ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"29" червня 2006 р. | Справа № 11/65/06 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання Г.В. Селіховій,
за участю представників сторін:
від позивача –Д.В. Трифонов
від відповідачів: (ТОВ „ОПТ-Трейдінг”) –не з’явився;
(ТОВ „Софія”) –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ТОВ „Софія”, с. Софіївка Миколаївської області
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 11.05.2006р.
у справі № 11/65/06
за позовом Первомайської ОДПІ
до ТОВ „ОПТ-Трейдінг”, м. Донецьк;
ТОВ „Софія”, с. Софіївка Миколаївської області
про визнання недійсною угоди,
встановив:
Первомайська ОДПІ звернулася до господарського суду з позовом про визнання недійсною усної угоди, укладеної між ТОВ „ОПТ-Трейдінг” (м. Донецьк) та ТОВ „Софія” (с. Софіївка Миколаївської області) на суму 50000,0грн., у тому числі ПДВ у сумі 8333,33 грн., на підставі ст. 49 ЦК УРСР, як такої, що була укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.05.2006р. (суддя К.Л. Василяка) позов задоволено з посиланням на те, що на момент укладання угоди установчі документи і свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ „ОПТ-Трейдінг” (м. Донецьк) були визнані недійсними згідно рішення місцевого суду Калинінського району м. Донецька від 31.10.2002р. Вказане свідчить про умисел засновника ТОВ „ОПТ-Трейдінг” діяти з метою, спрямованою на ухилення від сплати податків, що порушує основні принципи існуючого суспільного ладу. Крім того судом були застосовані наслідки, передбачені ст. 49 ЦК України, а саме: стягнуто з ТОВ „ОПТ-Трейдінг”, м. Донецьк на користь ТОВ „Софія” 50000,0грн. і з ТОВ „Софія” в доход Державного бюджету України 50000,0грн.
ТОВ „Софія”, не погоджуючись із рішенням суду, звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, оскільки не враховано, що законодавством України не передбачено обов’язок покупця перевіряти достовірність даних, які вказуються продавцем в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платника податку. Це саме стосується і перевірки покупцем намірів продавця щодо сплати ним державі податків. Також скаржник послався на те, що судом не враховані позиції судової практики, яка, в свою чергу, свідчить про те, що визнання установчих (реєстраційних) документів недійсними у встановленому законодавством порядку не є підставою для визнання укладених таким суб’єктом угод недійсними на підставі ст. 49 ЦК УРСР. Такі угоди можуть бути визнані недійсними на підставі ст. 48 ЦК УРСР.
Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги. Клопотання підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 53, 93 ГПК України.
Колегія суддів, керуючись положеннями ст. 101 ГПК України, заслухавши представника податкової інспекції, дослідивши матеріали справи і проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуємого рішення, встановила наступне.
Між ТОВ „ОПТ-Трейдінг” (м. Донецьк) і ТОВ „Софія” (с. Софіївка Миколаївської області) була укладена усна угода купівлі-продажу на загальну суму 50000,0грн. На виконання угоди ТОВ „Софія” отримало за накладною № 147 від 15.12.2002р. та податковою накладною № 120 від 28.11.2002р. товар на суму 50000,0грн., в тому числі ПДВ на суму 8333,33грн. і сплатило ТОВ „ОПТ-Трейдінг” згідно платіжного доручення № 655 від 28.11.2002р. суму 50000,0грн. (а.с.7,8,22).
Між тим, згідно рішення місцевого суду Калинінського району м. Донецька від 31.10.2002р. по цивільній справі, порушеній за позовом ДПІ у Калинінському районі м. Донецька до ТОВ „ОПТ-Трейдінг” та громадян Ю.С. Галанжи і Д.А. Перевалова, визнані недійсними рішення засновників від 01.06.2002р. про створення ТОВ „ОПТ-Трейдінг” з моменту держреєстрації, тобто з 25.09.2002р., Статут ТОВ „ОПТ-Трейдінг”, зареєстрований виконкомом Донецької міськради 23.09.2002р. за № 04052844ю008046, з моменту реєстрації і свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 07588436, видане ТОВ „ОПТ-Трейдінг” ДПІ у Калинінському районі м. Донецька 03.10.2002р. з моменту видачі, оскільки Ю.С. Галанжи і Д.А. Перевалов за винагороду підписали документи в якості засновників ТОВ „ОПТ-Трейдінг” і не здійснювали фінансово-господарську діяльність та не підписувала ніякі договори.
Ці обставини існували на час укладання оскаржуваного договору між відповідачами, у зв’язку з чим суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність у однієї із сторін - ТОВ „ОПТ-Трейдінг” умислу при укладенні з ТОВ „Софія” зазначеної угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.
Згідно ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ст. 49 ЦК УРСР (чинного на час укладення та виконання оскаржуваної угоди) якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повертається другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Пленум Верховного Суду України в п. 6 Постанови від 28.04.1978р. з наступними змінами „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” роз’яснив, що до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою тощо.
Таким чином, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку, що на момент укладення угоди статутні документи ТОВ „ОПТ-Трейдінг” вже були визнані недійсними, і це свідчить про наявність умислу у останнього на укладання угоди з метою, суперечною інтересам держави, а саме: з метою ухилення від оподаткування, і визнав вищевказану угоду недійсною на підставі ст. 49 ЦК УРСР із застосуванням відповідних наслідків.
За таких обставин і враховуючи вищевикладене, підстави для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 53, 93, 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
постановив:
1. Відновити ТОВ „Софія” пропущений процесуальний строк подання апеляційної скарги.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 12.05.2006р. у справі № 11/65/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.І. Бандура
Суддя В.Б. Туренко