Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 ц -1349 / 12 Головуючий у 1 інстанції: Зимогляд В.В.
Суддя-доповідач: Каракуша К.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Спас О.В.,
суддів: Бабак А.М.,
Каракуші К.В.,
при секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зносі самочинно збудованих споруд,-
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2010 року ОСОБА_2 . звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зносі самочинно збудованих споруд.
У позовній заяві зазначала, що їй на праві власності належить Ѕ частина житлового будинку АДРЕСА_1, м. Мелітополя. Друга половина вищевказаного будинку ОСОБА_3 Вказаний житловий будинок складається з житлового будинку та господарчих споруд: літньої кухні, убиральні, огорожі, та обслуговується земельною ділянкою, площею 539 кв.м. Отже, зазначений житловий будинок належить їй та відповідачці на праві спільної часткової власності, однак частки у праві спільної часткової власності на зазначене домоволодіння в натурі не визначені та не виділені, а також між ними відсутня домовленість про порядок володіння та користування майном, що є спільною частковою власністю і земельною ділянкою яка обслуговує спірне домоволодіння.
ОСОБА_3 без її згоди повністю зайняла підсобне приміщення літньої кухні, чим перешкоджає користуватися належної їй 1/2 частиною цього приміщення, що порушує її законні права, як співвласника. Крім того, відповідачка без одержання її згоди та без дозволу архітектури, на території подвір'я, яке знаходиться в їх спільному користуванні самочинно побудувала споруди, а саме: тамбур, гараж, та 2 сараї, які частково розташовані за межами зареєстрованої земельної ділянки, а також зробила перепланування у житловому будинку, в наслідок чого житлова площа будинку була збільшена, чим порушила її права, як співвласника вищевказаного домоволодіння на право користування належною їй часткою житлового будинку та земельною ділянкою, яка знаходиться у їх спільному користуванні.
Просила суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою яка обслуговує зазначене домоволодіння, зобов'язав ОСОБА_3 знести самочинно збудовані споруди: тамбур «в1-1», гараж «Г-1», сарай «Д-1», сарай «Е-1», а також перепланування у житловому будинку, в наслідок чого житлова площа будинку стала 17,0 кв.м., загальна 34,1 кв.м.., та зобов'язати усунути перешкоди у користуванні належною їй Ѕ частини приміщення літньої кухні під літерою В-1., зобов'язати ОСОБА_3 надати їй ключі від даного приміщення, а також стягнути судові витрати у сумі 45,50 грн.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 січня 2012 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_3усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_2 Ѕ частини приміщення літньої кухні під літерою В-1, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом передачі ключів від вищезазначеного приміщення. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 22,75 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що не згодна з рішенням в частині відмови в задоволенні її вимог, оскільки воно ухвалено в цій частині з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
У відповідності до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 у м. Мелітополі. ОСОБА_2 на підставі договору дарування належить Ѕ частина зазначеного будинку (а.с. 5), ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про спадщину Ѕ частина (а.с.7). Домоволодіння складається з житлового будинку та господарчих споруд: літньої кухні, убиральні, огорожі, та обслуговується земельною ділянкою, площею 539 кв.м.
Право власності або право користування земельною ділянкою співвласниками не оформлювалося, земельна ділянка належить до земель комунальної власності.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка обслуговує домоволодіння шляхом зобов'язання ОСОБА_3 знести самочинно збудовані споруди, суд небезпідставно виходив з того, що позивач не довела свого права на земельну ділянку.
Частиною 4 ст. 376 ЦК України передбачено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Виходячи із змісту ст. 376 ЦК України позов про знесення самочинного будівництва споруди може бути пред'явлений будь-якою особою, яка вважає, що самочинне будівництво порушує його права. Право на пред'явлення такого позову, безумовно, має особа, якій право володіння і користування земельною ділянкою, на якій зведена споруда, належить на законній підставі. Це випливає зі змісту ст. 391 ЦК України, де закріплено правило, згідно якого власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Такою особою може бути не тільки власник земельної ділянки, але і особа, яка має інше речове право на земельну ділянку.
Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про наявність у нього прав на спірну земельну ділянку.
Згідно до ч.1 ст.12 ЗК України надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст. У ч.1 ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Матеріали справи відповідного рішення органу місцевого самоврядування не містять.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, а судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки суду відповідають цим обставинам і набутим по справі доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права при розгляді спору судом не порушені, застосовані вірно, постановлено законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: