ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-27/2559-2012 14.05.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Соверен»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-авто»
третя особа 1 ОСОБА_1
третя особа 2 ФОП ОСОБА_2
про стягнення 67 502, 38 грн.
Суддя Дідиченко М. А.
Секретар Приходько Є. П.
Представники:
від позивача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 30.12.2011 року;
від відповідача: не з'явилися;
від третьої особи 1 не з'явилися;
від третьої особи 2 не з'явилися.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Соверен»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-авто»про стягнення 67 502, 38 грн.
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.07.2011 року гр. ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом Богдан А091, д/н НОМЕР_1, здійснив наїзд на автомобіль НОМЕР_2, який був застрахований Приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «Соверен»на підставі договору страхування транспортного засобу. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування у розмірі 117 002, 38 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність особи, яка станом на момент ДТП користувалася т/з на законних підставах, а саме ТОВ «Союз-авто», була застрахована ТДВ «СК «Райп», до позивача в порядку регресу перейшло право зворотньої вимоги до зазначеної страхової компанії. Так, позивач звернувся до суду з вимогою щодо стягнення з ТДВ «СК «Райп»частини понесених позивачем витрат у межах ліміту її страхової відповідальності, а саме у розмірі 49 500, 00 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 42/418 від 17.01.2012 року з ТДВ «СК «Райп»стягнуто на користь ПрАТ «Страхова Компанія «Соверен»49 500, 00 грн. У зв'язку із зазначеним, на підставі положень ст. 1194 ЦК України, у позивача виникло право вимоги до відповідача в частині стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, що становить 67 502, 38 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2012 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 26.03.2012 року.
Представник позивача у судовому засіданні 26.03.2012 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, подав витребувані судом докази перебування т/з Богдан А091, д/н НОМЕР_1 (за тимчасовим талоном д/н НОМЕР_3) у суборенді відповідача (договір найму транспортного засобу від 24.02.2010 року, укладений між власником т/з Богдан А091, д/н НОМЕР_1, гр. ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, та договір суборенди транспортного засобу від 24.02.2010 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та відповідачем - ТОВ «Союз-авто»).
Представник відповідача у судове засідання 26.03.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 26.03.2012 року залучено до участі у справі на стороні позивача у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - власника т/з Богдан А091, д/н НОМЕР_1 (наймодавця за договором найму транспортного засобу від 24.02.2010 року) - гр. ОСОБА_1 та наймача за зазначеним договором найму (суборендодавця за договором суборенди транспортного засобу від 24.02.2010 року) - ФОП ОСОБА_2. Витребувано від Управління ДАІ МВС України відомості щодо особи, яка станом на момент ДТП, що відбулася 17.07.2011 року, була власником або належним користувачем т/з Богдан А091, д/н НОМЕР_1 (за тимчасовим талоном д/н НОМЕР_3), номер кузова (шасі) НОМЕР_5; відомості щодо того, чи видавався на т/з Богдан А091, д/н НОМЕР_1, номер кузова (шасі) НОМЕР_5, тимчасовий талон, та у разі позитивної відповіді, щодо особи, на яку був виданий тимчасовий талон та на якій підставі. Розгляд справи відкладено на 23.04.2012 року.
Представник позивача у судовому засіданні 23.04.2012 року подав витребувані судом докази та заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.
Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 23.04.2012 року не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою суду від 23.04.2012 року продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено на 14.05.2012 року. Повторно витребувано від Управління ДАІ МВС України відповідні відомості.
04.05.2012 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Управління ДАІ МВС України надійшли витребувані судом відомості.
Представник позивача у судовому засіданні 14.05.2012 року позовні вимоги підтримав та подав лист № 45/2017 від 08.05.2012 року, виданий Центром безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України, відповідно до якого станом на 17.07.2011 року власником т/з Богдан А091, д/н НОМЕР_1 зареєстрований гр. ОСОБА_1
Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 14.05.2012 року не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.
При цьому, Господарським судом міста Києва на адресу відповідача, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.03.2012 року, а саме: 04210, м. Київ, Оболонський район, проспект Героїв Сталінграду, буд. 22-А, була направлена ухвала суду, яка повернулася до суду із зазначенням, що такий будинок не існує.
Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Тобто, відповідач вважається таким, що був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.
За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
З довідки ВДАІ з обслуговування адміністративної території Деснянського району та Постанови Деснянського районного суду міста Києва від 08.08.2011 року по справі № 3-5463/2011р. вбачається, що 17.07.2011 року о 13.30 год. гр. ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом Богдан А091, д/н НОМЕР_1, при зміні напрямку руху скоїв наїзд на припаркований автомобіль НОМЕР_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 08.08.2011 року по справі № 3-5463/2011р. гр. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн.
Пошкоджений внаслідок вказаної ДТП автомобіль НОМЕР_2, був застрахований на підставі договору № 1-378-005/10 страхування транспортного засобу від 16.09.2010 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «Соверен», за договором страховик, та гр. ОСОБА_5, за договором -страхувальник.
На виконання умов зазначеного договору, на підставі висновку проведеного 12.08.2011 року автотоварознавчого дослідження та страхового акту № 08/11-12Т від 12.08.2011 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 117 002, 38 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковим касовим ордером від 12.08.2011 року.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_4, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов'язанні, що виникло з делікту, замість потерпілого.
Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобов'язанні, отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом, яким спричинено шкоди автомобілю НОМЕР_4, станом на момент ДТП на відповідній правовій підставі (договір найму транспортного засобу від 24.02.2010 року, укладений між гр. ОСОБА_1, як власником т/з Богдан А091, д/н НОМЕР_1 та ФОП ОСОБА_2, як орендатором, та договір суборенди транспортного засобу від 24.02.2010 року, укладений між ФОП ОСОБА_2, як орендатором та ТОВ «Союз-авто», як суборендатором) володіло Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-авто».
Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-авто» є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю НОМЕР_2 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Поряд з цим, відповідно до наявного у справі полісу НОМЕР_6 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, станом на дату зазначеної ДТП цивільно-правова відповідальність ТОВ «Союз-авто»відносно транспортного засобу Богдан А091, д/н НОМЕР_1 була застрахована ТДВ «СК «Райп»(ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50 000, 00 грн., франшиза -500, 00 грн.).
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку із зазначеним, до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Соверен»в порядку регресу перейшло право вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Райп».
Так, позивач звернувся до суду з вимогою щодо стягнення з ТДВ «СК «Райп»частини понесених позивачем витрат у межах ліміту її страхової відповідальності, а саме у розмірі 49 500, 00 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 42/418 від 17.01.2012 року з ТДВ «СК «Райп»було стягнуто на користь ПрАТ «Страхова Компанія «Соверен»страхове відшкодування за вирахуванням франшизи, що склало 49 500, 00 грн. Станом на день вирішення спору зазначене рішення набрало законної сили.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, на підставі положень п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. ст. 1187 та 1194 ЦК України Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-авто»є особою, яка зобов'язана сплатити позивачеві різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, що складає 67 502, 38 грн. (117 002, 38 грн. мінус 49 500, 00 грн.).
У зв'язку із зазначеним, позивач 15.12.2011 року звернувся до ТОВ «Союз-авто»з вимогою про виплату на користь позивача 67 502, 38 грн., яка була отримана відповідачем 03.01.2012 року.
Відповідач обґрунтованого заперечення щодо виплати позивачеві не надав, різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням позивачеві не сплатив.
Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У зв'язку із зазначеним, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача 67 502, 38 грн. законною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11, ст. ст.22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1191, 1914 ЦК України та ст. ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-авто»(04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. 22-А; ідентифікаційний код: 30729545), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Соверен»(01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 24, оф. 5 А; ідентифікаційний код: 25264645) 67 502 (шістдесят сім тисяч п'ятсот дві) грн. 38 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Дідиченко М. А.
Дата підписання 21.05.2012 року