався,  він дуже нервував,  неодноразово звертався за захистом своїх порушених прав до суду,  прокуратури та адвоката. Також пояснив,  що отримавши у серпні місяці 2006 року ухвалу Верховного Суду України дізнався,  що рішення Великобагачанського районного суду від 12.09.2005 року є чинним і його права споживача відновлені.

Представник відповідача ВАТ «Полтаваобленерго» ОСОБА_4. позов не визнав,  вважає його безпідставним та не обгрунтованим,  повністю підтримав та послався на письмові заперечення на позов,  з яких вбачається,  що позивачем не зазначено і не доведено,  в чому полягає заподіяна йому моральна шкода відповідачем та з яких міркувань виходив позивач,  визначаючи розмір шкоди; ніяких неправомірних дій з боку відповідача відносно ОСОБА_2 вчинено не було; відсутні докази погіршення стану здоров'я позивача саме внаслідок дій відповідача,  оскільки вбачається,  що він і раніше мав ряд захворювань,  тобто відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; позивачем не зазначено в позові,  та не доведено в судовому засіданні характер та обсяг страждань,  які зазнав той. З урахуванням цього просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ВАТ «Полтаваобленерго».

Представник відповідача ВАТ «Полтаваобленерго» Сопільняк Н.А. в судовому засіданні 14.08.2007 року позов ОСОБА_2 не визнала і просила суд відмовити в його задоволенні за безпідставністю.

Суд,  заслухавши пояснення позивача ОСОБА_2,  думку його представника адвоката ОСОБА_1,  представників відповідача Ковтун Ю.І. та Сопільняк Н.А.,  показання свідків ОСОБА_4.,  ОСОБА_5.  та ОСОБА_6.,  дослідивши та проаналізувавши письмові докази по даній справі,  дослідивши в судовому засіданні матеріали цивільної справи № 2-33/05 за об'єднаними позовами ОСОБА_2 до ВАТ «Полтаваобленерго» про визнання недійсним акта (протокола) про порушення правил користування електричною енергією та угоди про погашення боргу,  позовною заявою ВАТ «Полтаваобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ВАТ «Полтаваобленерго» про визнання угоди недійсною,  приходить до висновку,  що позов ОСОБА_2підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Частиною 3  ст.  10 ЦПК України визначено,  що кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,  крім випадків,  встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3  ст.  61 ЦПК України обставини,  встановлені судовим рішенням у цивільній справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді інших справ,  у яких беруть участь ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено,  12 вересня 2005 року в цивільній справі № 2-33/05 за ОСОБА_2 до ВАТ «Полтаваобленерго»   про визнання недійсним акта (протокола) про порушення правил

користування електричною енергією та угоди про погашення боргу,  позовною заявою ВАТ «Полтаваобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 де BAY ••.Полтаваобленерго» про визнання угоди недійсною Великобагачанським районним судом Полтавської області постановлено рішення,  яким визнано недійсним акт (протокол) № 007505 про порушення ОСОБА_2. Правил користування електричною енергією від 31.10.2001 року,  який складений працівниками Красногорівської філії ВАТ «Полтаваобленерго» та визнано недійсною угоду № 6 від 02.11.2001 року про погашення боргу між ОСОБА_2. та Красногорівською філією ВАТ «Полтаваобленерго» на суму 2442 грн. 67 коп.,  як таку,  що укладена внаслідок обману. В позові ВАТ «Полтаваобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків в сумі 2442 грн. 67 коп. відмовлено за безпідставністю (а.с.  6-9).

Рішенням Апеляційного Суду Полтавської області від 23.12.2005 року рішення Великобагачанського районного суду від 12.09.2005 року скасоване. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ВАТ «Полтаваобленерго» про визнання недійсним акту про порушення правил користування електричною енергією та угоди про погашення боргу відмовлено. Позовні вимоги ВАТ «Полтаваобленерго» задоволено і стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Полтаваобленерго» 2442 грн. 67 коп.3битків,  заподіяних без обліковим споживанням електричної енергії (а.с.  10-11).

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12.07.2006 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено,  рішення Апеляційного суду Полтавської області від 23.12.2005 року скасоване,  залишено в силі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12.09.2005 року (а.с.  12-13).

З досліджених матеріалів цивільної справи № 2-33/05 вбачається,  що ОСОБА_2. 29.12.2001 року звернувся до Великобагачанського районного суду зі скаргою на неправомірні дії працівників Красногорівської філії ВАТ «Полтаваобленерго»,  при цьому вказуючи,  що

30.11.2001           року в його домогосподарстві було припинено електропостачання (а.с. 3-5 цивільної

справи № 2-33/05). Ухвалою судді Великобагачанського районного суду від 04.02.2002 року

зобов'язано Красногорівську філії ВАГ «Полтаваобленерго» підключити електроенергію до

домоволодіння ОСОБА_2. в с Байрак Великобагачанського району,  ухвала суду була

виконана 07.02.2002 року (а.с.  16 цивільної справи № 2-33/05). З урахуванням цього суд

приймає до уваги пояснення позивача про те,  що на протязі 69 діб - з 30.11.2001 року по

07.02.2002           року до домогосподарства ОСОБА_2. не подавався електричний струм,  що

створювало йому та членам його сім'ї побутові незручності,  ОСОБА_2. повинен був затрачати

додаткові зусилля для організації свого життя та членів своєї сім'ї. Працівниками відповідача

було складено незаконні акт про порушення правил користування електричною енергією від

31.10.2001 року та обманним шляхом підписана з ОСОБА_2. угода про погашення

заборгованості від 02.11.2001 року.

З урахуванням рішення суду,  яке набрало чинності у цивільній справі № 2-33/05 від 12.09.2005 року і встановлених у ньому обставин,  суд приходить до висновку,  що відповідачем були порушені права ОСОБА_2 як споживача електричної енергії.

З довідки про склад сім'ї позивача ОСОБА_2 вбачається,  що він проживає разом з дружиною ОСОБА_7. та її сестрою ОСОБА_3. в с Байрак Великобагачанського району Полтавської області (а.с.  14).

ОСОБА_2. являється інвалідом другої групи,  знаходиться на обліку у лікаря терапевта з приводу хронічного бронхіту,  ішемічної хвороби серця,  гіпертонічної хвороби (а.с.  15, 16, 19-20),  отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання в розмірі 295 грн.51 коп. в місяць (а.с. 21).

На утриманні позивача ОСОБА_2 мається член сім'ї - інвалід 1 групи дитинства ОСОБА_3.,  1964 р.н.,  яка знаходиться на обліку у лікаря-психіатра в зв'язку з важкою розумовою відсталістю (а.с.  18, 29).

З виписок із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2. та його дружини ОСОБА_4. вбачається,  що дані особи мають ряд захворювань,  неодноразово звертались за медичною допомогою до лікаря (а.с.  16, 17). ОСОБА_2. звертався за медичною допомогою та йому призначалось лікування,  зокрема,  з 09.12.2001 р. по 16.12.2001 року - стаціонарне лікування вдома;  26.12.2001   року - хронічний бронхіт,  09.01.2002 по  14.01.2002 р. - стаціонарне

лікування вдома,  29.01.2002 року - з діагнозом ГХ-2 ступ,  (а.с. 16),  тобто в період відсутності в його будинку електропостачання.

З показань свідків ОСОБА_4. . ОСОБА_6. та ОСОБА_4. вбачається,  що після відключення в будинку ОСОБА_2 електропостачання,  що було проведено в передзимову пору,  він та члени його сім'ї не мали змоги користуватися електричними приладами,  дивитися телевізор,  нормально вести підсобне господарство та здійснювати догляд за інвалідом 1 групи ОСОБА_3. Свідки ОСОБА_4.  та ОСОБА_6. пояснили,  що сім'я ОСОБА_2постійно приходили до них дивитися телевізор,  просили покористуватися їх електроприладами. Також пояснили,  що до ОСОБА_2часто приїздила швидка допомога,  а через відсутність електропостачання ОСОБА_2дуже переживали і потерпали.

Суд приймає до уваги до уваги показання свідка ОСОБА_4.,  яка є дружиною позивача,  а також показання свідків ОСОБА_4.  та ОСОБА_6.,  оскільки ці показання свідків узгоджуються з поясненнями позивача,  між собою та з іншими дослідженими в судовому засідання доказами,  і ними не спростовуються.

Суд також приймає до уваги дані про стан здоров'я ОСОБА_2,  оскільки на момент складання відносно нього акту (протоколу) про порушення ним правил користування електричною енергією,  укладення обманним шляхом угоди про погашення заборгованості та відключення його домогосподарства від електропостачання він був визнаний інвалідом 2 групи,  страждав на хронічний бронхіт,  ішемічну хворобу серця та на гіпертонічну хворобу (також мала ряд захворювань і його дружина ОСОБА_4.),  і враховує це при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди.

Суд не приймає до уваги твердження позивача ОСОБА_2,  як його посилання на заподіяння моральної шкоди на неодноразову неявку представників відповідача в судові засідання при розгляді об'єднаної цивільної справи № 2-33/05,  оскільки ці обставини були пов'язані безпосередньо з судовим розглядом цивільної справи № 2-33/05 по вирішенню спору,  який виник між ОСОБА_2. та ВАТ «Полтаваобленерго»,  справа призначалась до розгляду неодноразово,  розглядалася відповідними судовими інстанціями,  до того ж ніяких процесуальних заходів про неявку учасників процесу судом не ухвалювалося.

Отже,  суд приходить до висновку,  що позивачу ОСОБА_2. відповідачем завдано моральної шкоди,  пов'язаної з складанням 31.10.2001 року незаконного акту (протоколу) про порушення ним Правил користування електричною енергією,  обманним шляхом укладення з ОСОБА_2. угоди про погашення заборгованості 02.11.2001 року,  в період з 30.11.2001 року по 07.02.2002 року відсутністю електропостачання домогосподарства ОСОБА_2. внаслідок його відключення,  і в зв'язку з цим неможливість в передзимовий період освітлювати оселю,  користуватися електричними приладами,  переглядати телепередачі,  належним чином здійснювати догляд за членом сім'ї інвалідом 1 групи ОСОБА_3.,  нормально вести підсобне господарство. За захистом своїх прав споживача ОСОБА_2. звертався як до працівників відповідача,  так і до органів прокуратури та суду,  юристів,  витрачав для цього свій особистий час,  зусилля та кошти.

Згідно змісту  ст.  440-1 ЦК України (в редакції 1963 р.) моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній особі,  права якої було безпосередньо порушені протиправними діями інших осіб.

Відповідно  ст.  23 ЦК України (в редакції 2003 p.),  особа має право на відшкодування моральної шкоди,  завданої внаслідок порушення її прав.

Зі змісту ч.1  ст.  1167 ЦК України (в редакції 2003 р.) моральна шкода,  завдана фізичній особі неправомірними діями,  відшкодовується особою,  яка її завдала за наявності її вини. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди,  з урахуванням суті позовних вимог суд виходить з характеру та обсягу страждань,  які зазнав позивач ОСОБА_2.,  характеру немайнових втрат та враховує інші обставини. Суд враховує те,  що позивач ОСОБА_2. є інвалідом 2 групи,  має захворювання - страждав і страждає на хронічний бронхіт,  ішемічну хворобу серця та на гіпертонічну хворобу,  хворів в період відсутності в будинку електричної енергії,  отримує пенсію по інвалідності в сумі 295 грн.51 коп.,  здійснює догляд за членом сім'ї - інвалідом 1 групи ОСОБА_3.,  те,  що відносно нього було складено незаконний акт (протокол) про порушення ним Правил користування електричною енергією,  обманним шляхом з ним укладено угоду про погашення заборгованості 02.11.2001 року,  в період з 30.11.2001 року по 07.02.2002 року в його домогосподарстві була відсутня подача електричної

енергії,  що робило неможливим в передзимовий період освітлювати оселю,  користуватися електричними приладами,  переглядати телепередачі,  належним чином здійснювати догляд за членом сім'ї інвалідом 1 групи ОСОБА_8.. вести підсобне господарство,  звертався як до працівників відповідача,  так і до органів прокуратури та суду,  юристів за захистом своїх прав,  витрачав для цього свій особистий час,  зусилля та кошти,  від цього ОСОБА_2. переживав та морально страждав,  він та члени його сім'ї були змушені витрачати додаткові зусилля для організації свого життя,  виходячи з засад розумності,  виваженості та справедливості приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2частково і необхідності стягнення на його користь з відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго» 2400 грн. як відшкодування моральної шкоди.

Що стосується витрат на правову допомогу адвоката в сумі 800 грн.,  то суд,  з урахуванням часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2,  вважає за можливе стягнути 250 грн. витрат на правову допомогу адвоката з відповідача ВАТ «Полтаваобленерго» на користь ОСОБА_2

Судом встановлено,  що позивач ОСОБА_2. дізнався про відновлення його прав споживача,  отримавши у серпні місяці 2006 року ухвалу Верховного Суду України,  якою було залишено в силі рішення місцевого суду від 12.09.2005 року за його позовом,  про що він підтвердив у судовому засіданні,  і вже 31.10.2006 року звернувся до суду з даним позовом про відшкодування моральної шкоди. Ці пояснення позивача об'єктивно вбачаються з матеріалів справи. Сторони по справі заяв про застосування позовної давності суду не робили.

На підставі викладеного та керуючись п.4 Прикінцевих і Перехідних положень Цивільного кодексу України (2003 р.),   ст.  440-1 ЦК України (в редакції 1963 p.),   ст.  ст. 23,  267,  ч.1  ст. 1167 ЦК України (в редакції 2003 р.),   ст.  24 Закону України «Про захист прав споживачів»,   ст.  ст.  10, 11, 57, 60, 61, 84, 88, 212-215 ЦПК України,  суд,  -

вирішив:

Позов ОСОБА_2задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (м. Полтава,  вул.  Старий Поділ 5) на користь ОСОБА_2,  1951 року народження,  жителя села Байрак Великобагачанського району Полтавської області,  ідентифікаційний номер суду невідомий,  заподіяну моральну (немайнову) шкоду в сумі 2400 (дві тисячі чотириста) грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (м. Полтава,  вул.  Старий Поділ 5) на користь ОСОБА_2,  1951 року народження,  жителя села Байрак Великобагачанського району Полтавської області,  ідентифікаційний номер суду невідомий 250 (двісті п'ятдесят) грн. витрат за надання правової допомоги.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" судові витрати (судовий збір) в сумі 8 грн. 50 коп. на користь держави.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження,  якщо заяву на апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву на апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не подана у встановлений строк,  рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.