УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/3672/2012Головуючий суду першої інстанції:Шильнова М.О.

Доповідач суду апеляційної інстанції:М'ясоєдова Т. М.

"29" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіМ’ясоєдової Т.М.,

СуддівДаніла Н.М., Сінані О.М.

При секретаріБірковському А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ПАТ «Банк «Кліринговий дім» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 березня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 березня 2012 року позов ПАТ «Банк «Кліринговий дім» задоволений в повному обсязі.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «Банк «Кліринговий дім» заборгованість в сумі 772575 грн. 40 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «Банк «Кліринговий дім» судовий збір у розмірі 850 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 60 грн. з кожного.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Банк «Кліринговий дім» відмовити, оскільки вважає, що воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки кредитор не звернув стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, що належить боржнику.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_8, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача Музикантової Т.М., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає.

Розглядаючи спір, районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

За правилами частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, 15 травня 2008 року між банком і ОСОБА_6. був укладений кредитний договір № 0040210/43-2008, відповідно до якого відповідач отримав кредит на придбання квартири в розмірі 80832 доларів США на строк до 14 травня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, який він зобов'язаний був погашати рівними частинами - по 674 долари США, разом з процентами (а.с. 16-21).

Згідно п. 1.4 Статуту ПАТ «Банк «Кліринговий дім» є правонаступником АБ «Кліринговий дім».

Позичальник умови кредитного договору щодо сплати періодичних платежів порушив, унаслідок чого станом на 28 жовтня 2011 року за ОСОБА_6. утворилася заборгованість в сумі 96850,37 доларів США, що еквівалентно 772575,40 грн., яка складається з: 80832 доларів США, що еквівалентно 644796,86 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 3826,21 доларів США, що еквівалентно 30521,68 грн. прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами; 12192,16 доларів США, що еквівалентно 97256,86 грн. - пеня по кредиту та простроченим процентам. (а.с. 27,53).

У забезпечення зобов'язань ОСОБА_6 за договором поруки від 02 вересня 2008 року, між банком та ОСОБА_7 було укладено договір поруки, за яким остання зобов'язалася відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_6. зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до положень статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України кредитору (банку) надається право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів в разі прострочення повернення чергової частини кредиту.

У відповідності до положень статтей 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов?язання має виконуватися відповідно до договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов?язань не допускається, договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 586 ЦК України передбачено, що при невиконанні зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з частиною 4 статті З Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання.

Частина 1 статті 12 названого Закону передбачає, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до частини 1 статті 33, статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії банку відповідають вимогам чинного законодавства і його позовні вимоги підлягають задоволенню.

За таких обставин, зважаючи на факт наявності заборгованості за кредитом, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги Банку щодо стягнення з відповідачів всієї суми заборгованості за кредитом, що залишилася, в солідарному порядку.

По суті, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і не можуть бути прийняті до уваги, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, матеріалам справи і вимогам закону в зв'язку з чим оскаржуване рішення не може бути скасовано чи змінено по суті.

Додаткових доказів, які б спростували правильність висновків суду першої інстанції відповідачем згідно положень частини 1 статті 60 ЦПК України суду апеляційної інстанції не надано.

Посилання в скарзі на те, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повинен був звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, АР Крим не приймається до уваги, оскільки на момент вирішення спору, зазначене нерухоме майно за нотаріально посвідченим договором від 08 серпня 2011 року за реєстром № 1465 було продано ОСОБА_6. громадянину ОСОБА_11. і на теперішній час вказаний договір не визнаний недійсним.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: