Справа №22ц - 2535/2007
Головуючий в суді 1 інстанції Мазка Н.Б. Доповідач Свинцова Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2007 року Колегія суддів судової палати з
цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :
Головуючого Свинцової Л.М.
судді
суддів Савченко В.О., Лісіциної А.І.
при секретарі Малошонок О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в м. Луганську апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області на рішення місцевого Первомайського міського суду Луганської області від 10 квітня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 10 квітня 2007 року були задоволені у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат. Судом стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську
сукупності всі докази, надані сторонами відповідно до вимог ст. 212 ЦГІК України.
Виходячи з наданих сторонами доказів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.
Приймаючи рішення по справі суд виходив з того, що предметом спору
по даній справі є коефіцієнти, застосовані відповідачем для перерахунку сум
щомісячних страхових виплат у разі зростання в попередньому календарному
році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними
центрального органу виконавчої влади з питань статистики, передбаченого
ч.2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які
спричинили втрату працездатності" . В період з 14.03.2002 року по
28.02.2005 р. правління Фонду щорічно виносило постанови "Про
перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх
сімей)", згідно яких з 01 березня поточного року проводилися перерахунки
сум щомісячних виплат потерпілим на коефіцієнт зростання
середньомісячної реальної заробітної плати в галузях економіки.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що така практика
суперечить принципу повного відшкодування шкоди, заподіяної
застрахованому внаслідок пошкодження здоров'я, що цим фактично були
внесені зміни в ч.2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та
профзахворювань, які спричинили втрату працездатності" в частині терміну,
так як ця норма права не містить в собі такого терміну як реальна заробітна
плата. Законодавство в спірних правовідносинах не передбачає
використання показника реальної середньої заробітної плати. Також суд виходив з того, що належним відповідачем по справі є саме відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області, бо саме у нього знаходиться особиста справа позивача і безпосередньо ним проводиться перерахунок належних позивачеві страхових виплат і їх виплата, а позивач просив стягнути на його користь страхові виплати у встановленому законом розмірі. Тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача недонарахованих щомісячних страхових виплат за період часу з 01.03.2002р. по 01.02.2007р. у розмірі 2285, 16 грн. з урахуванням коефіцієнтів зростання номінальної середньої заробітної плати в галузях економіки за зазначений період
Вказані обставини та висновки суду І інстанції підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам ч.2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності". Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005р., залишеною без змін ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 06.09.2006р., визнано недійсними :
п. 4 Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України від 01.11.2001р. № 43 із змінами, внесеними п.3 постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України від 31.01.2002р. № 7,
постанову правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України від 14.03.2002р. № 15 "Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим ( членам їх сімей) з 01 березня 2002р.",
постанову правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України від 04.03.2003р. № З "Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим ( членам їх сімей) з 01 березня 2003р.",
як такі, що не відповідають вимогам ч. 2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності". Розмір сум, які підлягають виплаті позивачу визначено правильно.
З огляду на наведене не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд поспішно прийшов до необгрунтованого висновку, порушивши при цьому норми матеріального права, а саме ст. 15, 16, 17, 18, 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності", що перерахунок щомісячних страхових виплат позивачу правильно проводився згідно постанов правління Фонду, які не скасовані та жодним іншим нормативно - правовим актом не врегульовано порядок перерахунку сум щомісячних страхових виплат, його механізм та не визнано на який саме коефіцієнт повинні перераховуватися вказані суми.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги статус та компетенцію відділення ВД Фонду ССНВ України в м. Первомайську, те що відділення виконавчої дирекції Фонду є лише робочим органом виконавчої дирекції Фонду і не наділене повноваженнями щодо вирішення проблемних питань, які належить вирішувати на централізованому рівні лише органам Фонду, тому відділення Фонду не може бути відповідачем по цій справі, оскільки перерахунок щомісячних страхових виплат позивачу проводився згідно постанов правління Фонду, також не заслуговують на увагу, так як позивач перебуває на обліку саме у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області, у нього ж знаходиться особова справа позивача, призначення, перерахунок та виплата належних йому страхових виплат здійснюється на підставі постанов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
Луганської області на користь позивача 2285, 16грн не донарахованих страхових виплат за період з 01.03.2002 року до 01.02.2007 року.
В апеляційній скарзі відповідач відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Первомайську Луганської області, не погодившись із судовим рішенням, просить рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи доводи своєї апеляційної скарги, відповідач вказав на те, що суд поспішно прийшов до необгрунтованого висновку, порушивши при цьому норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 15, 16, 17, 18, 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності" та ст. 30, 33, 213 ЦПК України, що призвело до прийняття незаконного судового рішення. Також посилається на те, що судом не прийнято до уваги статус та компетенція відділення ВД Фонду ССНВ України в м. Первомайську, те що відділення виконавчої дирекції Фонду є лише робочим органом виконавчої дирекції Фонду і не наділене повноваженнями щодо вирішення проблемних питань, які належить вирішувати на централізованому рівні лише органам Фонду, тому відділення Фонду не може бути відповідачем по цій справі, оскільки перерахунок щомісячних страхових виплат позивачу проводився згідно постанов правління Фонду, які не скасовані та жодним іншим нормативно - правовим актом не врегульовано порядок перерахунку сум щомісячних страхових виплат, його механізм та не визнано на який саме коефіцієнт повинні перераховуватися вказані суми.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні.
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи були створені такі умови: сторони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи і мали реальну можливість дати свої пояснення по справі, надати всі наявні докази. Судом були досліджені і оціненіув їх
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, та не є підставою для скасування рішення суду, яке постановлено відповідно вимогам діючого законодавства.
Керуючись ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області відхилити.
Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 10 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.