КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1929/11 Головуючий у 1-й інстанції: Дудніченко В.М.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкської області на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.03.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач 08.02.2011 року звернувся до Звенигородського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 39, 51 ЗУ«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.06.2010 року.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 08.02.2011 року позовні вимоги за період з 01.06.2010 року по 07.08.2010 року -залишено без розгляду.

Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.03.2011 року позовні вимоги за період з 08.08.2010 року по 08.02.2011 року - задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 4-ї категорії та громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується відповідним посвідченням.

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно до ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Всупереч ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні ПКМУ № 836 від 26.07.1996 р. та ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію та доплату до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною правовою нормою, мінімального розміру пенсії за віком.

Таким чином, колегія суддів приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії та додаткової пенсії в розмірі передбаченому ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкської області -залишити без задоволення.

Постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.03.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Грибан І.О.