ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № К-7518/06

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2006 року                                                                                                           м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Чумаченко Т.А. –  головуючий,

Амєліна С.Є.   –   суддя-доповідач,

Весельської Т.Ф.,

Маринчак Н.Є.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Мудрицькій Ю.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою спільного виробничо-торгового підприємства «Бау-Маркон» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2005 року в справі за позовом спільного виробничо-торгового підприємства «Бау-Маркон» до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та акту перевірки,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись напорушення судами норм матеріального та процесуального права,позивач ставить питання про скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2005 року, якою залишене в силі рішення Господарського суду Закарпатської області від 24 листопада 2004 року про часткове задоволення позову: закриття провадження у справі в частині вимоги щодо визнання недійсним акту перевірки від 18 травня 2004 року №231/144 у зв’язку з непідвідомчістю цієї частини вимог господарському суду; залишення без розгляду вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 28 липня 2004 року №0000072440/0; визнання нечинними податкового повідомлення-рішення від 18 травня 2004 року №0001222341/0/961/23-1/22076647/8550 в частині визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 2645,10 гривень (з них 1763,40 гривень основний платіж та 881,70 гривень штрафні санкції), податкового повідомлення-рішення від 18 травня 2004 року №0001212341/0/962/23-1/22076647/8551 в частині визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 3960 гривень (з них 2640 гривень основний платіж та 1320 гривень штрафні санкції), податкового повідомлення-рішення від 18 травня 2004 року №0001232341/0/963/23-1/22076647/8552 в частині застосування та стягнення штрафних санкцій в сумі 10580,40 гривень, податкового повідомлення-рішення від 20 травня 2004 року №0000351742/0/953/17-1/22076647/8098 в частині визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 11837,13 гривень (з них 3945,71 гривень основний платіж та 7891,42 гривень штрафні санкції). Просить постановити нове рішення про задоволення позову.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами планової комплексної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства спільним виробничо-торговим підприємством «Бау-Маркон», що проводилася Державною податковою інспекцію у місті Ужгороді Закарпатської області з 02 квітня 2004 року по 17 травня 2004 року, складено акт від 18 травня 2004 року №231/144, в якому вказується на порушення вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3., пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств”, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, пунктів 2.13 й 2.15 Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління Національного банку України 02 лютого 1995 року №21, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління Національного банку України 19 січня 2001 року №72, статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, Інструкції Про прибутковий податок з громадян, затвердженої Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року №12.

На підставі акту прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 18 травня 2004 року №0001222341/0/961/23-1/22076647/8550 про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 10407,33 гривень, з них 6938,22 гривень основний платіж та 3469,11 гривень штрафні санкції;

- від 18 травня 2004 року №0001212341/0/962/23-1/22076647/8551 про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 15282 гривень, з них 9510 гривень основний платіж та 5772 гривень штрафні санкції;

- від 18 травня 2004 року №0001232341/0/963/23-1/22076647/8552 про застосування та стягнення штрафних санкцій в сумі 39312 гривень;

- від 20 травня 2004 року №0000351742/0/953/17-1/22076647/8098 про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 30675,36 гривень, з них 10436,64 гривень основний платіж та 20238,72 гривень штрафні санкції; 

- від 28 липня 2004 року №0000072440/0.

Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

При прийнятті рішення з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів та вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок на додану вартість”, Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління Національного банку України 02 лютого 1995 року №21, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління Національного банку України 19 січня 2001 року №72, Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, Інструкції Про прибутковий податок з громадян, затвердженої Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року №12, Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12 червня 1995 року № 436/95, суди дійшли до обґрунтованого висновку про часткове порушення суб’єктом владних повноважень прав та законних інтересів позивача при прийнятті податкових повідомлень рішень.

Доводи, що наведені в касаційній скарзі не є підставою для скасування чи зміни судового рішення апеляційного суду.

Оскарженесудове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу спільного виробничо-торгового підприємства «Бау-Маркон» залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2005 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.

Судді:Т.А. Чумаченко

С.Є. Амєлін

Т.Ф. Весельська

Н.Є. Маринчак

В.В. Юрченко