Київський районний суд м. Полтави

Справа № 2-3597/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2012 року, року Київський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого - судді Чумак О.В.,

при секретарі - Безсмертній М.В. .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частину нерухомого майна, визнання права власності на цю частину,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер його син ОСОБА_3 Після його смерті відкрилась спадщина на належну синові частину квартири АДРЕСА_1. Приймаючи до уваги те, що будь-яких письмових розпоряджень щодо належного йому майна син не залишив, спадкування здійснюється за законом. Він, відповідачка ОСОБА_2 та малолітній син померлого ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги. В зв'язку з тим, що відповідачка категорично відмовляється надати оригінали правовстановлюючих документів для оформлення спадщини в нотаріальній конторі і сама свідоцтва про право на свою частку в спадщині не отримує, просив визнати за ним право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1.

До початку розгляду справи по суті відповідачка ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом про позбавлення відповідача права власності на належну йому частину квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_3, який являвся її сином та сином позивача ОСОБА_1. За життя ОСОБА_3 в порядку приватизації набув право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги після померлого сина є вона, позивач та малолітній син померлого ОСОБА_4. Вона визнає, що позивач ОСОБА_1 має право на 1/6 частину вказаної вище квартири в порядку спадкування після померлого сина, проте просить позбавити її права власності на вказану частину, оскільки його частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування даною квартирою є неможливим, оскільки шлюб між ними розірваний і між ними склались негативні відносини, в також оскільки таке припинення не завдасть істотної шкоди позивачу, з огляду на те, що він проживає з іншою сім'єю та має житло. Відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України грошові кошти в сумі 45 393 грн. тобто ринкова вартість 1/6 частини зазначеної квартири внесені на депозитний рахунок суду. Просила задовольнити їх позов та позбавити ОСОБА_1 права власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, зобов'язавши її сплатити позивачу вартість вказаної частини, а також визнати за нею право власності на 1/6 частину, яка належала ОСОБА_1.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, зустрічний позов визнав, не заперечував проти сплати відповідачкою ринкової вартості належної йому 1/6 частини. Вказував, що дійсно виділити в натурі належну йому частку неможливо, а також те, що спільне користування вказаною квартирою є неможливим.

Представник позивача позов підтримала, зустрічний позов визнала, зазначивши, що позивач не заперечує щодо позбавлення його права власності на 1/6 частину належної йому в порядку спадкування квартири, зі сплатою її ринкової вартості.

Відповідачка та її представник позов визнали зустрічний позов підтримали, не заперечували проти того, що позивач має право на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, проте зазначили, що виділення йому в натурі даної частини з технічної точки зору неможливе, як і спільне користування квартирою. Тому просили позбавити його права власності на вказану частину та стягнути з позивачки, внесену нею на депозитний рахунок суду, ринкову вартість 1/6 частини квартири.

Третя особа ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_1 визнала, не заперечували проти задоволення зустрічного позову, посилаючись на те, що вона є опікуном малолітнього сина померлого ОСОБА_3 -ОСОБА_4, права малолітнього в даному випадку не порушуються.

Представники третіх осіб Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори, ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», орган опіки та піклування виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради в судове засідання не з'явились надали суду листи з проханням слухати справу без їх участі.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність клопотань від осіб, що не з'явилися, про відкладення з поважних причин розгляду справи та інших підстав, передбачених ст. 169 ЦПК України для можливого відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з'явились.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника -адвоката ОСОБА_6, відповідачки, її представника -адвоката ОСОБА_7, третьої особи ОСОБА_5, вивчивши та дослідивши письмові докази, надані сторонами, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_8 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції серії НОМЕР_1.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 03.07.2007 року ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_2 являлись співвласниками квартири АДРЕСА_1, частка кожного у праві власності складала по Ѕ частині.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 2 статті 1223 вказаного Кодексу встановлено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Враховуючи те, що померлий ОСОБА_3 не залишив заповіту, право на спадкування за законом мають батьки померлого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (родинні відносини, який підтверджуються свідоцтвом про народження та рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22.02.2011 року), а також малолітній син померлого -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно матеріалів спадкової справи заведеної Четвертою Полтавською державною нотаріальною конторою позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку та строки звернувся із заявою про прийняття спадщини, відповідачка ОСОБА_2 надала довідку щодо спільного проживання зі спадкодавцем на день смерті останнього. Разом з тим, як вбачається з відповіді Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори вони позбавленні можливості видати позивачу свідоцтво про право на спадщину, оскільки ОСОБА_2 відмовляється надати правовстановлюючий документ на належне померлому нерухоме майно.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 входить належна йому 1/2 частина квартири АДРЕСА_1.

Приймаючи до уваги те, що згідно частини 1 статті 1276 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та малолітньому ОСОБА_4 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 належить по 1/6 частині вказаної вище квартири.

Таким чином позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Питання щодо визнання за іншими спадкоємцями права власності на належні їм частини спадкового майна спадкоємцями не ставилось та судом не вирішувалось, в зв'язку з відсутністю спору.

Відповідно до ст.. 365 ЦК України, право власності на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Як встановлено судом і вказана обставина визнається сторонами, частка позивача у праві спільної часткової власності на вказану вище квартиру є незначною і не може бути виділена йому в натурі. Дана квартира є неподільною і спільне користування нею є неможливим, оскільки шлюб між позивачем та відповідачкою розірваний, і відносини між ними негативні. Також судом встановлено, що позивач має іншу сім'ю, забезпечений житлом та не заперечує проти припинення права власності на вказану частку за умови сплати її вартості відповідачем.

З огляду на вищевикладене, а також зважаючи на те, що відповідачкою ОСОБА_2, відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України, на депозитний рахунок суду внесено вартість 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 в сумі 45 393 грн., зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 щодо припинення права власності ОСОБА_1 на належну йому в порядку спадкування 1/6 частину зазначеної квартири та визнання за нею права власності на вказану частину є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частину нерухомого майна, визнання права власності на цю частину задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, стягнувши на його користь з ОСОБА_2 вартість цієї частини в розмірі 45 393 грн., перерахувавши цю суму з депозитного рахунку Київського районного суду м. Полтави на користь ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі. але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Чумак О.В.