УХВАЛА

24 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/4746/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С.

при секретарі судового засідання Черпак А.Ю.

за участю:

позивача -ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 2а/0470/4746/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 -старшого державного виконавця Бабушкінського районного ВДВС Дніпропетровського МУЮ, третя особа ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року ОСОБА_1. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 -старшого державного виконавця Бабушкінського районного ВДВС Дніпропетровського МУЮ, третя особа ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо складання розрахунку заборгованості по аліментам за виконавчими листами №2-2448 та №2-2449, скасувати такий розрахунок та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості по аліментам.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, проте надав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи провести без його участі.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст заявлених позовних вимог, норми чинного законодавства, заслухавши пояснення сторін, суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі, виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно п. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Положенням ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що предметом даного позову є незгода ОСОБА_1. з розрахунком його заборгованості по сплаті аліментів, який складено Бабушкінським районним ВДВС Дніпропетровського МУЮ на підставі виконавчих листів №2-2448 та №2-2449, виданих Ленінським районним судом м. Дніпропетровська.

Відповідно до ч. 4 ст. 195 Сімейного кодексу України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору -судом.

Виконавчі листи №2-2448 та №2-2449 видані Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за результатами розгляду цивільної справи щодо стягнення з ОСОБА_1. аліментів, рішення по якій прийнято за нормами Сімейного кодексу України та Цивільно-процесуального кодексу України.

Отже, спірні правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем є цивільними правовідносинами, які регулюються нормами Сімейного кодексу України та Цивільно-процесуального кодексу України, а тому даний спір необхідно розглядати у порядку цивільного провадження, що прямо передбачено ч. 4 ст. 195 Сімейного кодексу України.

Таким чином, розгляд справи у відповідності до норм КАС України суперечить ст. 17 КАС України, якою передбачені межі юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Положеннями ч. 2 цієї ж статті передбачено, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

За таких обставин, суд приходить до висновку про закриття провадження у даній справі у зв'язку з неналежністю її розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, суд роз'яснює позивачу його право на звернення з даним позовом до суду в порядку передбаченим нормами Цивільно-процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження по справі № 2а/0470/4746/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - старшого державного виконавця Бабушкінського районного ВДВС Дніпропетровського МУЮ, третя особа ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Повний текст складено 29.05.2012.

Суддя О.С. Луніна