КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-9191/11 Головуючий у 1-й інстанції: Косач І.А.,

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"23" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.08.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 15.07.2011 року звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до УПФУ в Новозаводському районі міста Чернігова про зобов`язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 01.05.2011 року.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.08.2011 року позовні вимоги задоволено частково, за період з 01.05.2011 по 22.07.2011 року з урахуванням фактично виплачених сум.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»у розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195-IV, а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», особам, які належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, ст. 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Що стосується відмови в задоволенні позову за період з 15.01.2011 року по 01.05.2011 року, то судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування судового рішення в цій частині, з огляду на наступне.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Таким чином, пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення позову без розгляду.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що позивачем постанова суду першої інстанції не оскаржувалася, апеляційна інстанція приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог за період з 15.01.2011 року по 01.05.2011року та задоволенню позовних вимог за цей період, у зв'язку з порушенням норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова -задовольнити частково.

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.08.2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог за період з 15.01.2011 року по 01.05.2011року включно -скасувати, постановити в цій частині нову постанову, якою:

«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 15.01.2011 року по 22.07.2011 року».

В решті постанову суду -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.