УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 0622/2-59/142

Категорія 45

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Кочетова Л.Г.,

суддів Косигіної Л.М., Матюшенка І.В.,

з участю секретаря Ходаківської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Умань» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 19 січня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Ілліч-Агро Умань» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила витребувати від відповідача та повернути належні їй на праві власності земельні ділянки розміром 2.6096 га, 2.6080 га, 0,5262 га та 0.5138 га , розташовані на території Княжицької сільської ради. На обґрунтування вимог зазначала, що без її згоди та відому від її імені невідомою особою 10.11.2006 року був укладений договір оренди вище вказаних земельних ділянок із ДП „Ілліч-Агро Умань" (далі - Підприємство). Даний договір не був підписаний і представником Підприємства.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 19 січня 2012 року позовні вимоги задоволено.

У поданій апеляційній скарзі ДП „Ілліч-Агро Умань", посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову. Апелянт зазначає, що укладений договір відповідає вимогам ЦК України та волі сторін на момент укладення договору, наявні всі вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Суд, на думку апелянта, не врахував докази щодо отримання позивачкою орендної плати.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності, відповідно до Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯБ №№ 731020, 731607, 731021 та 731636, виданих Ружинською районною державною адміністрацією (а.с. 6-10), належать земельні ділянка площею 2.6096 га, 2.6080 га, 0,5262 га та 0.5138 га, які розташовані на території Княжицької сільської ради Ружинського району Житомирської області і передані позивачці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За умовами договору оренди землі від 10.11.2006 та акту приймання-передачі земельної ділянки вище зазначені земельні ділянки ОСОБА_1 передала в оренду Підприємству строком на 20 років, починаючи з дати його державної реєстрації (а.с.11-12).

Статтею 15 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Відповідно до положень ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Якщо правочин не підписано стороною, то відсутнє її (сторони) волевиявлення на вчинення правочину, а відтак - правочин вважається не вчиненим.

Неукладений договір не породжує для його сторін прав та обов'язків на досягнення яких спрямовується їх волевиявлення у разі його документального оформлення.

Як зазначає позивач (дані твердження не заперечувалися представником відповідача в суді перщої інстанції), від її імені договір підписано невідомою особою, від другої сторони договір не підписаний взагалі.

Матеріали справи не містять доказів про те, що договори підписані іншою особою за дорученням позивача.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір між сторонами не був укладений, тому відповідач користується земельними ділянками позивача без достатньої правової підстави.

Згідно положень ст. ст. 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно в натурі.

Доводи апеляційної скарги про те, що реально настали правові наслідки відповідно до умов договору, так як відповідач користувався земельними ділянками, а позивач отримувала орендну плату не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки доведено відсутність волевиявлення самого позивача на укладення договорів оренди земельних ділянок, та встановлено факт користування відповідачем земельними ділянками позивача без достатньої правової підстави.

Рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Умань» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» відхилити.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 19 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді