РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0191/949/2012Головуючий суду першої інстанції:Григор'євська І.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Іщенко В. І.

РІШЕННЯ

"29" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіІщенка В.І.,

СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,

При секретаріКувшиновій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 29 листопада 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

18 листопада 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, в якому просила стягнути аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_8, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку з 18 листопада 2011 року до закінчення навчання, тобто до досягнення нею 23 років, на підставі статей 199, 200 СК України.

Позивачка зазначає, що відповідач ОСОБА_7 є батьком дитини, яка після закінчення школи продовжує навчання у Кримському республіканському професійно-технічному навчальному закладі «Керченське вище професійне училище побутових послуг» з 01 вересня 2010 року по 01 березня 2012 року та в Керченському економіко-гуманітарному інституті Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського з 01 вересня 2010 року по 30 червня 2015 року, однак батько добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання дитини.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 29 листопада 2011 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_8, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку щомісячно починаючи з 18 листопада 2011 року до закінчення навчання по 30 червня 2015 року та на користь держави судовий збір у розмірі 94 грн.10 коп.

ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апелянт вважає, що судом не були враховані її інтереси відносно заявлених позовних вимог як сторони у справі та учасника судового процесу.

Апелянт зазначає, що між батьком та нею не існує спору щодо її утримання. Вона не проживає з матерію і не веде з нею спільного господарства, окрім того, мати сама отримує та розпоряджається аліментами які передбачені на її утримання, та відмовляє їй надавати ці кошти. Суд першої інстанції необґрунтовано виключив її із справи як учасника судового процесу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дійсно повнолітня донька продовжує навчання, що підтверджено належними доказами та не заперечується батьками і має право на отримання аліментів на період навчання по 30 червня 2015 року.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені без ретельного дослідження доказів і надання їм не належної правової оцінки, з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з вимогами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За положеннями статті 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина, а також самі діти, які продовжують навчання.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_6 звернулася з позовом про стягнення аліментів в інтересах дочки ОСОБА_8, яка не була залучена до участі у справі та її думка відносно позовних вимог не з'ясовувалася.

Відповідно до ч.1,2 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В апеляційній скарзі та у апеляційному суді апелянт ОСОБА_8 зазначила, що вона не має претензій до батька з приводу аліментів, оскільки він надає їй необхідну допомогу добровільно, а мати, з якою вона не проживає однією сім'єю, отримує аліменти, однак використовує їх на свій розсуд.

Доводи апеляційної скарги про не залучення її до участі у справі і порушення її прав заслуговують на увагу, оскільки суд при розгляді справи не залучив її до участі у справі та не з'ясував її думку про необхідність стягнення аліментів на її утримання.

Апелянт ОСОБА_8 не має претензій до відповідача ОСОБА_7, не вимагає стягнення з нього аліментів на своє утримання, що підтверджує відсутність спору.

Оскільки, апелянт не приймала участі у справі у суді першої інстанції у апеляційного суду відсутні правові підстави для вирішення спору по суті.

Доводи ОСОБА_6 про безпідставність апеляційної скарги, та використання аліментів на утримання дочки, спростовуються поясненнями апелянта та відповідача у справі про те, що дочка не проживає з позивачкою однією сім'єю і не веде з нею спільного господарства, про що не заперечує і сама позивачка.

Надана позивачкою квитанція № 28159470 від 26 травня 2012 року про перерахунок нею грошових коштів у розмірі 700 грн. ОСОБА_8 не є належним доказом використання аліментів на утримання доньки на протязі всього часу стягнення аліментів, оскільки грошові кошти були перераховані тільки напередодні розгляду апеляційної скарги.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 29 листопада 2011 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: В.І. Іщенко Т.С. Авраміді А.П. Приходченко