АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/1277/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 39 Кончина О.І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л.В.

суддівПальонного В.С., Карпенко О.В.

при секретаріМакарчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Драбівського районного суду Черкаської області, спеціального батальйону судової міліції «Грифон» УМВС України в Черкаській області, Територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області, УМВС України в Черкаській області, Державної казначейської служби України про захист честі та гідності і стягнення моральної шкоди , -

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

18 липня 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Драбівського районного суду Черкаської області, спеціального батальйону судової міліції «Грифон» УМВС України в Черкаській області, Територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області, УМВС України в Черкаській області, Державної казначейської служби України про захист честі та гідності і стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що 13 липня 2011 року близько 10 години він прибув до Драбівського районного суду Черкаської області з метою здати в канцелярію суду заяву про отримання копії документу про направлення справи № 2-а-4/11 до Київського апеляційною адміністративного суду, дізнатися про рух заяви про перегляд справи № 2-65/2009 року за нововиявленими обставинами та про рух його клопотання від 29.06.2011 року по справі № 2-а-3/2011 року. У приміщені суду інспектор керівник групи спеціального батальйону судової міліції «Грифон» УМВС України в Черкаській області лейтенант міліції ОСОБА_7 заборонив йому пройти до приміщення суду, так як він був одягнений в шорти, посилаючись на те, що він виявляє неповагу до суду. На його прохання показати нормативний документ, який встановлює таке обмеження, як заборона входу до будівлі суду в шортах, працівник правоохоронних органів показати не зміг, лише пояснив, що це розпорядження голови суду. Судовий розпорядник суду ОСОБА_8 також вказав йому на те, що в шортах до суду не можна заходити. Керівник апарату суду ОСОБА_9 повідомила його, що є певні неписані правила, зокрема й таке, що до суду в шортах заходити неможна. Судовий розпорядник, який з'ясовував в голови суду про вихід з даної ситуації, повідомив його, що за усним розпорядженням голови суду ОСОБА_10 заборонено ОСОБА_6 пропускати до суду , поки він не приведе свій одяг в порядок, а саме вдягне штани. Позивач зазначає, що 13 липня 2011 року він з'явився до суду в шортах не в судове засідання, а саме в канцелярію суду, але не зміг пройти до приміщення суду та зареєструвати своє звернення, а тому змушений був відправляти свою заяву рекомендованим листом.

15.07.2011 року він прибув до суду, а саме до керівника апарату суду, яка показала йому додаток до наказу Драбівського районного суду Черкаської області № 9-ОД від 10.06.2011 року, а сам наказ показала без печатки суду. Вона повідомила його, що цей наказ не доведено до осіб, які відвідують суд, так як оголошення в суді не було розміщено. Тому вважає, що судовий розпорядник 13.07.2011 року виконував усне розпорядження голови суду, а про існуючий наказ не знав. ОСОБА_6, поспілкувавшись з іншими працівниками суду, записував розмови на диктофон. Вважає, що своїми діями, які проявлялися у недопущенні його в шортах до канцелярії суду, а також висловлюваннями про те, що він проявляє неповагу до суду, та неохайно одягнутий, відповідачі вийшли за межі наданих їм повноважень, які надані їм п.4.2 «Правил пропуску осіб до приміщення судів та на їх територію транспортних засобів», чим принизили його честь і гідність, спричинивши йому моральну шкоду. Вважає, що це пов'язано з тим, що він пише скарги на суддів, не погоджуючись із тим, що судді Драбівського районного суду не виконують правила суддівської етики, тому працівники суду вирішили провчити його, не пропускаючи до суду.

06 серпня 2011 року позивач подав заяву про зміну позовних вимог та просив суд зобов'язати Драбівський районний суд Черкаської області та спеціальний батальйон судової міліції «Грифон» УМВС України в Черкаській області вибачитися за приниження, стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду у розмірі 16 999,99 грн., судові витрати в розмірі 970 грн., з яких 850 грн. державне мито та 120 грн. витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_6 до Драбівського районного суду Черкаської області, спеціального батальйону судової міліції «Грифон» УМВС України в Черкаській області, Територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області, УМВС України в Черкаській області, Державної казначейської служби України про захист честі та гідності і стягнення моральної шкоди відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт, посилається на те, що судом першої інстанції не дотримано законодавства України під час розгляду справи щодо рівності учасників процесу перед законом. Просить рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2012 року скасувати та постановити рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, який з'явився в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову, розглядаючи спір, районний суд повно та всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані позивачем докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановив правильне по суті і справедливе рішення.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, оцінюючи докази по даній справі в їх сукупності, в результаті повного, всебічного та об'єктивного дослідження, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в судовому засіданні позивачем не доведено порушення його честі та гідності, спричинення йому значної моральної шкоди внаслідок приниження його гідності та честі, тому даний позов є безпідставним та необґрунтованим, оскільки в даному випадку не мало місце приниження гідності, честі та ділової репутації, чи порушення особистих немайнових прав позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які є обґрунтованими та відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в суді першої інстанції, 13 липня 2011 року позивач ОСОБА_6 прибув до Драбівського районного суду Черкаської області в шортах. Йому було відмовлено заходити до приміщення суду в неналежному вигляді, оскільки він був одягнений в шорти, посилаючись на наказ від 10.06.2011 року № 9-ОД голови Драбівського районного суду Черкаської області «Про затвердження Правил пропуску осіб до приміщення Драбівського районного суду Черкаської області та на його територію транспортних засобів».

Відповідно до п. 4.3. даних Правил затверджених наказом голови Драбівського районного суду Черкаської області від 10.06.2011 року № 9-ОД забороняється пропуск осіб до приміщення суду: у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння; з тваринами; з легкозаймистими, вибухонебезпечними, радіоактивними та отруйними речовинами; з колюче-ріжучими предметами; з валізами, господарськими сумками, пакетами, розмір яких перевищує 45 x 35 x 15 см; а також одягнутих у шорти, майки, забруднений чи неохайний одяг, вигляд якого порушує загальноприйняті норми пристойності.

Із матеріалів справи вбачається, що працівник спеціального батальйону судової міліції «Грифон» УМВС України в Черкаській області, лейтенант міліції ОСОБА_7 та розпорядник Драбівського районного суду ОСОБА_8 діяли відповідно до наказу голови Драбівського районного суду Черкаської області від 10.06.2011 року № 9-ОД «Про затвердження Правил пропуски осіб до приміщення Драбівського районного суду та на його територію транспортних засобів».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи даний наказ був винесений на виконання спільного наказу Державної судової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2005 року № 102/765 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.2005 року за № 1322/11602.

Як пояснили в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 - керівник апарату Драбівського районного суду та свідок ОСОБА_8 - розпорядник Драбівського районного суду, які були присутні під час виниклої конфліктної ситуації, лейтенант міліції ОСОБА_7 та безпосередньо вони, вели себе дуже коректно по відношенню до позивача, в їх діях та діях ОСОБА_7 не було образ, вживання ненормативної лексики, будь якого фізичного чи психологічного тиску, або інших дій, які могли якось принизити чи образити позивача. ОСОБА_6 лише було роз'яснено, що в шортах до суду проходити не можна, оскільки це є неповага до суду і попросили позивача привести свій зовнішній вигляд в порядок, тобто вдягнути штани. Даний факт не заперечував та підтвердив і позивач ОСОБА_6

Твердження позивача про те, що дії відповідачів неправомірні, щодо не пропуску його в шортах до приміщення суду в зв'язку з тим, що наказ голови суду, а також правила пропуску не було розміщено в приміщенні суду і не доведено до осіб, які відвідують суд, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, спростовуються викладеними позивачем в позовній заяві обставинами, де він особисто вказує, що ОСОБА_7 повідомив позивача, що керується розпорядженням голови суду. Також спростовуються і показами свідків, які пояснили, що є певні правила, які обмежують пропуск осіб до приміщення суду, одягнутих в шортах, майках, забруднений чи неохайний одяг. З чого вбачається , що позивач був повідомлений про причини його не пропуску в приміщення суду.

Посилання позивача па невідповідність наказу голови Драбівського районного суду від 10.06.2011 року № 9-ОД «Про затвердження Правил пропуску осіб до приміщення Драбівського районного суду «, а саме п.4.3., яким передбачено обмеження щодо пропуску в суд осіб, одягнутих в шорти, майки, забруднений чи неохайний одяг, нормам Конституції України, також не взяті судом до уваги, оскільки оскарження наказу не є предметом розгляду даного спору.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.3 ст.297 ЦК України фізична особа має право звернутися з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02. 2009 року № 1 чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально - етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь ( поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Згідно п. 6 вищевказаної Постанови Пленуму ВСУ зазначено, що позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи, якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права, тобто право на недоторканість гідності та честі полягає у забороні здійснювати будь-які дії, якими можуть бути порушені особисті немайнові права.

Колегія суддів вважає, виходячи з вищенаведених норм, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачами, а саме працівниками Драбівського районного суду Черкаської області та Спеціальним батальйоном судової міліції «Грифон», не було допущено порушення прав позивача, принижено його гідність і честі, оскільки відносно останнього відповідачами не поширювались щодо нього відомості, які порочать його честь і гідність, і до нього не було вчинено певних незаконних насильницьких дій, що принижує людську гідність поводження та покарання.

Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що діями відповідачів були принижені честі, та гідність позивача , а самі лише твердження позивача не підтверджені іншими доказами не є підставою для задоволення його позовних вимог.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності підстав для задоволення вимог позивача у частині захисту його честі та гідності, відсутні підстави для задоволення його вимог у частині відшкодування моральної шкоди.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в тому числі і у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 п.5 Постанови Пленуму Верховною Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в заподіюванні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань, за яких обставин та якими діями ( бездіяльністю вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відсутність однієї складової обставини є підставою для відмови в задоволенні позову в частині відшкодування шкоди.

Доводи апелянта, що рішення суду першої інстанції є незаконним не підтверджено доказами та не наведено підстав, визначених у ст. 309 ЦПК України, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі.

Виходячи з викладеного, доводи апелянта носять суб'єктивний характер, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Драбівського районного суду Черкаської області, спеціального батальйону судової міліції «Грифон» УМВС України в Черкаській області, Територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області, УМВС України в Черкаській області, Державної казначейської служби України про захист честі та гідності і стягнення моральної шкоди - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :