К О П І Я
Справа №2-21/08
рішення
Іменем України
20 травня 2008 року м. Приморськ
Приморський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Іваніної Ю.В.,
при секретарі Ніколіній О.О.,
за участю представника позивача Мераджі О.Ф.,
відповідача ОСОБА_1,
представників відповідача ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду цивільну справу №2-21/08 за позовом ВАТ “Державний Ощадний банк України” до ОСОБА_1, СВК "Родіна" про стягнення заборгованості за кредитом, -
в с т а н о в и в:
Позивач ВАТ "Державний ощадний банк України" звернувся до Приморського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1, СВК "Родина", в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом в сумі 26592,34 гривні, судові витрати та розірвати кредитний договір. Позивач посилається на те, що 22.03.2004 року між ВАТ ""Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №20, згідно вимог якого відповідач отримав кредит в сумі 20000 гривень строком на 60 місяців для нагальних потреб з платою за користування кредитом в розмірі 20 відсотків річних. 22.03.2004 року між позивачем та СВК "Родіна" було укладено договір поруки №20, на підставі якого поручитель взяв на себе зобов'язання нести солідарну відповідальність з ОСОБА_1 за виконання умов кредитного договору. В забезпечення виконання зобов'язань 30.04.2004 року між позивачем та СВК "Родіна" укладено договір застави - автокрану марки КС 2561 на шасі ЗИЛ 130, 1992 року випуску. Однак ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив суд його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 проти позову заперечували, посилаючись на те, що ОСОБА_1 отримував кредит не для власних потреб, а для потреб СВК "Родіна", в якому працював, отримані кошти вніс в касу кооперативу. Просили суд виключити ОСОБА_1 з числа відповідачів по справі, оскільки представником СВК "Родіна" позов визнано.
Представник відповідача СВК "Родіна" ОСОБА_3 позов визнав повністю, просив суд стягнути з СВК "Родина" одноособово заборгованість по кредиту і судові витрати, а ОСОБА_1 від сплати заборгованості звільнити.
Заслухавши сторони та їх представників, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
22.03.2004 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №20, згідно умов якого банк зобов'язався надати позичальнику на умовах договору кредит в сумі 20000 гривень, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі, та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 20% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені договором (а.с.9).
Того ж дня, 22.03.2004 року, між ВАТ "Державний ощадний банк України", ОСОБА_1 та СВК "Родіна" було укладено договір поруки №20, на підставі якого поручитель - СВК "Родіна" - взяв на себе зобов'язання нести солідарну відповідальність з ОСОБА_1 за виконання умов кредитного договору, бути солідарним боржником (а.с.11).
30.04.2004 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та СВК "Родіна" було укладено договір застави, відповідно до умов якого заставодавець, як майновий поручитель ОСОБА_1 з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору №20 від 22.03.2004 року, передав в заставу, а заставодержатель прийняв в порядку і на умовах, визначених в цьому договорі, предмет застави, що належить заставодавцю на праві власності. Предметом застави є автокран, марки КС 2561, модель - на шасі ЗИЛ 130, 1992 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1 (а.с.12).
Однак ОСОБА_1 вимоги кредитного договору не виконує, в обумовлені строки кредит та відсотки по ньому не сплачує. Станом на 20.09.2007 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором №20 від 22.03.2004 року в сумі 26592,34 гривні, у тому числі, 15555,56 гривень заборгованість по несплаченому кредиту, 6397,11 гривень заборгованість по несплачених відсотках, 1067,81 гривень нарахована пеня по відсотках, 3571,86 гривень нарахована пеня по кредиту (а.с.14-15).
Позивач звертався до ОСОБА_1 з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, попереджав про звернення до суду, однак останній заходів до погашення заборгованості не вжив (а.с.16-17, 59-60, 84-85).
Згідно письмової інформації колишнього ліквідатора СВК "Родіна" ОСОБА_4, надісланої на запит суду, 29.01.2007 року було укладено договір купівлі-продажу заставленого майна - автокрану. Отримані грошові кошти згідно закону направлені на задоволення вимог кредиторів (а.с.107).
Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 25.12.2007 року, до зазначеного реєстру внесено реєстраційних запис, предметом якого є автомобіль вантажний, номер державної реєстрації НОМЕР_1, 1992 року випуску, модель КС 2561 на шасі ЗИЛ 130, обтяжував - Приморське відділення Ощадбанку України (а.с.96).
Згідно даних відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території у Приморському районі Запорізької області зазначений автокран належить СВК "Родіна" та за даними ДАІ під арештом не значиться (а.с.101-102).
Ухвалою суду від 01.02.2008 року було повідомлено прокурора Приморського району про ознаки злочину в діях колишнього ліквідатора СВК "Родіна" ОСОБА_4, яка реалізувала заставлене майно, на яке накладено арешт (а.с.121-122).
За результатами проведеної Приморським РВ УМВС України в Запорізькій області перевірки, постановою від 16.02.2008 року в порушенні кримінальної справи за вказаним фактом відносно ОСОБА_4 було відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України. Згідно даної постанови 29.01.2007 року зазначений вище автокран було продано ОСОБА_4 фізичній особі ОСОБА_5 за 5000 гривень (а.с.126-127). Дана постанова ніким не оскаржена та на момент винесення рішення не скасована.
Безпідставними, на думку суду, є посилання представника відповідача ОСОБА_3 на недійсність договору купівлі-продажу заставленого автокрану, та належність його СВК "Родіна", оскільки, як він сам пояснив суду, заставлений автомобіль, перебуває у володінні іншої особи, яка придбала його за договором купівлі-продажу, заходів до оскарження договору та повернення майна у СВК "Родіна" до теперішнього часу представником відповідача не вжито, хоча можливість така існувала. Тому зазначені представником відповідача обставини не є перешкодою для винесення рішення.
Крім того, в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 наполягав на стягненні зазначеної суми заборгованості одноособово з СВК "Родіна" та звільнення ОСОБА_1 від сплати вказаних коштів.
Однак за умовами вказаного вище договору поруки відповідачі несуть солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору. Представник позивача на позовних вимогах наполягав.
Відповідно до ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості за договором кредиту.
Також в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та представники відповідачів заявляли про те, що сума заборгованості за кредитом згідно договору №20 від 22.03.2004 року включена колишнім ліквідатором СВК "Родіна" ОСОБА_4, серед іншого, до реєстру кредиторів, тому даний позов є безпідставним. Представник позивача підтвердив суду зазначений факт, однак пояснив, що в даний час СВК "Родіна" оголошено банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, і у разі задоволення позову та стягнення з відповідачів заборгованості по кредиту, підстав для повторного стягнення з СВК "Родіна" зазначеної суми не буде. Суд погоджується з позицією представника позивача і вважає, що факт включення суми заборгованості за кредитом згідно договору №20 від 22.03.2004 року до реєстру кредиторів СВК "Родіна" не є підставою для відмови у задоволенні позову.
Посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що він використав отриманий кредит не на власні потреби, а на потреби кооперативу, тому не повинен його повертати, суд також вважає безпідставними, оскільки в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 розпорядився зазначеними коштами на свій власний розсуд.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Ч.2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Згідно зі ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору позивач ВАТ "Державний ощадний банк України" надав відповідачу ОСОБА_1 кредит. Згідно умов договору поруки СВК "Родіна" взяв на себе зобов'язання нести солідарну відповідальність з ОСОБА_1 за виконання умов кредитного договору. Однак ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків. Тому є підстави для стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, по несплачених відсотках, нарахованої пені по відсотках та пені по кредитах, а також розірвання договору кредиту.
Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.611, 617, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, 209, 214-215 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
Позов ВАТ “Державний Ощадний банк України” до ОСОБА_1, СВК "Родіна" про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, СВК "Родіна" на користь відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 15555 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 56 копійок заборгованості по несплаченому кредиту, 6397 (шість тисяч триста дев'яносто сім) гривень 11 копійок заборгованості по несплачених відсотках, 1067 (одну тисячу шістдесят сім) гривень 81 копійку нараховану пеню по відсотках, 3571 (три тисячі п'ятсот сімдесят одну) гривню 86 копійок нараховану пеню по кредиту, а всього 26592 (двадцять шість тисяч п'ятсот дев'яносто дві) гривні 34 копійки (на розрахунковий рахунок №373960005 у ТВБВ №3129/074 філії Бердянське відділення №3129 ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 373102, код за ЄДРПОУ 02760465).
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, СВК "Родіна" на користь відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 265 (двісті шістдесят п'ять) гривень 92 копійки витрат по сплаті позивачем судового збору і 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Розірвати кредитний договір №20 від 22.03.2004 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 про надання кредиту в сумі 20000 гривень.
Арешт, накладений на майно ОСОБА_1 ухвалою суду від 24.10.2007 року, залишити в силі до остаточного виконання даного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Приморського районного суду
Запорізької області підпис Ю.В. Іваніна
Копія вірна:
Суддя Приморського районного суду
Запорізької області Ю.В. Іваніна