Справа № 1-92/2012 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого: судді Соколова В.О.,

з участю: секретаря Сілантьєвої Л.А.

прокурора Протасової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в м. Атаки, Окницького району, Республіка Молдова, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, перебуває в цивільному шлюбі, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30.03.2012 року близько 02.00 год. ночі перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, намагався незаконно заволодіти транспортним засобом гр. ОСОБА_2 марки «ВАЗ 2105»д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 13669, 51 грн., який знаходився в дворі будинку АДРЕСА_1 шляхом розбиття скла правової передньої пасажирської дверки, проникнення в салон автомобіля, намагання ключами, які мав при собі, завести двигун автомобіля, пошкодивши замок запалювання. Але злочин не було доведено до кінця, з причин, що незалежало від волі підсуднього, а саме: не зміг завести двигун автомобіля.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. винним себе за ст.289 ч.1 КК України визнав повністю і суду пояснив, що він на протязі майже 10 років товаришує з потерппілим ОСОБА_2, так як проживають в одному будинку АДРЕСА_1. В користуванні ОСОБА_2 знаходиться автомобіль марки «ВАЗ 2105»д.н.з. НОМЕР_1.. З дозволу потерпілого підсудній неодноразово користувався його автомобілем в приватних справах. Підтвердив, що з вечора 29.03.2012 року з друзями вживав спиртні напої, спочатку в кафе «Робін-Бобін», а потім в «Імператріця». Всього підсудній вжив біля 700 грам горілки. Додому повернувся 30.03.2012 року біля 02.00 год. ночі. Погано пам»ятає послідовність події, так як був в стані алкогольного сп»яніння, але не заперечує, що побачивши біля будинку АДРЕСА_1 припаркований автомобіль потерпілого вирішив «покататися»на ньому. Розбив скло правої передньої дверки пасажира, проник в салон автомобіля і намагався ключами, які мав при собі використовуючи замок запалювання запустити двигун автомобіля. Але двигун не завівся. Коли підсудній, щоб завести двигун автомобіля, поставив в нейнтральне положення речаг коробки передач, автомобіль покачався уперед на декілька метрів. Пояснив, що не міг і не мав намір штовхати автомобіль, оскільки був п»яний і ледве тримався на ногах. Підтвердив, що 30.03.2012 року, коли прокинувся вранці, в кімнаті на столі побачив документи на автомобіль потерпілого, злякався і викинув їх у вікно, так як за декілька хвилин до цього йому на мобільний телефон телефонував ОСОБА_2 цікавившись чи не відомо підсудньому, хто вночі розбив скло двері салона його автомобіля. Потім вийшов на вулицю і розповів потерпілому, що це він розбив скло автомобіля і проникав в салон вночі. В скоєному розкаюється, просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що він проживає в будинку АДРЕСА_1. В цьому будинку, в іншій квартирі проживає ОСОБА_1, з яким він перебуває в хороших дружних відносинах. Пояснив, що в користуванні має автомобіль марки «ВАЗ 2105»д.н.з. НОМЕР_1. червоного кольору, який на ніч залишає припаркованим біля будинку. Зазначеним автомобілем неодноразово давав користуватися ОСОБА_1 Показав, що вечером 29.03.2012 року автомобіль залишив біля будинку, а вранці 30.03.2012 року біля 07.45 год., збираючись їхати в місто встановив , що автомобіль знаходиться на відстані приблизно 9 метрів від місця де він його залишив 29.03.2012 року, скло правої пасажирської дверки розбито, в «бардачкові»відсутні документи на автомобіль, а також пошкоджений замок запалювання. Потерпілий прийшов до висновку, що вночі хтось намагався незаконно заволодіти автомобілем, про що повідомив в чергову частину міліції. Через деякий час, коли приїхали працівники міліції, потерпілий зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_1 і запитав чи не відомо йому хто розбив скло дверки автомобіля. Коли поїхали працівники міліції до потерпілого прийшов ОСОБА_1 і зізнався, що він розбив скло дверки автомобіля, проник в салон і намагався завести двигун. Цивільний позов по справі не заявляє, так як підсудній в добровільному порядку відшкодував вартість пошкодженого скла та замка запалювання. Претензій матеріального та морального характеру до підсуднього не має.

Свідок ОСОБА_3 суду показала, що підсудній її рідний син. 30.03.2012 року біля 02.50 год. ночі до квартири прийшов син в стані алкогольного сп»янніння і сказав, що буде ночувати в автомобілі, який належить ОСОБА_2, так як в дверці автомобіля розбито скло. В слід за підсуднім на вулицю вийшла свідок, побачила, що її син сидить за кермом в автомобілі, який належить ОСОБА_2 і припаркований біля будинку АДРЕСА_1. Скло правої пасажирської дверки було розбито. Свідок вмовила сина йти ночувати додому, а документи які були в «бардачку»у автомобіля забрала, що їх ніхто не викрав. Пояснила, що її син з дозволу ОСОБА_2 неодноразово користувався його автомобілем.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 пред»явлено обвинувачення за ст. 289 ч.1 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом з будь якою метою, тобто як закінчений злочин. Однак, з врахуванням зібраних доказів в судовому засіданні які підтверджуються матеріалами кримінальної справи вбачається в діях підсуднього в наявності замах на вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом. Згідно вимог ст. 289 ч.1 КК України, а також ч. 15 п.3 Постанови Пленому Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорта, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»вказується, що «проникнення в кабіну, гараж чи інше сховище, спробу запустити двигун, або буксирувати транспортний засіб з метою заволодінням ним необхідно розглядати, як замах на вчинення злочину». В судовому засіданні встановлено, що біля 02.00 год. ночі 30.03.2012 року ОСОБА_1 шляхом розбиття скла правої пасажирської дверці проник в салон автомобіля гр. ОСОБА_2 «ВАЗ 2105»д.н.з. НОМЕР_1, ключами, які мав при собі, намагався запустити двигун автомобіля, але не зміг і, відповідно не довів до кінця умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом. Викладене дає підстави суду, на підставі вимог ч.24 Постанови Пленому Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», перекваліфікувати дії підсуднього ОСОБА_1 зі ст. 289 ч.1 КК України на ст.ст. 15, 289 ч.1 КК України -замах на незаконне заволодіння транспортним засобом.

Крім визнання вини підсудним, показів потерпілого, свідка, вина ОСОБА_1 в діянні за ст.ст. 15, 289 ч.1 КК України підтверджується: змістом рапорта ( а.с.3); заявою гр. ОСОБА_4 від 30.04.2012 року ( а.с. 4) ; протоколом огляду місця події та фото таблицями до нього від 30.03.2012 року( а.с. 6-13); явкою з повинною ОСОБА_1 ( а.с. 24); змістом протоколу добровільної видачі гр. ОСОБА_2 його автомобіля марки «ВАЗ 2105»д.н.з. НОМЕР_1 ( а.с. 53) ; висновком авто-товарознавчої експертизи № 58 від 11.04.2012 року, вартість автомобіля марки ВАЗ 2105»д.н.з. НОМЕР_1 1996 року випуску, який належить гр. ОСОБА_2 Мв.В. станом на 30.03.2012 року становить 13669 гривень 51 коп. ( а.с. 39-46); змістом протоколу огляду автомобіля ( а.с. 54)

З врахуванням зібраних в судовому засіданні доказів суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст.ст. 15, 289 ч. 1 КК України - замах на незаконне заволодіння транспортним засобом.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєнного злочину, особу винного -по місцю прроживання характеризується позитивно, обставини справи, злочин передбачений ст.289 ч.1 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості злочинів, обтяжуючі вину обставин - скоїв злочин в стані алкогольного сп'яніння, пом'якшуючі вину обставини -вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнає, щиро кається, в суді давав правдиві покази, в добровільному порядку під час досудового слідства відшкодував потерпілому вартість пошкодженого скла, замка запалювання, і вважає, що його виправлення можливе в умовах без ізоляції від суспільства, що дає підстави суду до обраного покарання застосувати ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_1 від обраного покарання з випробуванням.

Визнавши винними ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ст.ст.15, 289 ч.1 КК України, суд стягує з нього на користь держави судові витрати по справі в сумі 91,27 грн. за проведення експертизи .

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ПРИСУДИВ :

Визнати винним ОСОБА_1 за ст.ст.15, 289 ч.1 КК України і обрати йому покарання у виді 3 ( трьох ) років обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування обраного покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 ч.1 п. 2, 4 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїджати за межі України без дозволу кримінально- виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний -підписка про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 91, 27 грн.

Речовий доказ: автомобіль марки ВАЗ 2105»д.н.з. НОМЕР_1 1996 року випуску, довіреність на право керування автомобілем, свідоцтво про реєстрацію т/з № НОМЕР_2, талон до посвідчення водія НОМЕР_3, водійське посвідчення на ім»я ОСОБА_2, страховий поліс № АВ/2560753, книжку із шкірозамінника для документів, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2 -повернути ОСОБА_2; запальничку та речовину бурого кольору зовні схожу на кров, що були вилученні під час ОМП від 30.03.2012 року, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Могилів-Подільського МВ УМВС України у Вінницькій області - знищити.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 діб з моменту оголошення вироку.

Суддя :