ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2012 року Справа №1/0624/111/2012
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді: Бруховського Є.Б.
при секретарі: Боголюб Т.Є.
з участю прокурора: Богатирчук І.М.
підсудної: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, гр. України, освіта середня-спеціальна, одруженої, дітей на утриманні не маючої, не працюючої, раніше судимої 5.03.2009 року Черняхівським районним судом за ч.1 ст.164 КК України до 100 годин громадських робіт, судимість погашена відповідно до ч.5 ст.89 КК України
за ч.1 ст.164 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 26.04.2006 року ОСОБА_1 зобов'язана сплачувати аліменти на утримання дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 14.03.2006 року і до повноліття старшої дитини -22.05.2015 року.
Починаючи з березня 2006 року по березень 2012 року ОСОБА_1 ухиляється від сплати аліментів: ніде не працює, ніякої допомоги на утримання дітей не надає, на попередження державного виконавця про кримінальну відповідальність не реагує та продовжує ухилятися від сплати аліментів. На даний час діти перебувають в Бердичівській школі-інтернаті І-ІІІ ступенів. В зв'язку з злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей допустила заборгованість станом на 01.03.2012 року в сумі 32371,58 грн.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому діянні визнала повністю і пояснила, що дійсно після винесення судом рішення про сплату аліментів вона їх не сплачувала, так як ніде не працює. Підтвердила, що державним виконавцем неодноразово попереджалася про можливу кримінальну відповідальність за це.
Оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, суд, згідно ст.299 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися, з'ясувавши, що учасники судового розгляду вірно розуміють зміст цих обставин і що сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Крім визнання вини підсудною, її вина у скоєнні інкримінованого їй злочину доведена повністю та стверджується нижчезазначеними доказами.
Відповідно до рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 26.04.2006 року підсудна зобов'язана сплачувати аліменти на утримання дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.17).
Згідно з довідкою-розрахунком ВДВС Черняхівського РУЮ загальна заборгованість підсудної по сплаті аліментів станом на 01.03.2012 року становить 32371,58 грн. (а.с.8).
Згідно із попередженнями державного виконавця підсудна попереджалась про кримінальну відповідальність за несплату аліментів (а.с.9-10).
Довідками Черняхівського відділення Володарськ-Волинської МДПІ (а.с.24), Черняхівського районного центру зайнятості (а.с.25), управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі (а.с.26), стверджено, що підсудна на обліку як безробітня чи пенсіонерка не перебуває, з приводу працевлаштування не зверталась та як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрована.
Оцінивши зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудної у вчиненні інкримінованого їй злочину і кваліфікує її дії за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудної ОСОБА_1 згідно ст.ст. 66, 67 КК України, суд не вбачає.
Підсудна за місцем проживання характеризуються посередньо, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, однак судимість погашена відповідно до ч.5 ст.89 КК України, на обліках в нарко- та психоневрологічному диспансерах не перебуває (а.с. 27, 29).
Обираючи підсудній покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, її особу, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання і приходить до висновку про необхідність призначення їй покарання у виді громадських робіт, вважаючи, що саме воно буде достатнім для її виправлення та попередження скоєння нею нових злочинів.
Цивільний позов в справі не заявлявся. Арешт на майно підсудної не накладався.
Речові докази відсутні, судових витрат немає.
Запобіжний захід підсудній не обирався, однак суд вважає за необхідне обрати його у виді підписки про невиїзд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити їй покарання у виді 120 годин громадських робіт.
Обрати ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід -підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області протягом 15-ти діб після його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Головуючий суддя: Є.Б. Бруховський
Копія: вірно
Суддя: