У Х В А Л А

24 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/5700/12

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., дослідивши матеріали адміністративного позову Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Діти Придніпров'я»до посадової особи ДВНЗ «Придніпровський енергобудівний технікум»директора ОСОБА_1, представника Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ

23 травня 2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Діти Придніпров'я»до посадової особи ДВНЗ «Придніпровський енергобудівний технікум»директора ОСОБА_1, представника Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, в якому просило зобов'язати відповідача скасувати рішення про нарахування орендної плати та відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендного майна з 01.03.2011 до 29.09.2011 по договору оренди №12/025-2626-ОД від 01.08.2006 та визнати рахунки №35/03-11 від 31.03.2011, №47/04-11 від 29.04.2011, № 59/05-11 від 30.05.2011, №70/06-11 від 30.06.2011, №82/07-11 від 29.07.2011, №96/08-11 від 31.082011, №111\09-11 від 30.09.2011 на загальну суму 11160,60 грн. не дійсними.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст заявлених позовних вимог, норми чинного законодавства, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Регіональним відділенням фонду державного майна України був укладений договір оренди №12/025-2626-ОД від 01.08.2006, за яким ДОБФ «Діти Придніпров'я»бере в оренду нежитлове приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Космонавта Волкова, 6-в, що перебуває на балансі у ДВНЗ «Придніпровський енергобудівний технікум».

Отже, предметом даного позову є скасування рішення відповідача щодо нарахування орендної плати та відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендного майна по вищенаведеному договору оренди.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно п. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення

адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами

суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких

хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших

(іншого) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи

такого владного суб'єкта.

У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого

самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не

здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником,

спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи

адміністративної юрисдикції, і відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним

судом.

Положенням ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Норми п. 14 ч. 1 ст. 3 КАС України визначають поняття адміністративного договору, відповідно до яких адміністративний договір -це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

З вищенаведеної норми права вбачається, що ознаками адміністративного договору є: одна або дві сторони такого договору є суб'єктами владних повноважень; договір укладається у випадках та порядку, передбачених законом; права і обов'язки сторін випливають із владних управлінських функцій.

Проте, що стосується договору оренди №12/025-2626-ОД від 01.08.2006, то його предметом є строкове платне користування нерухомим майном і з його змісту не вбачається, що права і обов'язки сторін випливають із владних управлінських функцій.

Тобто, відповідач при прийнятті рішення та складання розрахунків на підставі вказаного договору, які оскаржуються у даному позові, не діяв на задоволення публічних інтересів, а тому даний спір не містить ознак публічно-правового спору.

Отже, дані правовідносини не відносяться до таких, які виникають у зв'язку з укладанням адміністративного договору, поняття якого визначене п.1 ч.1 ст. 3 КАС України, оскільки не містять обов'язкових ознак такого договору, визначених цією нормою права.

Таким чином, даний спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі у зв'язку з неналежністю її розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, суд роз`ясніє позивачу, що дана справа є предметом розгляду у порядку господарського судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 109, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ

У відкритті провадження по справі за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Діти Придніпров'я»до посадової особи ДВНЗ «Придніпровський енергобудівний технікум»директора ОСОБА_1, представника Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна