Справа № 22-ц-1855/2012 Провадження № 22-ц/2590/1855/2012 Головуючий у I інстанції - Майборода С.М.
Категорія - цивільна Доповідач - Скрипка А. А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіСкрипки А.А.
суддів:Бобрової І.О., Шевченка В.М.
при секретарі:Руденко О.М.
за участю: ОСОБА_5, його представника - ОСОБА_6, ОСОБА_7, його представника - ОСОБА_8, ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_10 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_10 до ОСОБА_7, ОСОБА_9, - треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Старобілоуська сільська рада Чернігівського району, управління Держкомзему у Чернігівському районі, про надання дозволу на проведення приватизації земельної ділянки за відсутності згоди суміжних землекористувачів,
в с т а н о в и в:
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 квітня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_10 до ОСОБА_7, ОСОБА_9 про надання дозволу на проведення приватизації земельної ділянки за відсутності згоди суміжних землекористувачів відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_10 просять скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, оскільки не відповідає матеріалам справи та діючому законодавству. Апелянти зазначають, що суд невірно застосував статтю 198 Земельного кодексу України та безпідставно зазначив, що вказана стаття не містить обов'язкових вимог щодо погодження меж з суміжними землекористувачами. На думку апелянтів, відповідно до статті 152 Земельного кодексу України вони мають право в судовому порядку на захист своїх прав, тобто, заявити позовні вимоги про надання дозволу на проведення приватизації за відсутності згоди суміжних землекористувачів, оскільки відмова відповідачів від підписання акту погодження меж земельної ділянки порушує право апелянтів на приватизацію земельної ділянки.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_10, представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, не з'явилися, згідно повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.108,112,113) вони є належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. Відповідно до приписів ч. 2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, оскільки його судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В ході судового розгляду даної справи встановлено і вказані обставини підтверджуються її матеріалами , що ОСОБА_5 та ОСОБА_10 є співвласниками Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідачі ОСОБА_9 та ОСОБА_7 є співвласниками Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_2, і відповідно до договору купівлі - продажу від 28.09.2002 року земельної ділянки площею 0,0654 га в межах згідно з планом, розміщену на землях, що знаходяться у віданні Старобілоуської сільської ради, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель ( а. с. 6, 48 - 49).
16 вересня 2011 року рішенням сьомої сесії шостого скликання Старобілоуської сільської ради ОСОБА_5 та ОСОБА_10 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у спільну сумісну власність площею 0,0409 га для ведення будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1. ( а. с. 7).
Позивачі звернулись до ФОП ОСОБА_11 для складання технічної документації, який склав акт визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі площею 0,0411 га. У вказаному акті відсутні підписи суміжних землекористувачів ОСОБА_7, ОСОБА_9 ( а.с.62).
Згідно повідомлення Старобілоуської сільської ради від 09.04.2012 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 користуються приватизованою земельною ділянкою 0,0654 га згідно державного акту на земельну ділянку, яку вони купили разом з будинком у ОСОБА_12 За житловим будинком в АДРЕСА_2 відповідно до господарської книги 1977- 1979 років числилась земельна ділянка орієнтовною площею 0,08 га. ( а.с.79).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про надання дозволу на проведення приватизації земельної ділянки за відсутності згоди суміжних землекористувачів, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Зокрема, приписами статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної місцевої ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 04 травня 1999 року N 43 (з наступними змінами та доповненнями), технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку не містить вимог погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами.
Суд першої інстанції зазначив в оскаржуваному рішенні, що положеннями статті 198 Земельного кодексу України не встановлено обов'язкових вимог щодо погодження меж з суміжними землекористувачами, а таке погодження при кадастровій зйомці, як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок, здійснюється з метою вірного визначення меж земельної ділянки, а не виявлення обмежень у можливості її використання, в тому числі з боку суміжних землекористувачів.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає перелік способів захисту порушених прав та інтересів у суді.
Усунення перешкод в реалізації права на приватизацію земельної ділянки шляхом визнання безпідставною відмови від підпису під актом як спосіб захисту права чинним законодавством не передбачено.
Є також безпідставними твердження апелянтів відносно того, що відмовивши в задоволенні їх позовних вимог про надання дозволу на проведення приватизації земельної ділянки за відсутності згоди суміжних землекористувачів, суд позбавив їх захисту свого права щодо приватизації земельної ділянки. Оскільки при вирішенні спорів по суті суд не може виходити за межі своїх повноважень, питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності , відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України, відноситься до компетенції відповідної сільської ради, а не суду.
Такі ж повноваження делеговані місцевим радам і відповідно до статті 33 Закону України '' Про місцеве самоврядування ''.
Своїм рішенням суд може зобов'язати місцеву раду розглянути питання щодо передачі у власність земельної ділянки, але не приймати рішення про передачу у власність земельної ділянки.
В ході судового розгляду даної справи встановлено, що Старобілоуською сільською радою надавався дозвіл позивачам на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 0, 0409 га. В акті визначення та погодження зовнішніх меж площа земельної ділянки 0, 0411 га та земельна ділянка, яка знаходиться перед будинком як позивачів, так і відповідачів, належить до земель загального користування. Відповідачі в ході судового розгляду даної справи зазначали, що приватизація частини земельної ділянки загального користування буде заважати підходу до їх будинку, чим порушуються їх права.
На підставі встановлених по справі обставин суд першої інстанції вірно та обґрунтовано зазначив в оскаржуваному рішенні, що позивачі просили визнати їх право на приватизацію земельної ділянки площею 0, 0409 га без підписів в акті визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі суміжних землекористувачів (а. с. 2 - 3), але судом не встановлено, що в даному випадку порушено право позивачів на приватизацію земельної ділянки площею 0, 0409 га. Безпідставними є також заявлені позовні вимоги щодо надання дозволу Старобілоуській сільській раді на приватизацію земельної ділянки позивачами площею 0, 0409 га.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі повно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, тому підстави для скасування даного рішення відсутні.
Керуючись статтями : 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_10 відхилити.
Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: