АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/4931/12 Справа № 2-3152/11 Головуючий у 1 й інстанції - Кудрявцева Т.О. Доповідач - Романюк М.М.

Категорія 26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Романюк М. М.,

суддів Котушенко С. П., Петренко І. О.,

при секретарі Майній Г. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»про стягнення грошових коштів, моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 04.06.2008 року між ним та відповідачем був укладений договір банківського вкладу № 1015/0404581000388001 на суму 100 000 грн. на строк 1095 днів (з 04.06.2008 по 04.06.2011 року) зі сплатою 17,5 % річних. В період дії договору ним були здійснені додаткові внески (поповнення) вкладу на суму 60 000 грн. 00 коп. У зв'язку з відмовою на його вимогу у повернені належних йому грошових коштів, він звернувся до суду за захистом своїх прав. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2009 року зазначений договір банківського вкладу було розірвано та стягнуто з відповідача на його користь у рахунок повернення вкладу за договором з урахуванням відсотків 160 003 грн. 93 коп. Добровільно виконувати вказане рішення відповідач відмовився та починаючи з 01.07.2009 року припинив щомісячне нарахування і виплату йому процентів по вкладу відповідно до договору. 17.12.2009 року його вклад в сумі 160 000 грн. було передано публічному акціонерному товариству «Родовід Банк», з яким ним 18.12.2009 року було укладено договір про строковий банківський вклад «Накопичувальний» № ДРГ.239.НЛ03-393/12-2009. Вважає, що відповідач, не виконуючи рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, безпідставно користувався його грошовими коштами протягом 261 дня, а саме з дня набрання чинності рішення суду -31.03.2009 року по день передачі його вкладу ПАТ «Родовід», та безпідставно не здійснював нарахування та сплату процентів за користування його грошовими коштами з 01.07.2009 по 17.12.2009 року. Просив стягнути з відповідача на свою користь належні йому відсотки за договором банківського вкладу від 04.06.2008 року в розмірі 18% річних з суми 160 000 грн. за 169 днів в період з 01 липня по 17 грудня 2009 року у сумі 13 334 грн. 79 коп., суму з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в розмірі 15 483 грн. 08 коп. за період користування відповідачем грошовими коштами з 31.03.2009 по 17.12.2009 року та відшкодувати заподіяну моральну шкоду в сумі 20 000 грн.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково: з відповідача на користь позивача стягнуті грошові кошти в розмірі 15 483 грн. 08 коп., вирішено питання судових витрат. У задоволені решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права просить рішення суду змінити, задовольнити його вимоги щодо стягнення процентів за договором банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З урахуванням того, що апелянт оскаржує рішення в частині, якою відмовлено у задоволені позовних вимог, судова колегія перевіряє рішення суду в цій частині.

Відмовляючи в задоволені позову щодо стягнення процентів за період з 31.01.2009 р. по 17.12.2009 р. та у стягненні суми на відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив с того, що рішенням суду договір банківського вкладу розірваний, а тому відсутні підстави для нарахування та сплати процентів відповідно до умов договору, а відшкодування моральної шкоди за правовідносинами, що виникли між сторонами, не передбачено ані законом, ані договором.

З таким висновком суду можна погодитися, оскільки суд дійшов його на основі повно з'ясований обставин, на які сторони посилалися як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених в судовому засіданні доказами, з дотримання норм матеріального й процесуального права.

Судом встановлено, що 04.06.2008 року між сторонами укладений договір банківського вкладу № 1015/0404581000388001. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2009 року зазначений договір банківського вкладу було розірвано та стягнуто з відповідача на користь позивача у рахунок повернення вкладу за договором з урахуванням відсотків 160 003 грн. 93 коп.

Згідно ч.2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

З урахуванням зазначеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позовних вимог щодо стягнення відсотків за період після набрання рішенням суду, про розірвання договору, законної сили.

Посилання апелянта на те, що умовами договору передбачено, що договір припиняє свою дію з моменту виплати банком вкладу в повному обсязі, а тому відповідно до ст.625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання відповідач повинен сплатити відсотки передбачені договором, не може бути прийнято до уваги, оскільки не відповідає вимогам закону та укладеному між сторонами договору.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки договором, укладеним між сторонами, не був визначений відсоток, який відповідач повинен виплатити від простроченої суми за порушення грошового зобов'язання, а законом передбачено три відсотка, суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача суму, виходячи саме з розміру відсотків, передбачених законом.

Посилання апелянта на те, що суд безпідставно відмовив в позові щодо відшкодування моральної шкоди не може бути прийняти до уваги, оскільки не відповідає закону.

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі на відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положення статті 1167 ЦК України про стягнення моральної шкоди, яка регулює правила деліктної відповідальності, не можуть застосовуватись до виниклих правовідносин, оскільки між сторонами існують договірні зобов'язання.

Оскільки сторони при укладенні договору банківського вкладу не передбачили таку відповідальність за порушення зобов'язань, то суд прийшов до вірного висновку, що вимога про стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: