Справа № 1-550/2008 рік

                                                       В И Р О К

                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня  2008 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

                        головуючого   -  судді Бобкової Н.В.

                        при секретарі  - Студеній О.П.

за участю        прокурора -   Савченка В.О.

                         захисника  - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білої Церкви кримінальну справу за обвинуваченням

             ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  с. Рачки Володарського району Київської області,  українця,  громадянина України, з середньою освітою, працюючого електриком в МП «Швидун», вдівця , раніше не судимого, прож. в АДРЕСА_1,-

 в скоєнні злочину, передбаченого ст.119 ч.1 КК України, -

                                                  в с т а н о в и в :

              ОСОБА_2  скоїв  вбивство гр. ОСОБА_3, через необережність, за наступних обставин.

              16.02.2008 року близько 15 год.ЗО хв.. ОСОБА_2 будучи 3 стані алкогольного сп»ягніння,перебуваючи за місцем свого проживання в  АДРЕСА_1, під час сварки з своєю дружиною ОСОБА_3 на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, неумисно наніс удар долонею руки в область її обличчя та штовхнув ОСОБА_3 руками   в тулуб,а саме в область плечей з права. Від вказаного поштовху підсудного ОСОБА_3впала на дерев'яну спинку кроваті, вдарившись лівою стороною грудної клітини об виступаючу спинку кроваті  і отримала слідуючі тілесні ушкодження: переломи  3,4,5-го ребер зліва з ушкодженням судин;  лівобічний  гемоторакс (біля 4 літрів рідкої крові і згортків іі)забій лівої  легені, крововилив у верхню губу, які згідно висновку судово-медичної експертизи №140-29 від 28.03.2008 р. мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя.

            21.02.2008 року від  вказаних тілесних ушкоджень наступила смерть ОСОБА_3  в Білоцерківській міській лікарні № 2. 

            Згідно висновку судово - медичної експертизи  № 140-29 від  28.03.2008 р. смерть ОСОБА_3 настала від закритої травми грудної клітини,що проявилась переломом ребер зліва з ушкодженням судин, лівобічним гемотораксом і крововтратою.

           Тобто ОСОБА_2, здійснивши поштовх ОСОБА_3, не мав умислу заподіяти їй тяжкі тілесні ушкодження, в результаті яких наступила її смерть, але міг і повинен був передбачити настання такого результату своїх протиправних дій.

                 Допитаний в судовому засіданні підсудний   ОСОБА_2, вину у скоєнні інкримінованого йому слідством злочину визнав повністю,  ствердив обставини його скоєння, зазначені в обвинуваченні, вказав при цьому, що з 1983 року він проживав спільно з ОСОБА_3, в 1988 році вони уклали шлюб. Між ними були нормальні стосунки.

                16.02.2008 року, повернувшись додому після роботи, він став збиратися на день народження до свого знайомого. При цьому сам перебував в стані легкого алкогольного сп'яніння, оскільки після роботи з товаришами випив близько 150 грам горілки.

               Дружина спровокувала сварку, при цьому подряпала йому обличчя, коли вона намагалася знову наблизитися до нього, він неумисно наніс удар долонею руки в область її обличчя та штовхнув ОСОБА_3 руками в тулуб,а саме - в область плечей з права,  внаслідок чого дружина впала на  на дерев'яну спинку кроваті, вдарившись лівою стороною грудної клітини об виступаючу спинку кроваті . Потім вона піднялася і сказала, що викличе міліцію. Він вийшов з квартири і пішов до сусіда. Дружина викликала швидку допомогу, але відмовилася від госпіталізації. В подальшому близько 22 год. дружину було госпіталізовано лікарями Швидкої допомоги, яких викликали повторно.

                У скоєному чисто сердечно розкаюється, просить суворо не карати і не позбавляти волі.

               Визнаючи себе повністю винним у скоєнні вищевказаних дій,   ОСОБА_2, в силу ч.3 ст.299 КПК України просив суд не досліджувати докази стосовно фактичних обставин, які він не оспорює, при цьому права та наслідки вказаної відмови йому детально роз'яснено.

               В  зв"язку з цим суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які не оспорюються підсудним.

              Таким чином, кваліфікацію дій підсудного за ч.1 ст.119  КК України суд рахує вірною, оскільки  ОСОБА_2  скоїв  вбивство гр. ОСОБА_3, через необережність.

               Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, обставини справи.

                ОСОБА_2 раніше не судимий і вперше притягується до кримінальної відповідальності,  у скоєному чистосердечно  розкоюється, своїми діями сприяв слідству, працевлаштований, як особа за місцем проживання та роботи характеризується  позитивно,- що розцінюється судом як пом'якшуючі відповідальність обставини.

               Вчинення ОСОБА_2 злочину в стані алкогольного сп'яніння  суд розцінює як обтяжуючу відповідальність обставину.

               З врахуванням наведених обставин та думки прокурора стосовно виду покарання підсудному, суд рахує, що виправлення та перевиховання  ОСОБА_2 можливе без відбування покарання, з випробуванням.

               Речовий доказ по справі : відеодиск з записом відтворення обстановки та обставин події - необхідно залишити при справі.

               На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

                                                     З А С У Д И В :

                ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.119 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді 3(трьох) років позбавлення волі.

                На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_2  від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом іспитового строку 2/два/ роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки: не виїжджати на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказаний орган про зміну місця роботи та проживання

                 Контроль за поведінкою засудженого   покласти на ВВП Білоцерківського МВВС.

                 Речовий доказ по справі : відеодиск, залишити при справі.

                 Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

                 Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб після проголошення через Білоцерківський міськрайонний суд.

                  Головуюча:                                               Бобкова Н.В.