Справа № 1211/1247/2012
Провадження № 2/1211/592/2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
28 квітня 2012 року м. Красний Луч
Краснолуцький міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Бєляєвої Л. О.,
при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красний Луч Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в наслідок вчинення злочину,
В С Т А Н О В И В :
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що 02.04.2004 року у будівлі школи №35 відповідач побив його. На той час вони з відповідачем були неповнолітні. В наслідок побиття йому були спричиненні тяжкі тілесні ушкодження. Вироком Краснолуцького міського суду Луганської області від 10.03.2011 року відповідач був засуджений за ст.121 ч1 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України, та з нього був стягнутий матеріальний збиток в сумі 9754 грн.71 коп., та моральна шкода в сумі 15000 грн. Вирок він оскаржив, і ухвалою колегії суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Луганської області був скасований у частині цивільного позову. У зв*язку з цими подіями він був визнаний інвалідом дитинства, а по досягненню повноліття -інвалідом 2 групи, після чергового огляду з вересня 2010 року -інвалідом 3 групи з великою кількістю
обмежень, із-за наявності яких він не має змоги працювати та працевлаштуватися.
На час постановлення вироку, суд стягнув на його користь матеріальну шкоду -витрати на лікування, які були витрачені на цей період, а оскільки позивач продовжує хворіти, є інвалідом та постійно лікується , то після постановлення вироку з*явились додаткові матеріальні витрати пов*язані з лікуванням. З 03.11.2011 року по 15.11.2011 року позивач перебував на лікуванні у Вахрушевській лікарні, на ліки було витрачено 337 грн.68 коп. Після цього проходив огляд у Луганському лікувально-діагностичному об*єднанні, нащо було витрачено 520 грн., транспортні витрати склали 80 грн.46 коп.
У зв*язку з тим, що позивач з вини відповідача є непрацездатним та не працює, він бажає стягнути з відповідача однократно заробіток, який він втратив, в розмірі мінімальної заробітної плати як це передбачено ст.1195 та 1199 ЦК України. Втрачений заробіток, який позивач бажає стягнути з відповідача з часу його повноліття -з 23.08.2008 року по 1.03.2012 року складає 36 925 грн., виходячи з наступного розрахунку: за 2008рік - 4845 грн., за 2009 рік - 7718 грн., за - 2010 рік - 10659 грн., за 2011 рік -11557 грн., за 2012 рік - 3219 грн. Цю суму 36 925 грн. відповідач повинен сплати за час інвалідності з дати повноліття до 1.03.2012 року. Строк наступного огляду с 1.04.2012 року, тому до вказаного строку з відповідача позивач бажає стягувати щомісячно платежі, втрачений заробіток за березень 2012 року по 1073 грн. квітень, травень, червень 2012 року по 1094 грн. щомісячно липень, серпень, вересень 2012 року по 1102 грн. щомісячно. Таким чином матеріальна шкода складається в загальній сумі 38792 грн. з вартості медикаментів-1266 грн.56 коп., обстеження 520 грн., транспортні витрати 80 грн.46 коп., втрачений заробіток -36 925грн.
Крім того, позивач наполягає на стягненні моральної шкоди в сумі 160 000грн., так як з дитинства він став інвалідом, і на цей час є також інвалідом. З часу отримання травми його життя пов*язано з лікарнями, лікуванням та медикаментами. Засуджений позбавив його дитинства, молодості, а головне -здоров*я. Він не працює, так як за станом здоров*я не може працювати. Він не
може нормально відпочивати, періодично наступає паралізація, постійно міркує де брати кошти на лікування. Він не має змоги отримати освіту із-за незадовільного стану здоров*я, нічого не має в житті крім лікування. Він відокремлен від нормального життя та спілкування. Просить позов задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позов у повному обсязі та пояснила, що син постійно перебуває у лікарнях, із лікарень він не виходить, всі обстеження дуже дорого коштують. Самостійно він не може ходити по лікарнях, усюди вона вимушена його водити. Лікування дорого коштує. На роботу його не беруть, навчатися також не беруть. Відповідач має сплатити все що вона зазначає в позові.
У судовому засіданні відповідач позов визнав частково та пояснив, що позивач працює на «копанці»за плотиною, ходить на дискотеку. Як вирішить суд так і буде.
Свідок ОСОБА_3 пояснила, що її син навчався разом з позивачем. У 2004 році у 8 класі вона знає, що хлопці ОСОБА_1 побилися. ОСОБА_1 постійно у лікарнях, ніде не працює, на копанках він не працює, але він бажає працювати. Вони спілкуються як сусіди. Хлопцю 21 рік, він плете взірці з бісеру для матері. Якби в нього було здоров*я, він би пішов працювати на копанку. Іноді хлопці після лікування привозять ОСОБА_1 до дому, бо йому робиться погано. На протязі декількох років дитина хворіє та лікується. Вони з чоловіком давали у борг кошти на лікування позивача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача та відповідача, свідка, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що вироком Краснолуцького міського суду Луганської області від 10.03.2011 року відповідач був засуджений за ст.121 ч1 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України, та з нього був стягнутий матеріальний збиток в сумі 9754 грн.71 коп., та моральна шкода в сумі 15000 грн.
Вирок він оскаржив, і ухвалою колегії суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Луганської області був скасований у частині цивільного позову.
Судом встановлено, що позивач -ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи з 1 жовтня 2011 року, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 757631. До цього терміну був інвалідом другої групи.
Факт заподіяння матеріальної шкоди відповідачем знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.
Статтею 10 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України -кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач хворів, перебував на стаціонарному лікуванні - з 03.11.2011 по 15.11.2011, з 20.02.2012 року по 02.03.2012 року і зв*язку з чим витратив на лікування 1 266 грн.56 коп. Після цього він проходив обстеження в Луганському лікувально-діагностичному об*єднанні, і на це витратив 520 грн., крім того, транспортні витрати склали 80 грн.46 коп., що підтверджується платіжними документами, і що сторони у судовому засіданні не оспорювали.
Відповідно до вимог ст.1195,1199 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я фізичній особі, зобов*язана відшкодувати потерпілому заробіток /дохід/ втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування,санаторно-курортного лікування,придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров*я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Суд вважає доведеним той факт, що позивач не працював з часу його повноліття, тобто /дата народження 23.08.1990 року/ з 23.08.2008 року, що підтверджується довідкою Хрустальненської селищної ради за вих.№124 від 23.04.2012 року.
Мінімальна заробітна плата у 2008 році складала за період з 01.04.2008 по 30.09.2008 року -525 грн.,з 01.10.2008 по 30.11.2008 року -545 грн., з 01.12.2008 до кінця року 605 грн. Тому за 9 місяців 2008року позивач мав би змогу отримати 525 грн. х 6 місяців = 3150грн.,545 грн. х 2 м.=1090 грн. + 605 грн.,за 1 місяць = 4 845грн.
Мінімальна заробітна плата у 2009 році складала за період з 01.01.2009 по 31.03.2009 року -605 грн. з 01.04.2009 по 30.06.2009 року -625 грн.,з 01.07.2009 по 30.09.2009 року - 630 грн., з 01.10.2009 по 31.10.2009 року -650 грн., з 01.11. 2009 по 31.12.2009року -744грн.
Тому позивач мав би змогу отримати за цей рік 605 грн. х 3 місяці =1815 грн.,625 грн. х 3 місяці = 1875 грн., 630 грн. х 3 м.=1890 грн.,+ 1місяць 650 грн., 744 грн. х 2 місяці =1488грн, усього 7 718 грн.
Мінімальна заробітна плата у 2010 році складала за період з 01.01.2010 по 31.03.2010 року 869 грн. З 01.04.2010року по 30.06.2010 року -884 грн., з 01.10.2010 року по 30.11.2010року -907 грн., з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року-922 грн.
Тому позивач мав би змогу отримати за цей рік -869 грн. х 3 місяці = 2607 грн.,
884 грн. х 3 місяці = 2652 грн., 888 грн. х 3 місяці = 2664 грн.,907 грн. х 2 місяці =
1814 грн., +922грн = загальна сума 10 659 грн.
Мінімальна заробітна плата за 2011 рік складала з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року -941грн., з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року -960 грн.,з 01.10.2010 року по 30.11.2011 року -985грн., з 01.12.2011 по 31.12.2011 року - 1004грн.
Тому за 2011 рік позивач міг отримати 11 557грн.
Мінімальна заробітна плата за 2012 рік з 01.01.2012 по 31.03.2012 року -1073 грн.,тому позивач мав отримати за цей рік 1073грн.х3 місяці = 3 219грн.до 1.04.2012 року дати чергового огляду на МСЕК. Тобто загальна сума заробітку складає 37 998 грн., яку необхідно стягнути на користь позивача.
Згідно з ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок порушення її прав. Із змісту ч. 1 ст. 3 Конституції України вбачається, що людина, її життя і здоров'я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
При визначені розміру моральної шкоди, суд, як зазначає Пленум Верховного Суду України у п.9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», № 4 від 31.03.1995 року, має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди визначає суд в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу страждань
/ фізичних, душевних, психічних тощо/, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат/їх тривалості, можливості відновлення тощо/ та з урахуванням інших обставин.
Зокрема, враховується стан здоров*я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану.
Таким чином, зважаючи на те, що позивач дійсно зазнав душевних страждань, які безпосередньо пов'язані із тяжким ушкодженням його здоров*я,він відчув психологічні переживання пов*язані з цим, а також неможливістю вести здоровий образ життя, такий як до травми, бо став інвалідом ще у дитинстві, і на цей час він є інвалідом, необхідністю постійного лікування та знаходження коштів на це, наявністю певних обмежень щодо працевлаштування та навчання, тривалістю слухання кримінальної справи та часу перебування справи на стадії досудового слідства - декілька років, суд вважає за необхідне задовольнити ці вимоги частково, та стягнути на користь позивача суму 40 000 грн., як відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково в сумі 79 865 грн.02 коп., на підставі ст.88 ЦПК України судовий збір у розмірі 798 грн.65 коп., підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.1195,1199 ЦК України, ст.3,11,10,60,88, 212-215 ЦПК України, ст.3 Конституції України, Загальною декларацією прав людини, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», № 4 від 31.03.1995 року,
Суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на лікування в сумі 1867 грн.02 коп., матеріальну шкоду/заробіток/ в сумі 37 988 грн., та моральну шкоду в сумі 40 000 грн., усього
79 855 грн.02 коп.,
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 798 грн.65 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 дній з дня отримання копії цього рішення.Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Луганської области через Краснолуцький міський суд.
Головуючий: