Справа № 22ц-212/2012 Головуючий у 1 інстанції Подліпенець Є.О.
Категорія 20 Доповідач Баркова Л.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Баркової Л.Л.
суддів Кучерявої В.Ф., Гаврилової Г.Л.
при секретарі: Велигоненко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом Боївської сільської ради Володарського району Донецької області до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Володарський сортонасінницький завод», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі продажу домоволодіння та визнання права власності
за апеляційною скаргою позивача на рішення Володарського районного суду Донецької області від 30 листопада 2011 року
в с т а н о в и л а :
Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 30 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог Боївської сільської ради Володарського району Донецької області до ОСОБА_1, ТОВ «Володарський сортонасінницький завод про визнання недійсним договору купівлі продажу домоволодіння та визнання права власності на нього відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним договір купівлі продажу домоволодіння та повернути його у власність територіальній громаді, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, Голову Боївської сільської ради Володарського району Чеграхчі М.С., який просив апеляційну скаргу задовольнити, представників відповідачів ОСОБА_4, та ОСОБА_5, які просили скаргу відхилити, третю особу ОСОБА_2, який підтримав доводи скарги, дослідивши матеріали справи в межах апеляційної скарги, та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив всі доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки на час укладення договору купівлі продажу власник володів спірним будинком на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, підстав для задоволення позову не має.
В рішенні суду з цього приводу приведені відповідні мотиви, які є переконливими.
Звертаючись у березні 2011 року до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 18.10.2008 року між СТОВ «Україна-Агро» та ОСОБА_1 а також про визнання права власності на цей будинок за територіальною громадою в особі Боївської сільської ради, позивач посилався на те, що він є недійсним, оскільки на час укладення цього договору СТОВ «Україна-Агро» було відомо про скасування Боївською сільською радою незаконного рішення від 13.02 2002 року №11 щодо оформлення права власності на зазначений будинок за товариством.
Відповідно до ч.1,2 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим ним відповідно до цього Кодексу, у межах, заявлених ним вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із положеннями статті 655, ч.1 ст.656 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно зі ст.215 ЦК України правочин є недійсним у зв»язку із недодержанням в момент його вчинення стороною ( сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, встановлені частинами першою-третьою, п»ятою ст.203 ЦК України і передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як встановлено судом, 18 жовтня 2008 року за нотаріально посвідченим договором купівлі продажу СТОВ «Україна-Агро», правонаступником якого є ТОВ «Володарський сортонасінницький завод», продало ОСОБА_1 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.
Цей будинок належав продавцю СТОВ «Україна-Агро» на підставі свідоцтва про право власності, виданого 01.10.2006 року Боївською сільською радою на підставі рішення ради №12 від13.03.2002 року та зареєстрованого у ЄРПВНМ Володарського БТІ 01.10.2006 року за Р.№16225365.
Договір купівлі-продажу зареєстрований у Державному реєстрі правочинів 18.102008 року. (а.с.16)
Рішенням Боївської сільської ради від 27 березня 2007 року №У/8-63 по результатам розгляду протесту прокурора Володарського району, рішення виконавчого комітету сільської ради від 13.03.2002 року №12 щодо оформлення права власності на спірний житловий будинок скасоване, як незаконне.
Як вбачається із пояснень представника Боївської сільської ради, рішень щодо скасування свідоцтва про право власності СТОВ «Україна-Агро» на житловий будинок, як на час укладення договору купівлі продажу, так і на час розгляду справи, сільською радою не приймалось.
З позовними вимогами про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок за СТОВ «Україна-Агро» та скасування державної реєстрації права власності, Боївська сільська рада до суду не зверталась.
З урахуванням встановлених обставин та положень закону колегія суддів вважає, що оскільки в момент вчинення правочину недодержання сторонами загальних вимог, необхідних для його чинності не допущено, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визнання оспорюваного договору купівлі-продажу недійсним.
В апеляційній скарзі позивачем не приведені нові доводи, які б не були предметом дослідження суду першої інстанції і які б вплинули на правильність його висновків при розгляді спору по суті.
Доводи апеляційної скарги не приводять судову колегію до висновку про порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які є підставами до скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Відповідно до положень ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування чи зміни не має.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Боївської сільської ради Володарського району Донецької області
за апеляційною скаргою позивача на рішення відхилити.
Рішення Володарського районного суду Донецької області від 30 листопада 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.
Судді