ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
Іменем України
09 серпня 2006 р. Справа № 13/186-04-7623
к/с № К-9897/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Нечитайла О.М.,
суддів: Гордійчук М.П.
Костенко М.І,
Пилипчук Н.Г.
Конюшко К.В.
при секретарі Буряк І.В.
за участю представників:
позивача– Коломацький Н.Г., дов № 1 від
04.05.2006р.
відповідача – Бабич Н.В. дов. від 15.12.2005р.
№17513/10
розглянувши касаційну скаргу Білгород – Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції
на рішення господарського суду Одеської області від 31.05.2005р.
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2005р.
у справі № 13/186-04-7623
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Винконцерн”
доБілгород – Дністровської об”єднаної державної податкової інспекції
провизнання недійсним податкового повідомлення – рішення
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю “Винконцерн” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Винконцерн”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Білгород – Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту – відповідач, Бігород – Дністровська ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення №0000942301/0 від 04.10.2004р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 31.05.2005р. позов ТОВ “Винконцерн” задоволено, податкове повідомлення – рішення Білгород – Дністровської ОДПІ від 04.10.2004р. №0000942301/0 визнано недійсним.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2005р. рішення господарського суду Одеської області від 31.05.2005р. залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Білгород – Дністровська ОДПІ, не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подала касаційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі відповідач стверджує, що судом порушено вимоги ст. 1 Закону України “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої”, оскільки перевіряючими, при перевірці первинних документів ТОВ “Винконцерн”, а саме – купажних листів, було встановлено, що позивачем при виробництві столових виноградних ординарних напівсолодких вин використовується вакуум – сусло, що замінює цукор, згідно сертифікатів відповідності, що підтверджується технологічними операціями, відображеними у первинних документах (купажних листах).
При цьому відповідач стверджує, що основним критерієм при обчисленні ставки акцизного збору на вина виноградні натуральні та напівсолодкі купажні є додання до них цукру, а якщо вино виготовляється з доданням цукру, то застосовується ставка акцизного збору в розмірі 0,92грн. за 1 л.
Також відповідач стверджує, що судом порушено ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори та ст. 67 Конституції України, згідно якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а саме – ТОВ “Винконцерн”, згідно поданих декларацій по акцизному збору за спірний період, узгодила суму податкового зобов'язання, яке належить сплатити до бюджету в повній мірі.
При цьому Білгород – Дністровська ОДПІ стверджує, що протягом квітня 2003 р. – липня 2004р. позивачем до контролюючого органу надавались розрахунки з акцизного збору, в яких підприємством визначались суми податкового зобов'язання з акцизного збору при реалізації вин виноградних напівсолодких., визначених за кодами товару УКТ ЗЕД 2204218000, 22042179000, виходячи з розміру ставки акцизного збору 0,25грн. за 1 л.
Окрім вказаного, відповідач стверджує, що місцевим господарським судом не розглянуті всі обставини справи в їх сукупності та не оцінено докази, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку, мав встановити наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
ТОВ “Винконцерн” подано письмові заперечення на касаційну скаргу та заявлено прохання залишити касаційну скаргу Білгород Дністровської ОДПІ без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.
Заслухавши доповідь судді – доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, заперечень позивача, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає через наступне.
Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено наступне.
Білгород – Дністровською ОДПІ проведена комплексна документальна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2003р. по 01.07.2004р., за результатами якої було складено акт перевірки від 30.09.2004р. №3356/2311/26-24541545.
На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення –рішення від 04.10.2004р. №0000942301/0, яким позивачу донараховано акцизний збір у сумі 770 728,94 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 385 364,47 грн.
Зобов’язання по сплаті акцизного збору визначено позивачу з посиланням на ст. 1 Закону України “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої”.
При цьому контролюючий орган виходив з того, що при обчислюванні акцизного збору на вина виноградні напівсухі, напівсолодкі позивачем застосовувалась ставка акцизного збору 0, 25 грн. за 1 літр, а, на думку відповідача, при реалізації 1 150 341, 70л. вин виноградних натуральних напівсолодких та напівсухих купажних, які визначаються за кодом УКТ ЗЕТ 2204, позивач мав застосовувати ставку акцизного збору у розмірі 0,92 грн. за 1 літр, у зв’язку з чим позивачу і донараховано зобов’язання по сплаті акцизного збору у сумі 770 728, 94 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 385 364, 47 грн.
Статтею 1 Закону України “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” (із відповідними змінами та доповненнями) затверджено ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої код товару згідно УКТ ЗЕД – 2204 (крім 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00) опис товару і ставки акцизного збору у гривнях з одиниці товару : вина виноградні натуральні, включаючи вина з доданням спирту та міцні - 0,25 грн. за 1 л.; Тільки вина виноградні натуральні з доданням цукру – 0,92 грн. за 1 л.
Як встановлено у справі, позивач здійснював виробництво напівсухих, напівсолодких вин за купажною схемою шляхом купажування ординарних столових сухих оброблених виноматеріалів, що підтверджується наданими купажними листами.
Відповідно до Галузевого стандарту України “Вина Тихі. Загальні технічні умови” (ГСТУ 202002-96) до категорії “столових вин” відносяться вина “натуральні” та купажні.
Купажіні напівсухі, напівсолодкі вина виготовляються шляхом повного бродіння виноградного сусла, цукровість якого підвищено додаванням солодких матеріалів. При цьому зупинки бродіння виноградного сусла здійснюється консервантом або купажуванням сухих виноматеріалів із свіжим консервованим або концентрованим суслом.
Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком попередніх судових інстанцій про те, що поняття “солодкі матеріали” не є ідентичним поняттю цукру, який зроблений на підставі аналізу положень Закону України “Про митний тариф України” (із відповідними змінами та доповненнями), в якому наведені у групі 17 під різними кодами цукор з цукрової тростини або цукрових буряків та хімічно чиста цукроза, у твердому стані – сирець без додання ароматичних речовин або барвників; мед штучний, змішаний або не змішаний з натуральним медом; карамелізовані цукор та патока, значаться під кодом 1702.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що позивачем, при виготовленні напівсухих, напівсолодких вин, які виготовляються шляхом купажування не застосовується спосіб, пов’язаний із доданням цукру “сахарози”.
За таких обставин, враховуючи, що відповідно до ГСТУ 202002-96 купажування проводиться шляхом додання сусла, а не цукру “сахарози”, оскільки ставка акцизного збору 0,92грн. за один літр застосовується виключно для виготовлення вин виноградних натуральних з доданням цукру, а не солодких матеріалів, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про те, що донарахування позивачу зобов'язання по сплаті акцизного збору за оспорюваним податковим повідомленням – рішенням було здійснено неправомірно.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про те, що місцевий та апеляційний господарські суди повно з’ясували обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які потягли б за собою скасування чи зміну прийнятих у справі судових рішень, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України ,
-
У х в а л и в :
1. Касаційну скаргу Білгород Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 31.05.2005р. по справі №13/186-04-7623 залишити без змін.
3. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2005р. по справі №13/186-04-7623 залишити без змін.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Нечитайло О.М.,
Судді: Гордійчук М.П.
Костенко М.І,
Пилипчук Н.Г.
Конюшко К.В.
З оригіналом вірно
Суддя Нечитайло О.М.