13.06.08 

 

        УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів,                                                                                            тел. (0462) 77-99-18

проспект Миру, 20                                                                     

Іменем України

РІШЕННЯ

                                               

“  12  ”    червня  2008 року                                                                 справа № 18/152

                                              

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

 

АДРЕСА_1

 

До Відкритого акціонерного товариства „Чернігіврайагропромтехніка”

 

14020, м. Чернігів, вул. Шевченка, 162 -а

 

Про визнання недійсним договору

                                                                                     Суддя  А.С. Сидоренко

 

Представники сторін:

 

від позивача: ОСОБА_2 -предст., нотар. посв. дов. від 04.06.2008р. (в судовому засіданні 12.06.2008р. до 11 год. 40 хв.)

від відповідача: Песік Б.Г. -ген. директор, витяг з рішення заг. зборів від 13.03.1998р., Макієнко Л.В. -юриск-т, дов. від 02.01.2008р. № 1

 

В судовому засіданні 12.06.2008р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

 

Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (надалі -Позивач) заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства „Чернігіврайагропромтехніка” (надалі -Відповідач) про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 01.12.2007р., укладеного між сторонами.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на невідповідність змісту договору нормам чинного законодавства. Так, всупереч ст. ст. 180, 284 Господарського кодексу України в договорі не були чітко визначені всі його істотні умови, зокрема в п. 1.1 не вказано склад об'єкта оренди, не зазначена вартість майна з урахуванням її індексації, орендна плата зазначена без урахування індексу інфляції. В договорі відсутні такі істотні умови як порядок використання амортизаційних відрахувань і порядок та умови повернення орендованого майна або викупу. Також всупереч вимогам закону не було підписано акту прийому -передачі в якому повинні були б вказуватись всі істотні характеристики об'єкта оренди.

Відповідач позовні вимоги не визнає, мотивуючи свої заперечення тим, що у відповідності до вимог чинного законодавства сторони при укладенні договору мають право погоджувати на свій розсуд будь -які умови договору і це відповідає загальним принципам господарювання, закріпленим в ст. 6 Господарського кодексу України. Відповідно до ст. 184 цього Кодексу сторони вільні у визначенні умов договору, що у сукупності складають його зміст. Відсутність в договорі деяких істотних умов, встановлених для договорів оренди, ніяким чином не порушує інтересів Позивача і не може бути підставою для визнання його недійсним. На думку Відповідача, метою подання надуманого позову про визнання договору недійсним являється спроба затягнути Позивачем розгляд іншої господарської справи про стягнення з нього заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди та виселення з займаного приміщення.

В судовому засіданні 12.06.2008р. представником Позивача було заявлене клопотання про надання йому часу для ознайомлення з відзивом Відповідача та доданими до нього документами. Враховуючи, що зміст відзиву був оголошений представником Відповідача в судовому засіданні, а додані до нього документи являються копіями договорів оренди, укладених між сторонами, перепискою сторін між собою та доказами сплати орендних платежів Позивачем, тобто документами які мають або повинні мати сторони, суд задовольнив клопотання Позивача, оголосивши перерву в судовому засіданні на 30 хвилин.

Представник Позивача відмовився від ознайомлення з матеріалами справи і після перерви в судове засідання не з'явився без поважних причин. При цьому через загальний відділ господарського суду 12.06.2008р. о 11.55 год. ним було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомлення з відзивом Відповідача та доданими до нього документами.

Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки викладені у ньому обставини не являються підставою для відкладення розгляду справи.

На думку суду, відповідні дії представника Позивача, а також подання Позивачем апеляційної скарги на ухвалу суду по даній справі, яка оскарженню не підлягає, свідчать про недобросовісне користування ним своїми процесуальними правами з метою затягнути розгляд справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Чернігіврайагропромтехніка” зареєстроване в якості суб'єкта господарювання розпорядженням Чернігівської райдержадміністрації від 17.02.1996р. за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 162-а, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців внесені відомості за № 1 060 120 0000 000419.

ОСОБА_1 зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24.06.1994р. за адресою: АДРЕСА_2, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців внесені відомості за № 2 064 017 0000 007726.

01 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством „Чернігіврайагропромтехніка” в особі директора Песіка Б.Г. (Орендодавцем) та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (Орендарем) був укладений договір оренди нежитлового приміщення (надалі -Договір).

Згідно даного Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове володіння і користування складське приміщення площею 270 м² за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 162 -а в нормальному технічному стані (п. 1.1 Договору).

Об'єкт оренди вважається прийнятим орендарем в день підписання договору оренди (п. 2.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що даний Договір укладається строком на 11 місяців до 31.10.2008р. з моменту його підписання сторонами і набуває чинності з дня підписання сторонами.

Відповідно п. 4.1 Договору, орендна плата є договірною, встановлюється в розмірі 3888,00 грн. на місяць і сплачується до 5 числа поточного місяця за місяць, який починається за місяцем оплати. Окремо від орендної плати орендарем сплачуються фактичні витрати за використану електроенергію по лічильнику, вартість фактично спожитих комунальних послуг.

Згідно ч. 4 та ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності з ч. ч. 1 -3  ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За змістом ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Враховуючи вищевикладене, відсутність у господарському договорі деяких істотних умов, визнаних такими за законом або нечітке їх зазначення, не може свідчити про суперечність змісту правочину вимогам закону, отже не є підставою для визнання такого господарського договору недійсним.

Дана обставина може свідчити лише про те, що внаслідок недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов господарського договору, він вважається неукладеним.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди нежитлового приміщення від 01.12.2007р., був укладений між сторонами на основі вільного волевиявлення і був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Це підтверджується листуванням між сторонами та документами про сплату Позивачем орендних платежів.

Посилання Позивача як на підставу недійсності договору -непідписання акту прийому -передачі об'єкта оренди, судом відхиляються, оскільки не стосуються змісту правочину.

Відповідний документ являється лише документальною формою фіксування передачі майна у користування з дати складання якого можливе обчислення строку договору оренди. Однак у оспорюваному договорі сторони передбачили, що об'єкт оренди вважається прийнятим орендарем в день підписання договору оренди (п. 2.1 Договору). 

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено наявність підстав для визнання спірного договору оренди недійсним, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 180, 181, 207, 284 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

 

ВИРІШИВ:

 

В позові відмовити повністю.

 

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко

 

Рішення підписано 12 червня 2008 року.

 

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко