ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 54/511 14.05.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго
Україна"
до 1) Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан"
2) Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Брокбізнес»
третя особа ОСОБА_1
про стягнення 3 912, 00 грн.
Суддя Дідиченко М. А.
Секретар Приходько Є. П.
Представники:
від позивача не з'явилися;
від відповідача 1 ОСОБА_2 -представник за довіреністю;
від відповідача 2 не з'явилися;
від третьої особи не з'явилися.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна", звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" про стягнення 3 912, 00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.10.2009 року у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 із причепом, під керуванням гр. ОСОБА_1 та автомобіля марки Тойота, д/н НОМЕР_2, який був застрахований позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. У зв'язку із зазначеним, оскільки цивільно-правова відповідальність винного в ДТП - гр. ОСОБА_1 була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Каштан", до позивача в порядку регресу перейшло право зворотної вимоги до відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року (суддя Шкурдова Л. М.) порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.12.2011 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2011 року відкладено розгляд справи до 10.01.2012 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2012 року продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи до 24.01.2012 року.
Розпорядження заступника голови Господарського суду міста Києва від 23.01.2011 року, у зв'язку із тривалою непрацездатністю судді Шкурдової Л. М., справу № 54/511 передано для здійснення автоматичного розподілу.
За результатами автоматичного розподілу справ, справа № 54/511 передана для подальшого розгляду судді Дідиченко М. А.
Ухвалою суду від 25.01.2012 року справу № 54/511 суддею Дідиченко М. А. прийнято до свого провадження та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача винного вчиненні ДТП - ОСОБА_1. Розгляд справи призначено на 14.02.2012 року.
Представники сторін та третьої особи у судове засідання 14.02.2012 року не з'явилися, проте від позивача через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли витребувані судом документи та письмові пояснення, відповідно до яких останній обґрунтовує ненадання ним на вимогу суду звіту автотоварознавчого дослідження, оскільки вважає наявну у справі ремонтну калькуляцію доказом фактично понесених позивачем витрат, та зазначає про те, що остання була складена із додержанням вимог законодавства особою, якій присвоєно кваліфікацію судового експерта. Також позивач просив суд розглянути справу за відсутності його представника.
Крім того 14.02.2012 року представником відповідача через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва був поданий відзив на позов, відповідно до якого відповідач наполягав на заміні неналежного відповідача посилаючись на те, що згідно наявній у справі довідці ВДАІ м. Львова та постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області по справі № 3-10352/09 від 08.12.2009 року, транспортний засіб Тойота, д/н НОМЕР_2 був пошкоджений саме внаслідок перекидання причепу НОМЕР_5, відносно якого станом на момент ДТП був укладений поліс страхування цивільно-правової відповідальності із іншою страховою компанією, а саме, з ПАТ СК «Брокбізнес».
До того ж, відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 14.02.2012 року відкладено розгляд справи на 12.03.2012 року, витребувано від МТСБУ відомості щодо того, чи була застрахована станом на 28.10.2009 року цивільно-правова відповідальність будь-якої особи відносно причепу НОМЕР_5.
Представники позивача та третьої особи у судове засідання 12.03.2012 року не з'явилися.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.03.2012 року підтримав свою правову позицію та заявив клопотання про продовження строку розгляду спору.
Ухвалою суду від 12.03.2012 року продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено на 03.04.2012 року.
02.04.2012 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли витребувані судом відомості, відповідно до яких цивільно-правова відповідальність власника причепу НОМЕР_5 -гр. ОСОБА_3, станом на 28.10.2009 року була застрахована Приватним акціонерним товариством Страховою компанією «Брокбізнес».
Представники позивача та третьої особи у судове засідання 03.04.2012 року не з'явилися.
Представник відповідача у судовому засіданні 03.04.2012 року підтримав свою правову позицію.
Ухвалою суду від 03.04.2012 року залучено до участі у справі відповідача 2 -Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Брокбізнес». Розгляд справи відкладено на 27.04.2012 року.
27.04.2012 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від ПАТ СК «Брокбізнес»надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач 2 проти стягнення з нього страхового відшкодування заперечував з підстав того, що дія полісу, яким застрахована цивільно-правова відповідальність відносно причепу НОМЕР_5, поширюється виключно на особу, зазначену у цьому полісі, тобто на гр. ОСОБА_3 (оскільки поліс має тип ІІІ), та не поширюється на винного у скоєнні ДТП - гр. ОСОБА_1
Крім того, від представника позивача 27.04.2012 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли докази звернення із заявою про сплату страхового відшкодування до відповідача 2 та клопотання, відповідно до якого позивач просив стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" та Приватного акціонерного товариства Страховою компанією «Брокбізнес»3 912, 00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Судом прийнята до розгляду заява позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.04.2012 року, у зв'язку із перебуванням судді Дідиченко М. А. у відпустці, справу № 54/511 передано для розгляду судді Стасюку С. В.
Ухвалою суду від 27.04.2012 року справу № 54/511 суддею Стасюком С. В. прийнято до свого провадження, судове засідання призначено на 14.05.2012 року.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 14.05.2012 року у зв'язку виходом судді Дідиченко М. А. з відпустки, справу № 54/511 передано для розгляду судді Дідиченко М. А.
Ухвалою суду від 14.05.2012 року справу № 54/511 прийнято до провадження суддею Дідиченко М. А.
Представники позивача, третьої особи та відповідача 2 у судове засідання 14.05.2012 року не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні 14.05.2012 року підтримав свою правову позицію.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
З довідки ВДАІ м. Львова та Постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.12.2009 року по справі № 3-10352/09 вбачається, що 28.10.2009 року о 17.15 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_5, рухаючись у м. Львові перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічно справний стан та кріплення вантажу, внаслідок чого причіп відчепився та перекинувся, допустив зіткнення з автомобілем Тойота, д/н НОМЕР_2, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.12.2009 року по справі № 3-10352/09 гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн.
Пошкоджений внаслідок вказаної ДТП автомобіль Тойота, д/н НОМЕР_2, був застрахований на підставі полісу НОМЕР_6 від 15.09.2009 року, укладеного між ЗАТ «АСК «ІНГО України»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"), за договором страховик, та гр. ОСОБА_4, за договором -страхувальник.
Із матеріалів справи вбачається, що за замовленням позивача було здійснено оцінку збитку, завданого транспортному засобу Тойота, д/н НОМЕР_2, проведеної спеціалістом ОСОБА_5, відповідно до якої матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля у результаті його ушкодження при ДТП, становить 3 912, 25 грн.
На підтвердження повноважень ОСОБА_5 позивачем надано суду свідоцтво Міністерства Юстиції України № 1328 від 20.03.2009 року, видане про те, що гр. ОСОБА_5 присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз за спеціалізацію -визначення вартості транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу.
Як вбачається із страхового акту № 2737 від 29.12.2009 року позивачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 3 912, 25 грн.
На виконання умов полісу НОМЕР_6 від 15.09.2009 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 3 912, 25 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 414 від 21.01.2010 року.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_1, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов'язанні, що виникло з делікту, замість потерпілого.
Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобов'язанні, отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як було встановлено Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області (Постанова від 08.12.2009 року по справі № 3-10352/09), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок відкріплення та перекидання причепу НОМЕР_5, прикріпленим до автомобілю НОМЕР_3.
На виконання положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», між власником транспортного засобу ВАЗ, д/н НОМЕР_4 -гр. ОСОБА_6 та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Каштан" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Каштан") було укладено поліс НОМЕР_7 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого ЗАТ «СК «Каштан»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу -автомобіль НОМЕР_3; ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500, 00 грн., франшиза -510, 00 грн. Винна у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди особа - гр. ОСОБА_1, відповідно до п. 5 полісу також є особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована ЗАТ «СК «Каштан».
Цивільно-правова відповідальність власника причепу НОМЕР_5 -гр. ОСОБА_3, відповідно до інформації з Єдиної центральної бази даних МТСБУ, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством Страховою компанією «Брокбізнес»(Поліс № ВС/8350015, тип 3, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 51 000, 00 грн., франшиза -0, 00 грн.).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що оскільки дорожньо-транспортної пригода сталася внаслідок перекидання причепу НОМЕР_5, цивільно-правова відповідальність відносно якого була застрахована відповідачем 2, але який було приведеного в рух автомобілем НОМЕР_3, цивільно-правова відповідальність відносно якого була застрахована відповідачем 1, шкода підлягає відшкодуванню обома страховими компаніями солідарно.
Однак, суд не може погодитися з таким твердженням позивача, оскільки скоєння дорожньо-транспортної пригоди водієм автомобілю НОМЕР_3 під час руху останнього є наслідком дій водія тягача, оскільки як сам тягач, так і причіп приводяться в рух двигуном тягача та діями водія цього тягача.
Таким чином, у даному випадку у водія тягача настає цивільно-правова відповідальність, а відповідно, у страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника тягача, тобто у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан", виникає обов'язок щодо виплати страхового відшкодування.
Так, вимога позивача в частині стягнення страхового відшкодування з солідарного відповідача - Приватного акціонерного товариства Страховою компанією «Брокбізнес», є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).
Водночас, згідно з частиною 7 ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобов'язання»книги п'ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов'язань.
Відповідно до ст. 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з п. 4 ч. 1 та ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов'язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»виникло право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1191 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків з вирахуванням встановленої полісом франшизи у розмірі 510, 00 грн., оскільки обов'язок компенсації суми франшизи законом покладено на особу, відповідальність якої застрахована.
Згідно п. п. 35.1, 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; підпис заявника та дата подання заяви. До заяви додаються: паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Так, позивачем на адресу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»була направлена відповідна заява № 97 від 13.07.2011 року на виплату страхового відшкодування із доданими документами, що були отримані останнім 18.07.2011 року.
Відповідно до п. п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ); у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідач 1 доказів оплати ним страхового відшкодування до матеріалів справи не надав.
У зв'язку із зазначеним, суд вважає вимогу позивача в частині стягнення з солідарного відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан», страхового відшкодування законною але такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 3 402, 00 грн. (3 912, 00 грн. мінус 510, 00 грн.).
Відповідно до статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11, ст. ст.22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України та ст. ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В
1. У задоволенні вимог відносно Приватного акціонерного товариства Страховою компанією «Брокбізнес»відмовити.
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 12, оф. 37; ідентифікаційний код: 32071894) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33; ідентифікаційний код: 16285602) страхове відшкодування у розмірі 3 402 (три тисячі чотириста дві) грн. 00 коп., державне митю у сумі 88 (вісімдесят вісім) грн. 96 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу у сумі 205 (двісті п'ять) грн. 23 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Дідиченко М. А.
Дата підписання 21.05.2012 року