Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" травня 2008 р. Справа № 17/640-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Камишева Л.М. , Ільїн О.В.
при секретарі Ткаченко Н.І.
за участю представників сторін:
позивача -не з»явився ;
відповідача - Бельського В.М. , за дорученням № 140 від 08 жовтня 2007 року;
третьої особи Сумської міської ради -Клименка Ю.М., за дорученням № 77/05-26
від 24 січня 2008 ;
третьої особи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№ 886Х/1-6)
та третьої особи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. (вх. № 887Х/1-6) на рішення господарського суду Сумської області від 15 листопада 2007 року по справі № 17/640-06
за позовом Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради, м.Суми
до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Корпункт», м.Суми
треті особи: -Сумська міська рада, м.Суми
-Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Суми
про розірвання договору оренди,-
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Корпункт», треті особи - Сумська міська рада, фізична особа - підприємець ОСОБА_1., в якому просив суд достроково розірвати договір оренди нежитлового приміщення , укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради та Приватним виробничо-комерційним підприємством «Корпункт»і виселити Приватне виробничо-комерційне підприємство «Корпункт» з нежитлового приміщення загальною площею 28,4 кв. м у будинку № 4 по провулку 9-го Травня у м.Суми, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі.
Рішенням господарського суду Сумської області від 16.11.2006 р. (суддя Коваленко О.В.) , залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2007 року (судді: Шепітько І.І., Білоконь Н.Д., Токар М.В.), позов задоволено -на підставі ст..ст. 26,27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»розірвано укладений між сторонами договір оренди від 10.05.2000 р. № ФМ-534 та виселено відповідача із займаного нежитлового приміщення у зв»язку з систематичним порушенням орендарем договірних зобов»язань по внесенню орендної плати та передачею частини приміщень в суборенду без дозволу орендодавця.
Постановою Вищого господарського суду України від 09 жовтня 2007 року рішення господарського суду Сумської області від 16 листопада 2006 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2007 року у справі № 17/640-06 скасовано з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Рішенням господарського суду Сумської області від 15 листопада 2007 року (суддя Миропольський С.О.) у позові відмовлено.
Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 15 листопада 2007 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на те, що зазначене рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що відповідач не належним чином виконував умови договору оренди від 10 травня 2000 року № ФМ-534, а саме: систематично не вносив орендну плату за користування орендованим майном, що є порушенням умов цього договору.
Третя особа - фізична-особа-підприємець ОСОБА_1., не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 15 листопада 2007 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. При цьому в апеляційній скарзі посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зазначив, що судом не були застосовані спеціальні норми права, які регулюють відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного та комунального майна, а саме: Закон України «Про оренду державного та комунального майна», яким передбачено розірвання договору оренди на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов»язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
У судове засідання представник позивача не з»явився, надав заяву за № 534/01-62 від 08.05.2008 р. , відповідно до якої не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника та залишив вирішення апеляційної скарги на розсуд суду.
У судове засідання третя особа : фізична особа-підприємець ОСОБА_1. не з»явився, про час та місце проведення засідання апеляційного господарського суду повідомлений, про що свідчать дані поштової кореспонденції.
Представник відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства «Корпункт»у судовому засіданні зазначив, що рішення господарського суду Сумської області від 15.11.2007 року є законне і обґрунтоване, а тому просить залишити його без змін. При цьому представник відповідача пояснив , що ПВКП «Корпункт»належним чином виконувало умови договору оренди нежитлового приміщення. В суборенду орендоване ним приміщення не здавалося. Позивач порушив порядок розірвання господарського договору, який передбачений законодавством України. Листів, стосовно наміру розірвання договору оренди № ФМ -534 від 10.05.2000 року, ПВКП «Корпункт»не отримувало і вважає, що посилання позивача на порушення орендарем умов договору у частині несвоєчасної сплати орендної плати у 2003 році у розмірі 244,98 гривень, не є підставою для розірвання договору у 2005 році. Крім того, нових доказів щодо підстав розірвання договору оренди позивач не надав. Заборгованість по сплаті орендної плати відсутня.
Представник третьої особи Сумської міської ради у судовому засіданні покладався на розсуд суду при вирішенні справи.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційних скарг в межах вимог , передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представника відповідача та третьої особи Сумської міської ради, колегія суддів встановила наступне.
10 травня 2000 року між Управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради -«Орендодавцем» та Приватним виробничо-комерційним підприємством «Корпункт»- «Орендарем» було укладено договір оренди № ФМ від 10 травня 2000 року (т.1 а.с.12,13),згідно якого «Орендодавець»передав, а «Орендар»прийняв в оренду на умовах, визначених договором, нежитлові приміщення загальною площею 28, 4 кв.м, які розташовані за адресою: м.Суми, пров. 9-го Травня , 4.
Пунктом 7.1 зазначеного договору встановлено строк його дії з 10 травня 2000 року до 10 травня 2001 року. В п.7.9 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або розірвання договору до закінчення строку його дії протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.
5 травня 2003 року сторонами були внесені Зміни № 1 до договору оренди № ФМ-534 від 10.05.2000 р., де в п.7.9 також передбачена пролонгація договору. (т.1 а.с.15).
Відповідно до умов договору оренди № ФМ від 10 травня 2000 року та Змін № 1 від 05 травня 2003 року до цього договору «Орендар»повинен перераховувати «Орендодавцю»орендну плату щомісяця не пізніше 15-го числа наступного місяця. Сторони зазначили в п. 7.11 Договору про те, що Договір може бути розірвано за погодженням Сторін. На вимогу однієї із Сторін Договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання Сторонами свої зобов»язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (т.1 , а.с.12-15).
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов»язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Згідно ст.. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірваний з підстав, передбачених ЦК для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 ГК.
Статтею 782 ЦК України передбачено право наймодавця відмовитися від договору найму (оренди), якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Зміна та розірвання господарських договорів, як зазначено у ст.. 188 ГК, в односторонньому порядку не допускаються, а сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором. Сторона, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору , у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору чи неодержання відповіді в установлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до матеріалів справи , 21.04.2005 року на ім*я директора ПВКП «Корпункт»«Орендодавцем»направлена пропозиція щодо необхідності надання документів стосовно належного виконання договору оренди та необхідності звернення з клопотанням до департаменту про намір продовжити договір оренди /а.с.23/.
Разом з тим, позивачем не підтверджено направлення відповідачу та одержання ним на підставі ч. 2 ст. 782 ЦК України повідомлення наймодавця про відмову від договору у зв»язку з невнесенням орендної плати протягом трьох місяців підряд.
Позивачем не підтверджена незаконна передача відповідачем частини приміщень без дозволу «Орендодавця»в суборенду юридичним особам ПП «СДВ» та ТОВ «Невада».
Статтею 208 ЦК України передбачена письмова форма укладення правочинів між юридичними особами. Частиною 1 статті 793 ЦК України передбачена письмова форма укладення договорів найму будівлі (їх окремої частини) . Відповідно до положень ч. 3 ст. 774 ЦК України договір піднайму також підлягає вчиненню у письмовій формі.
Акти перевірки від 06.09.2002 р. та від 05.05.2005 р., які додані до матеріалів справи (т.1. а.с.20-21), не є належними та допустимими доказами по справі, оскільки згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, посилання позивача та третьої особи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. в апеляційних скаргах на порушення господарським судом Сумської області при прийнятті оскаржуваного рішення норм діючого законодавства України, є безпідставними.
Враховуючи викладене в даній постанові, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 15 листопада 2007 року по справі № 17/640-06 прийняте при належному з»ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до чинного матеріального і процесуального права, і підстави для скасування рішення відсутні, а апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального Кодексу України судова колегія, -
постановила:
В задоволенні апеляційних скарг відмовити.
Рішення господарського суду Сумської області від 15 листопада 2007 року по справі № 17/640-06 залишити без змін.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
Суддя Камишева Л.М.
Суддя Ільїн О.В.