РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2012 р. Справа № 5019/2862/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Тимошенко О.М. ,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Ващук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.04.12 р. у справі № 5019/2862/11 (суддя Музика М.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард"

до Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод"

про визнання банкрутом

за участю представників:

кредитора - ОСОБА_2, довіреність № 359 від 26.09.2011 року;

боржника - ОСОБА_3, довіреність № 1 від 04.01.2012 року;

розпорядника майна - Мельник І.А.

В судовому засіданні 29.05.2012 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.04.2012 року у справі № 5019/2862/11, серед іншого, введено процедуру розпорядження майном боржника Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" (далі - ЗАТ "Рівненський ливарний завод") терміном на 6 місяців. Призначено розпорядником майна ЗАТ "Рівненський ливарний завод" Мельник Ірину Анатоліївну, що має ліцензію НОМЕР_1 на право провадження підприємницькою діяльністю арбітражного керуючого, видану в установленому законом порядку, яка зобов'язана здійснювати свої повноваження у відповідності зі ст.ст. 13-16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" (далі - ТзОВ "КУА"Форвард") звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.04.2012 року у справі № 5019/2862/11 скасувати в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Мельник Ірини Анатоліївни. При цьому, як на підставу для скасування ухвали господарського суду, скаржник зазначає про порушення місцевим судом норм матеріального права.

В судовому засіданні представники апелянта, боржника та арбітражний керуючий підтримали доводи та заперечення викладені ними в апеляційній скарзі, відзиві на неї та наданих на адресу суду поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 30.12.2011 року порушено провадження у справі за заявою ТзОВ "КУА "Форвард" до боржника ЗАТ "Рівненський ливарний завод" про визнання банкрутом.

Ініціюючий кредитор в заяві про порушення справи про банкрутство просив призначити розпорядником майна арбітражного керуючого - Бігдана Олексія Антоновича. В додатках до останньої міститься також заява арбітражного керуючого Бігдана О.А. про участь у справі про банкрутство, в якій останній вказав на відсутність підстав, які перешкоджають йому бути призначеним арбітражним керуючим та на те, що він не є заінтересованою особою стосовно боржника згідно ст. 1 Закону.

26.01.2012 року на адресу господарського суду Рівненської області надійшла заява арбітражного керуючого Мельник Ірини Анатоліївни про участь у справі про банкрутство. В додатках до останньої наявна ліцензія НОМЕР_1, що дає право на діяльність арбітражного керуючого на ім'я Мельник Ірини Анатолівни.

19.03.2012 року до господарського суду Рівненської області надійшло клопотання ТзОВ "КУА "Форвард" про призначення Веничука Є.В. розпорядником майна у справі. В додатках до клопотання наявна заява про призначення розпорядником майна, ліцензія НОМЕР_2 що дає право на діяльність арбітражного керуючого на ім'я Веничука Євгена Вячеславовича.

19.03.2012 року ТзОВ "КУА "Форвард" звернулось до місцевого господарського суду із заявою про відмову від кандидатури розпорядника майна Бігдана Олексія Анатолійовича, серед додатків наявна заява Бігдана О.А. про відмову арбітражного керуючого від участі у справі про банкрутство.

Від боржника ЗАТ "Рівненський ливарний завод" 20.03.2012 року надійшло клопотання про призначення арбітражного керуючого Мельник І.А.

Арбітражний керуючий Бігдан Олексій Анатолійович подав клопотання від 16.04.2012 року про відкликання ним попереднього клопотання про відкликання заяви про відмову від кандидатури розпорядника майна.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Згідно ч.ч. 1-3 ст. 13 Закону з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді питання щодо призначення розпорядника майна по справі судами встановлено, що до господарського суду Рівненської області надійшли відповідні заяви від арбітражних керуючих Бігдана О.А., Веничука Є.В., Мельник І.А. про згоду на призначення розпорядником майна по даній справі з доданими копіями ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих.

За результатами розгляду вказаних заяв суд першої інстанції дійшов висновку про призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Мельник І.А. з тих підстав, що на момент розгляду питання щодо призначення розпорядника майна її місцем проживання, згідно ліцензії, є АДРЕСА_1, а Веничук Є.В. проживає у Львівській області, Бігдан О.А. в Харківській області.

Отже, суд першої інстанції прийняв до уваги віддаленість місця проживання арбітражних керуючих Бігдана О.С. та Веничука Є.В., тому останні, при виконанні повноважень розпорядника майна, будуть нести додаткові транспортні витрати, які включаються до складу витрат арбітражного керуючого при провадженні справи про банкрутство, які відповідно до ст. 31 Закону погашаються у першу чергу.

Згідно із ст. 13 Закону розпорядник майна призначається у порядку, встановленому цим Законом.

Розпорядник майна призначається господарським судом з числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства, як арбітражні керуючі.

За наявності конкурентних кандидатур на виконання повноважень розпорядника майна суди зобов'язані розглянути кожну кандидатуру окремо, незалежно від того ким з учасників провадження (чи самим арбітражним керуючим) подано клопотання (заява) про призначення тієї чи іншої особи розпорядником майна боржника та відповідно мотивувати свої висновки про відхилення тих чи інших кандидатур та мотивувати прийняте рішення про призначення тієї чи іншої кандидатури розпорядником майна боржника.

Такі обов'язки суду випливають з положень статей 4-2, 22 ГПК України, статті 1 Закону про рівність всіх перед законом і судом та рівність прав учасників провадження у справі про банкрутство, а також рівність прав кандидатів на визнання їх учасниками провадження у справі про банкрутство у випадку призначення розпорядником майна.

Отже, відповідно до ч. 3 ст. 3-1 та ч. 5 ст. 13 Закону арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником -юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки із зазначенням в ухвалі про призначення розпорядника майна мотивів, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані.

Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

При цьому призначення арбітражного керуючого розпорядником майна боржника по справі є прерогативою господарського суду.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що боржник, як сторона у справі про банкрутство відповідно до ст. 1 Закону та ст.ст. 42, 22 ГПК України має рівні права щодо участі в судовому процесі в порівнянні з іншою стороною (кредитором, комітетом кредиторів), зокрема, права щодо подання заяв та клопотань про призначення того чи іншого арбітражного керуючого розпорядником майна боржника, і запропонована боржником кандидатура розпорядника майна має бути розглянута господарським судом на загальних підставах, за наявності конкурентних кандидатур на виконання повноважень розпорядника майна зобов'язаний розглянути кожну кандидатуру, незалежно від того ким з учасників провадження (чи самим арбітражним керуючим) подано відповідне клопотання (заява).

Отже, доводи апелянта щодо неможливості суду самому обирати арбітражного керуючого, неможливості подання заяви про призначення розпорядником майна самим арбітражним керуючим чи боржником спростовуються вищенаведеним.

Щодо посилань апелянта на невірно вказане ім'я арбітражного керуючого в заяві Мельник І.А., то останні судом до уваги не беруться, оскільки в додатках до згаданої заяви наявна копія ліцензії, в якій вірно вказується ім'я Мельник Ірини Анатоліївни. Крім того, в судове засідання Мельник І.А. подала відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого додала копії паспорта громадянина України.

Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 31 Закону).

Арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб (ч. 3 ст. 31 Закону).

З огляду на наведене єдиними підставами, що необхідні для здійснення діяльності арбітражного керуючого та призначення його розпорядником майна у справі є ліцензія та заява арбітражного керуючого. Законодавством подання додаткових документів не передбачено.

Обов'язки арбітражного керуючого закріплені в ч. 5 ст. 31 Закону, де відсутня вимога страхування діяльності арбітражного керуючого. Натомість ч. 7 статті вказаного закону містить відомості щодо страхування діяльності арбітражного керуючого, але лише на випадок заподіяння шкоди боржнику чи кредиторам. Також вказана стаття Закону містить відсилочну норму, в якій вказано, що порядок обов'язкового страхування діяльності арбітражних керуючих визначається законом. Так, ст. 5 Закону України "Про страхування" встановлює, що страхування може бути добровільним або обов'язковим. Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов'язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом. Статтею 7 Закону України "Про страхування" передбачено випадки обов'язкового страхування, серед яких відсутнє страхування діяльності арбітражного керуючого. Отже, при призначенні кандидатури арбітражного керуючого така обставина, як страхування діяльності останнього може враховуватись господарським судом, однак не є обов'язковою.

Надані скаржником та арбітражним керуючим Бігдан О.А. договір найму (оренди) житла від 01.02.2012 року, договір суборенди від 01.02.2012 року, акт приймання-передачі приміщення від 01.02.2012 року, договір оренди від 01.02.2012 року, акт приймання-передачі від 01.02.2012 року колегією суддів оцінюються критично, та до уваги не беруться.

Інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, також є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й виніс ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для її скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.04.2012 року у справі № 5019/2862/11 в частині призначення розпорядником майна Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" Мельник Ірини Анатоліївни - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.