Апеляційний суд Кіровоградської області

25006, м.Кіровоград, ДСП-5, вул..В.Пермська,2, тел. 24-56-63

_______________________________________________________________________________________

Справа - № 11-а-448 2008р.                             Головуючий у суді І інстанції - Могильний О.П.

Категорія - ст.185 ч.3 КК України                  Доповідач у суді ІІ інстанції - Олексієнко І.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17 червня 2008 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

                           Головуючого - судді  Письменного Г.О.

                                                  суддів - Олексієнко  І.С., Лещенка Р.М.

                          за участю прокурора - Замороза О.Р.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за  апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2008 року, яким:

                      ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кіровограда, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, неодружений, не працюючий, прож.:  АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 27.04.2006 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням  строком на 2 роки,

засуджений за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.04.2006 року і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

Суд визнав винним ОСОБА_1  в тому, що він 19.01.2008 року біля 12.00 год. навмисно з корисливих спонукань та в цілях особистої наживи, за допомогою наявного в нього ключа, проник до АДРЕСА_2, після її продажу, звідки, повторно, таємно викрав телевізор «Rainford TVF-5532 TC», з пультом ДК та документами на нього в комплекті, вартістю 876,66 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на зазначену суму. З місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

В апеляції на цей вирок засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи вини і кваліфікації вчиненого злочину, просить вирок суду змінити в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину, вважаючи, що судом було постановлено суворий вирок щодо нього, яким не враховано те, що він щиро розкаявся, а також до винесення вироку відшкодував потерпілому матеріальну шкоду.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора, який заперечував проти апеляції засудженого та просив вирок суду залишити без зміни, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, за таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, зазначеному у вироку, по суті не оспорюється і підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, і досліджених судом, яким дана належна оцінка. Ці докази детально викладені у вироку суду.

Цей висновок ґрунтується, зокрема, на показаннях самого засудженого під час досудового слідства, в яких він визнав свою вину у вчиненні крадіжки, на показаннях потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, на даних, що містяться у протоколах огляду місця події від 19.01.2008 року та від 25.01.2008 року, протоколі зовнішнього догляду, у висновку товарознавчої експертизи.

За таких обставин суд правильно дійшов висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаної з проникненням у житло, повторно.

            Дії засудженого ОСОБА_1  за ст.185 ч.3 КК України кваліфіковано правильно.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних особи винного, та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Колегія суддів вважає, що призначене йому покарання є необхідним та достатнім. Підстав для пом'якшення покарання немає, оскільки злочин за новим вироком вчинений засудженим в період іспитового строку, тому суд правильно застосував положення ст.71 КК України, якою передбачено, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Тобто,  якщо ОСОБА_1 був засуджений раніше на 4 роки позбавлення волі, то остаточне покарання не може бути меншим від строку покарання встановленого за попереднім вироком (4 роки). 

Доводи апеляції засудженого про відшкодування матеріальної шкоди потерпілому не є обґрунтованими, тому що протоколом огляду місця події від 25.01.2008 року в автомобілі Део-Ланос, що належить ОСОБА_4,  було виявлено та вилучено телевізор «Rainford TVF-5532 TC», викрадений з квартири ОСОБА_2

Що стосується доводів апеляції засудженого про те, що суд необґрунтовано не врахував його щире каяття як пом'якшуючу покарання обставину - є безпідставними, оскільки суд при призначенні покарання визнав як пом'якшуючу обставину його щире каяття у скоєному.  

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2008 року щодо ОСОБА_1  - без зміни.

 Судді: 1._______________  2._______________  3._________________