КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-19268/08 Головуючий у 1-й інстанції: Подрєзова Г.О.

Суддя-доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" травня 2009 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.

суддів: Ізмайлової Т.Л., Романчук О.М.

при секретарі: Скопенко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 -представника ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2008 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області

- про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області, в якому просив зобов»язати відповідача перерахувати і виплатити йому щорічну разову допомогу за 2007 рік відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, як інваліду війни 2 групи.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2008 року позов ОСОБА_2. залишений без задоволення.

Представник позивача, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою визнати дії відповідача по неправильній виплаті разової допомоги до 5 травня не чинними; на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»стягнути з відповідача на користь позивача 2920,48 грн. -недоплаченої разової грошової допомоги за 2007 рік. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Не погоджується з висновком суду, що до спірних правовідносин не може бути застосовано рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року №6-рп, оскільки виплата разової грошової допомоги була проведена позивачу до набрання чинності даного рішення. Даний висновок вважає таким, що суперечить вказаному рішенню Конституційного Суду України, оскільки останнє має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді спорів, які виникли внаслідок дії положень статей, визнаних неконституційними. Вказав на те, що обмеження прав позивача щодо розміру разової грошової допомоги до 5 травня є протиправним, а її виплата повинна здійснюватись у розмірі, визначеному ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є інвалідом війни 2 групи з 6.03.1995 року, у зв'язку із чим, має право на пільги, встановлені законодавством України для цієї категорії громадян, зокрема на щорічну грошову допомогу до 5 травня, передбачену Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідач виплатив позивачу, як інваліду війни 2 групи, щорічну грошову допомогу до 5 травня в 2007 році у розмірі 360 грн.

Позивач вважає, що він отримав щорічну разову грошову допомогу значно нижчу, ніж це передбачено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у зв'язку із чим, звернувся до суду за захистом своїх прав, порушених неправомірними діями відповідача.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2008 року позов ОСОБА_2. був залишений без задоволення.

Колегія суддів погоджується з такою правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні, з огляду на наступне.

Щорічна разова допомога, позивачу, як інваліду війни 2 групи була виплачена відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»16.04.2007 року у розмірі 360 грн., тобто до прийняття Конституційним Судом України рішення від 9.07.2007 року за №6-рп.

На момент виплати даної суми дія положень ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги на 2007 рік була зупинена. Діяла норма ст.29 Закону України «Про Державний бюджет», який прийнятий пізніше.

Таким чином, виплативши позивачу щорічну разову допомогу в 2007 році у розмірі, передбаченому ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, в порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством України. Позивач скористався своїм правом на отримання такої допомоги, в порядку та у розмірах, визначених Законом на момент її отримання.

За таких обставин, підстав для визнання дій відповідача по відмові у виплаті позивачу вищевказаної щорічної разової допомоги у більшому розмірі за 2007 рік не вбачається.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо правомірності дій відповідача та обґрунтовано відмовив ОСОБА_2. у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Обставини справи з'ясовані повно та об'єктивно.

За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -представника ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2008 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: