АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа      22       ц-   2007 р.                                           Головуючий по 1 інстанції

№            1682

Категорія       інші       справи                                          Олійник М. Ф.

позовного провадження

Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2007 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                               Трюхана Г.М.

суддів                                          Василенко Л.І. Демченка В.А.

при секретарі                              Наконечній М. М.

з участю прокурора

адвокатів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_1,  ОСОБА_2 на рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 5 липня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,

встановила:

31.01.2007 р. ОСОБА_1 звернувся в суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування заявлених вимог вказав,  що 29.06.2004 р. близько 11 години на другому поверсі приміщення Кам'янського районного суду в м.  Кам'янка,  вул.  Пушкіна, 45 на ґрунті особистих неприязнених стосунків відповідач умисно наніс йому один удар кулаком в обличчя,  безпосередньо після чого на вулиці біля приміщення суду наніс йому ще декілька ударів кулаками по голові,  заподіявши при цьому тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій надбрівній ділянці,  в лівій виличній ділянці,  саден на правому скаті носа та на нижній щелепі зліва в області її кута,  які відносяться до категорії легких.

За вказаним фактом СВ Кам'янського РВ УМВС порушено кримінальну справу за ознаками злочину,  передбаченого  ст.  296 ч. 1 КК України. Постановою слідчого вказаного РВ від 24.05.2006 р. дану кримінальну справу закрито на підставі  ст.  6 п. 2 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  296 КК України.

Проте дії відповідача,  які виразилися в нанесенні тілесних ушкоджень містять склад злочину,  передбачений  ст.  125 ч. 1 КК України. Він звернувся до суду із скаргою приватного обвинувачення .

 Постановою суду від 22.01.2007 р. до ОСОБА_2 було застосовано амністію

та відмовлено в порушенні кримінальної справи за ч. 1  ст.  125 КК України. Але дана

обставина не звільняє відповідача від матеріальної відповідальності.

Вказав,  що у зв'язку з противоправними діями ОСОБА_2 йому було заподіяно душевну біль,  він втратив сон,  переніс фізичний біль,  в його душі поселився страх,  принижено його честь,  гідність,  ділову репутацію,  а також він втратив дар та бажання продовжувати писати свій двохтомний роман у віршах,  на який покладав великі надії чи який мав би принести йому великий гонорар,  а також духовну радість багатьом людям.  Крім того у нього загострились хвороби та погіршився зір він змушений був проходити обстеження та лікування.

Просив суд відшкодувати йому за рахунок відповідача моральну шкоду в сумі 3000 грн. та стягнути понесені судові витрати.

Рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 5 липня 2007 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 400 грн. та судові витрати в сумі 7,  50 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати,  ухвалити нове рішення,  яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги.

При цьому вказує на ті ж підстави,  що і в позовній заяві.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та передати справу на новий судовий розгляд.

При цьому вказується,  що суд задовольняючи частково позовні вимоги позивача не врахував,  що саме позивач нападав на нього,  а він лише захищався,  знаючи його агресивні звички.

Судова колегія,  заслухавши доповідь судді - доповідача,  перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг,  вважає за необхідне їх   відхилити.

Відповідно до  ст. 308 ІДПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача,  районний суд виходив з того,  що постановою суду від 22.01.2007 р. до ОСОБА_2 було застосовано амністію та відмовлено в порушенні кримінальної справи за ч. 1  ст.  125 КК України. Суд,  допитавши свідків та проаналізувавши докази,  прийшов до висновку,  що протиправною поведінкою ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 останньому було заподіяно моральну шкоду,  яка полягає в душевних стражданнях,  яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача та у приниженні Його честі та гідності,  яка судом була визначена в 400 грн.

Розглядаючи спір,  судова колегія вважає,  що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі,  надані сторонами докази,  правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон,  який їх регулює.

Так судом встановлено,  підтверджено показами свідків,  що дійсно 29.06.2004 р. близько 11 год. в коридорі другого поверху приміщення Кам'янського районного суду,  після закінчення розгляду цивільної справи за участю сторін на грунті особистих неприязнених стосунків відповідач в ході з'ясування стосунків з позивачем наніс останньому удар по голові поліетиленовим пакетом,  в якому були папери. Після цього на вулиці біля приміщення суду ОСОБА_2 тримаючи ОСОБА_1 лівою рукою за комір сорочки,  заштовхнув останнього в кут між вхідними дверима та виступом стіни і ударив правою рукою в ліву частину обличчя. При цьому видимих тілесних ушкоджень на обличчі позивача не було.

Згідно до постанови суду від 22.01.2007 р. до ОСОБА_2 було застосовано амністію та відмовлено в порушенні кримінальної справи за ч. 1  ст.  125 КК України.

При цьому ОСОБА_2 вказавши про відсутність підстав для порушення кримінальної справи,  не заперечував проти застосування до нього амністії та вказана постанова ним не була оскаржена.

Дана обставина встановлена постановою суду,  а тому не підлягає доказуванню при розгляді даної справи.

Таким чином суд першої інстанції встановивши наявність заподіяння моральної шкоди ОСОБА_1,  протиправність діяння її заподіювача - ОСОБА_2,  наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями та вину відповідача в її заподіянні,  керуючись  ст.   ст.  23,  1167 ЦПК України,  прийшов до обгрунтованого висновку,  що заявлені позовні вимог підлягають до часткового задоволення.

Що стосується розміру моральної шкоди,  то колегія суддів враховуючи принцип справедливості,  беручи до уваги співмірність заподіяних моральних страждань та надані в підтвердження докази приходить до висновку,  що стягнута судом сума в 400 грн. відповідає  завданій моральній шкоді та її доведеності позивачем.

Доводи апеляційних скарг були предметом розгляду суду першої інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними.

Крім того,  вони не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,  які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись  ст.   ст.  304,  307,  308,  315,  317,  319 ЦПК України судова колегія судової палати,

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2  відхилити

Рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 5 липня 2007 р. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.