Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/496/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Бутельська Г.В.

Категорія - ст. 185 ч. 3 КК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого -судді: Осєтрова В.І.,

суддів: Широкоряда Р.В., Борща В.С.,

при секретарі -Абрамовій А.О.,

за участю прокурора - Черниш Г.Р.,

засудженого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді зауваження засудженого ОСОБА_3 на протокол судового засідання від 26.04.2012 року,

ВСТАНОВИЛА :

Вироком апеляційного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2012 року ОСОБА_3 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до основного покарання за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком та призначено остаточне покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. Вирок Ленінського районного суду м.Кіровограда від 02 грудня 2011 року стосовно ОСОБА_3 скасований.

Під час апеляційного розгляду справи перебіг судового процесу 26 квітня 2012 року фіксувався в протоколі судового засідання, який був виготовлений у визначені законом строки та підписаний головуючим у справі суддею та секретарем судового засідання.

На вказаний протокол засуджений ОСОБА_3 подав зауваження, в яких посилається на те, що його показання надані суду під час судового слідства не вірно відображені в протоколі.

Зокрема:

1. В протоколі судового засідання від 26.04.2012 року вказано, що він проникав у модуль двома руками, тоді як це не відповідає дійсності, оскільки насправді він вказав, що знаходячись в банківському модулі він через відчинене вікно касира побачив гроші і шляхом вільного доступу, через відчинене вікно просунув руку і однією рукою взяв гроші.

2. В протоколі судового засідання від 26.04.2012 року вказано, що він розумів, що вчиняє злочин, проте не зміг стриматись, коли побачив гроші, викрав їх та втік, хоча насправді він сказав, що в момент вчинення злочину він не усвідомлював, що скоює злочин, так як відчував сильне душевне хвилювання;

3. В протоколі судового засідання від 26.04.2012 року ОСОБА_3, пояснив, що: «Допускаю, що коли біг міг розгубити гроші по дорозі. Відтворення обстановки подій було проведено, я так і показував, як зараз говорю, можливо там не чітко видно як я викрадав гроші», а насправді він сказав: «При проведении воспроизведения я не мог показать так как было на самом деле (взять деньги одной рукой) потому, что на мне были наручники».

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_3, який просив посвідчити правильність зауважень на протокол судового засідання, думку прокурора, який просив відхилити зауваження, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи зауважень засудженого, колегія суддів вважає, що зауваження засудженого ОСОБА_3 на протокол судового засідання слід відхилити, з таких підстав.

Відповідно до ст. 87 КПК України, у протоколі судового засідання відображаються всі істотні моменти розгляду справи в тій послідовності, в якій вони мали місце в судовому засіданні. Зокрема, у протоколі зазначається докладний зміст записаних у першій особі показань підсудного.

Так, по першому пункту зауваження засуджений посилається, на те, що в протоколі зазначено, що в модуль він проникав двома руками, проте, дане твердження спростовується самим протоколом судового засідання (т.2 а.с.127), де в поясненнях ОСОБА_3, записано: «просунувши руку через вказане вікно відкрив шухляду робочого стола касира-операціоніста, звідки викрав грошові кошти…», що узгоджується з поясненнями викладеними у вироку суду (т. 2 а.с. 132).

У відповіді ОСОБА_3, на питання прокурора дійсно зазначено, що він просунув у касове вікно лише руки, щоб взяти гроші, проте, колегія суддів відносить зазначену відповідь ОСОБА_3, як його особисте право відповідати на питання на власний розсуд, крім того, ОСОБА_3, саме відповідаючи на питання прокурора, відповідав зовсім на інше питання, яке було пов'язане з мотивом вчинення ним злочину, тому його неуважність під час давання показів, неможна вважати, як неправильність викладеної в протоколі інформації.

Друге зауваження засудженого також є безпідставним, оскільки на стан сильного душевного хвилювання під час вчинення інкримінованого злочину, ОСОБА_3, посилався в своїй апеляції (т.2 а.с. 107), проте під час апеляційного розгляду відповідаючи на уточнююче запитання прокурора, засуджений дав відповідь саме такого змісту, як відображено у протоколі судового засідання (т.2 а.с. 127).

Так само не заслуговує на увагу і третє зауваження засудженого, оскільки в протоколі судового засідання (т.2 а.с. 127) відображений дослівний зміст відповіді засудженого на уточнююче запитання прокурора, а не те, що засуджений подумав, або зробив власні висновки при ознайомленні з матеріалами справи.

Крім того, сам факт вчинення засудженим крадіжки та спосіб вчинення злочину (просунувши руку через вікно касира відкрив шухляду робочого стола, звідки викрав грошові кошти) засудженим не оспорюється.

Крім того, як під час досудового слідства, так і в суді першої та апеляційної інстанції ОСОБА_3 вказував, що допускає можливість, що коли біг міг розгубити гроші по дорозі (т.1 а.с. 67, т.2 а.с. 32, 127), що узгоджується з обставинами викладеними у вироку апеляційного суду від 26.04.2012 року.

З урахуванням викладеного, доводи засудженого на обґрунтування поданих ним зауважень на протокол судового засідання від 26.04.2012 року не знайшли свого підтвердження та спростовуються перевіреними судом матеріалами справи, а тому колегія суддів вважає, що зауваження ОСОБА_3 слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 87, 88, 88-1 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Зауваження ОСОБА_3 на протокол судового засідання від 26.04.2012 року -відхилити.

Судді:

Осєтров В.І. Широкоряд Р.В. Борщ В.С.