Справа № 22ц/1290/1761/12

24.04.2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :

головуючого: Гаврилюка В.К.

суддів: Коротенка Є.В., Околота Г.М.

при секретарі : Шумові О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на заочне рішення Біловодського районного суду Луганської області від 30 січня 2012 року

за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Марківського РУЮ Луганської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , 3-ї особи, яка не заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_4 , про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2011 року позивач звернулася із зазначеним позовом до суду, посилаючись на підстави своїх вимог, просила суд стягнути суму моральної шкоди в розмірі по 50000 гривень з ВДВС за неналежне виконання рішення Станично-Луганського райсуду про стягнення з ОСОБА_4 моральної та матеріальної шкоди за заподіяння їй тілесних пошкоджень в розмірі 7905,20грн, з судді Марківського райсуду ОСОБА_3 та прокурора Марківського району Луганської області ОСОБА_2 за бездіяльність та підтримку ОСОБА_4 при виконанні рішення суду державним виконавцем ДВС Марківського РУЮ.

Оскаржуваним заочним рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати заочне рішення суду, як незаконне та необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, а тому просить ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вислухавши доповідь судді, зважаючи, що сторони не з'явилися та є належним чином повідомленими, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи, оскільки судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Марківського РУЮ Луганської області Клименко 28.09.2011 року винесена постанова про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-16 від 27.07.2010 року на виконання рішення Станично-Луганського райсуду Луганської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 7905,20грн в рахунок відшкодування моральної та матеріальної шкоди у зв'язку із знаходженням у розшуку причепа держномер НОМЕР_1 марки ПГ МФ 8302 , який належить на праві власності боржнику ОСОБА_4

В ході судового слідства вище вказана постанова старшим державним виконавцем Клименко була скасована і виконавче провадження поновлено.

Ухвалою суду від 30.01.2012 року провадження у справі про скасування постанови державного виконавця про зупинення виконавчого провадження на підставі ст.205.ч.1 п.1 ЦПК України закрито.

В позові ставиться питання щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди в розмірі по 50 тис. грн. з кожного, при цьому до суду не надано жодного доказу неправомірності дій відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо виконання вищезгаданого рішення суду.

Прокуратурою Марківського району розглядалося звернення ОСОБА_1 щодо неправомірних дій державного виконавця Марківського РУЮ та примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 на її користь моральної та матеріальної шкоди в сумі 7905,20 грн. і надана відповідь про відсутність порушень вимог Закону України « Про виконавче провадження», про відсутність необхідності вжиття заходів прокурорського реагування та вказано про можливість оскарження вищестоящому прокурору дане прийняте рішення. Однак ОСОБА_1 дії прокурора ОСОБА_2 в передбаченому законом порядку не оскаржила. Дії прокурора ОСОБА_2 не визнавались незаконними, суд не знайшов підстав для стягнення з нього грошового відшкодування моральної шкоди на користь позивачки.

Що стосується вимог про стягнення з судді ОСОБА_3 моральної шкоди за підтримку дій боржника ОСОБА_4, якого суддя ОСОБА_3 не обмежив у праві на виїзд за межі України, то в матеріалах справи наявна ухвала Марківського райсуду від 29.04.2011 року, яка винесена під головуванням судді Черник А.П., яка також не оскаржена і набрала чинності. Доказів щодо незаконних дій судді ОСОБА_3 позивачем до суду не надано.

У зв'язку з тим, що стягнення моральної шкоди з відділу ДВС Марківського РУЮ безпосередньо пов'язано з визнанням дій державних виконавців даної служби незаконними і в даному судовому процесі такі вимоги не заявлялися, суд ґрунтовно дійшов висновку про відмову у цій частині у задоволенні позову.

Згідно до ст. 10,11 ЦПК України сторони та інші особи, які приймають участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Аналізуючи вищевикладене колегія суддів зазначає про відсутність грунтовних доказів позивачки, які б надавали можливість задовольнити її позовні вимоги

Суд дав належну оцінку вказаним обставинам і дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Зважаючи на викладене, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 30 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :