Справа № 11-655/07 Головуючий по 1 інстанції МАКАРЕНКО І.B.
Категорія ст.. 121 ч. 1 Доповідач в апеляційній інстанції ТАПАЛ Г.К.
КК України
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2007 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ЩЕПОТКШОЇ В.В.
суддів ТАПАЛА Г.К., ЄВТУШ ЕНКА В.Г.
за участю прокурора ГРИШАНОВОЇ Н.Д.
потерпілого ОСОБА_1
його представника ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянувши кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_3, помічника прокурора Придніпровського району м. Черкаси на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2007 року, яким ОСОБА_4, 1963 року народження, не судимий, - засуджений за ст. 121 ч. 1 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі.
Стягнуто з засудженого на користь ОСОБА_1 55650 грн. на відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Вирішене питання про речові докази.
Згідно з вироком ОСОБА_4. засуджений за те, що він 15.06.2006 року, близько 18 год., керуючи маршрутним таксі «ПАЗ-32054», держномер НОМЕР_1та перевозячи пасажирів по маршруту № 162 «Руська Поляна-Червона Слобода», по вул. . Смілянській, на відстані 25-30 метрів від перехрестя з вул. Ільїна в м. Черкаси, після конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних стосунків з потерпілим ОСОБА_1., під час посадки у вказане маршрутне таксі схопив з його салону невстановлений колюче-ріжучий предмет та умисно наніс в голову, шию та руку ОСОБА_1 декілька ударів. В результаті дій ОСОБА_4 ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: наскрізного поранення м'яких тканин шиї, проникаючого в ротову порожнину з пошкодженням правого мигдалика, пораненням зовнішньою та внутрішньою яремних вен та верхне-щелепової артерії, різаної рани лоба та колото-різаної рани правого променево-зап'ясного суглобу, які супроводжувалися кровотечею, що потягли за собою настання шоку внаслідок крововтрати
2
другого ступеня. Вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння, та внаслідок грубих травматичних рубців голови та шиї, які є невиправними і які знівечують обличчя.
В апеляції на вирок засуджений ОСОБА_4., його захисник ОСОБА_3 просять вирок змінити, дії засудженого перекваліфікувати на ст.. 124 КК України як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони і призначити покарання в межах цього закону, зменшити розмір відшкодування по цивільному позову, зарахувати в це відшкодування 1855 грн. 81 коп., які ОСОБА_4 перерахував потерпілому почтовим переказом.
Апелянти посилаються на те, що були порушені вимоги закону при порушенні кримінальної справи, не враховано, що сам потерпілий ОСОБА_1 був ініціатором інциденту та вів себе при цьому протиправно, заподіявши ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, що засуджений захищався від нападу ОСОБА_1а і що судом при призначенні покарання засудженому не враховані його сімейний стан, позитивна характеристика. При відшкодуванні матеріальної шкоди не враховано відсутність доказів на заявлену суму 30650 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 25000 грн., на думку апелянтів, є завищеною. Прокурор, який брав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, подав апеляцію, просить вирок щодо ОСОБА_4 змінити, врахувати, що на його утриманні перебуває 3 дітей, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, частково відшкодував матеріальну шкоду. Прокурор вважає за можливе зменшити засудженому покарання до 5 років позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання на підставі ст.. 75 КК України, відмовивши в частині відшкодування матеріальної шкоди.
В наступному прокурор вніс зміни до апеляції, просив вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд з підстав порушення вимог ч.3 ст. 277 КПК України, т. я. в судовому засіданні прокурор змінив обвинувачення, зменшивши його обсяг, а потерпшому і його представнику суд не роз'яснив їх право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляцію, міркування прокурора Гришанової Н.Д., яка вважала за необхідне пом'якшити призначене ОСОБА_4 В.А. покарання до 5 років позбавлення волі та звільнення його від відбування покарання з випробуванням згідно ст.. 75 КК України, пояснення потерпілого ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які заперечували проти апеляцій, просили вирок залишити без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного у вироку злочину підтверджені зібраними по справі та перевіреними в судовому Засіданні доказами, порушення норм КПК не встановлено.
Потерпілий ОСОБА_1 показав, що 15.06.2006 року, близько 17 год., він в якості пасажира автомобіля, яким керував син ОСОБА_5, їхали по вул. Ільїна в м. Черкаси. Під час руху за перехрестя з вул. . Вернигори у них виник конфлікт з іншим учасником дорожнього руху - водієм маршрутного таксі, інцидент, з яким він вважав вичерпаним. Під'їхавши до перехрестя з вул. . Ільїна в лівому ряді, вони запинилися на червоне світло світлофора. В цей час в правому ряді біля них зупинилося вказане маршрутне таксі, водій якого ОСОБА_4 вийшов із автомобіля та почав мобільним телефоном фотографувати їх з сином та їхній автомобіль. Не бажаючи спілкуватись із ОСОБА_4, він закривався рукою від фотографування та відмахувався. Під час відмахування вибив мобільний телефон із рук ОСОБА_4, який наніс йому декілька ударів рукою в голову. Він вийшов із автомобіля та намагався затримати водія ОСОБА_4 до прибуття працівників міліції. У відповідь ОСОБА_4, який в цей час сідав у свій автобус, став наносити йому удари колюче-ріжучим предметом в голову, лоб, шию та праву руку, якою він захищався від ударів. Підбіг його син та відвіз до лікарні.
Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_1 ОСОБА_5.
3
Свідок ОСОБА_6 показав, що він їхав в якості пасажира маршрутного таксі № 162 і був очевидцем, як водій цього автобуса ОСОБА_4 в районі перехрестя вул. Смілянської з вул. Ільїна запинив автомобіль, виліз із нього та почав на мобільний телефон фотографувати інший автомобіль в лівому ряду та через відкрите скло пасажира в ньому. Бачив, як у ОСОБА_4 впав телефон і він, піднявши його, вдарив пасажира рукою в обличчя та тікав до автобуса, а пасажир вийшов із автомобіля і направився за ОСОБА_4. Через якусь мить побачив, що пасажир увесь в крові, а люди в автобусі кричали, що ОСОБА_4 ударив його ножем.
Про такі обставини заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 давали покази свідки ОСОБА_7 - кондуктор маршрутного таксі № 162, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - пасажири маршрутного таксі № 162, ОСОБА_10 - працівник міліції, який випадково став очевидцем події.
Встановлені судом обставини заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 в своїх показаннях фактично ствердив і сам засуджений ОСОБА_4.
Його оцінка своїх дій як перебування в стані необхідної оборони з перевищенням її меж не відповідає визначенню стану необхідної оборони відповідно до вимог ст.. 36 КК України, т. я. конфліктна ситуація була спровокована самим засудженим, а потерпілий ОСОБА_1 не вчиняв щодо ОСОБА_4 дій, які можна оцінити як посягання на його охоронювані законом права та інтереси.
Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_1 мали місце ушкодження у вигляді наскрізного поранення м'яких тканин шиї, проникаюче в ротову порожнину з пошкодженням правого мигдалика, пораненням зовнішньої та внутрішньої яремних вен та верхньо-щелепової артерії, різана рана лоба, колото-різана рана променево-зап'ястного суглоба, вказані ушкодження супроводжувалися кровотечею, що потягнула за собою настання шоку внаслідок крововтрати другого ступеня. Такі тілесні ушкодження відносяться до тяжких, небезпечних для життя(т. 1 а. с. 93-94), додаткового висновку судово-медичної експертизи, яка підтвердила висновки попередньої та вказала, що наслідком отриманих ОСОБА_1. тілесних ушкоджень стали грубі гіпертрофічні післятравматичні рубці голови та шиї, які є невиправними(т. 1 а. с. 206-207).
Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_4 за ст.. 121 ч. 1 КК України, а викладені в апеляції доводи засудженого та його захисника про перекваліфікацію дій засудженого на ст.. 124 КК України є безпідставними.
Призначаючи покарання засудженому, суд правильно вказав, що ОСОБА_4 ччинив тяжкий злочин, підстав для застосування до нього ст.. 75 КК України немає і він повинен відбувати покарання у виді позбавлення волі.
Проте строк позбавлення волі, на думку колегії суддів, ОСОБА_4 призначень й надмірно суворий.
ОСОБА_4 характеризується позитивно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, займався суспільно-корисною працею, строк позбавлення волі йому необхідно зменшити в межах санкції ст.. 121 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі.
Порушення вимог ч.3 ст. 277 КІІК України, на що вказує прокурор у змінах до апеляції, допущено не було.
В заяві до апеляційного суду потерпілий ОСОБА_1 Ю.В. та його представник ОСОБА_2. стверджують, що копія постанови прокурора про зміну обвинувачення їм була вручена, право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі їм було роз'яснено, з новим обвинуваченням вони були згідні.
Перевіряючи вирок в частині розв'язання цивільного позову, колегія суддів вважає, що стягнення відшкодування моральної шкоди в розмірі 25000 грн. відповідає вимогам закону, принципам розумності та справедливості. Цей розмір шкоди суд у вироку обґрунтував.
4
Але із стягненням матеріальної шкоди в розмірі 30650 грн. погодитися не можна. Достатніх доказів на таку суму в справі немає. Відповідних розрахунків розміру матеріальної шкоди у вироку не наведено. Вирок в цій частині підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_3, прокурора, який брав участь у розгляді справи, задовільнити частково.
Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2007 року щодо ОСОБА_4 в частині призначення покарання змінити, призначене покарання пом'якшити до п'яти років позбавлення волі.
В частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 30650 грн. вирок скасувати, направити справу в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в той же суд в іншому складі суду.
В решті вирок залишити без змін.