18.05.2012
Справа №212/6020/2012
Провадження №1/212/5531/12
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2012 місто Вінниця
Ленінський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді: Гайду Г.В.,
при секретарі: Піскун О.О.,
за участю прокурора: Гоменюка О.В.,
захисника: ОСОБА_1,
законного представника: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, освіти-середня не закінчена, учня ЗОШ І-ІІІ ступенів ¹ 3 ім. М.Коцюбинського м. Вінниці, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
04.01.2012 близько 11 години перебуваючи на лікуванні Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. Ющенко, знаходячись в корпусі № 16 в палаті № 5 у вказаній лікарні, знав, що у ОСОБА_4, який перебував разом з ОСОБА_3 на лікуванні, є мобільний телефон марки 2630», який останній зберігав у шафі в кишені своєї куртки. Саме тоді, у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на таємне викрадення вказаного мобільного телефону. Реалізуючі свій злочинний умисел, діючи із корисливого мотиву ОСОБА_3 переконавшись, що ОСОБА_4 відсутній в даній палаті, та за його діями ніхто не спостерігає, і не може завадити, таємно, викрав мобільний телефон марки «Nokia 2630»вартістю 300 грн., з сім-каратою мобільного оператора «Білайн»вартістю 25 грн. на рахунку якої було 6 грн. Привласнивши викрадене, ОСОБА_3 розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 331 грн.
У судовому засіданні підсудний, ОСОБА_3 вину визнав повністю, просив суд суворо його не карати, та дав наступні показання, що з 20.12.2011 по 06.01.2012 останній перебував в 16 відділені ВОПН лікарні ім.. Ющенка в м. Вінниці. Лікувався в палаті № 5 де разом із ним лікувалися інші хлопці. 04.01.2012 ОСОБА_3 попросив ОСОБА_4, щоб той дав свій мобільний телефон марки «Nokia 2630»зателефонувати матері. ОСОБА_4 погодився та дав мобільний телефон ОСОБА_3 Потім, ОСОБА_4 поклав телефон до своєї шафи та вийшов з палати, щоб прогулятися з другом, в палаті залишився ОСОБА_3 один. Знаючи, що за ним ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 дістав мобільний телефон марки 2630»належний ОСОБА_4 з шафи та поклав до своєї кишені. Через годину до ОСОБА_3 прийшов друг ОСОБА_3, якому ОСОБА_3 запропонував купити мобільний телефон марки 2630»за 200 грн. однак в ОСОБА_3 було тільки 130 грн., ОСОБА_3 погодився на цю суму та віддав мобільний телефон ОСОБА_3, забравши гроші собі. Близько 20 години з прогулянки повернувся ОСОБА_4 та помітивши пропажу мобільного телефонна запитав ОСОБА_3 чи той не бачив вказаного мобільного телефону, на що ОСОБА_3 відповів, що мобільного телефонна він не брав та не знає куди він подівся. ОСОБА_3 виписали з лікарні точний час останній не пам'ятає та гуляючи на вулиці він зустрів друга ОСОБА_3, який запитав чи мобільний телефон марки 2630», який він придбав у ОСОБА_3 не крадений тому, що на мобільний телефон дзвонить якась жінка і вимагає щоб їй повернули мобільний телефон, на що ОСОБА_3 відповів, що мобільний телефон належав йому, а жінка мабуть помилилась номером. Підчас прогулянки ОСОБА_3 попросив в ОСОБА_3 мобільний телефон на один день, на що той погодився та віддав мобільний телефон ОСОБА_3 По дорозі додому, ОСОБА_3 мобільний телефон марки 2630»розбив.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка законний представник підсудного, ОСОБА_2, дала наступні показання, що ОСОБА_3 являється їй сином, про крадіжку мобільного телефону марки 2630»скоєну останнім, ОСОБА_2 дізналася від працівників міліції в Ленінському РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області. Також, ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_3 виховується в не повноцінній сім'ї, до навчання ставиться посередньо, також те що ОСОБА_2 приділяє достатньо уваги вихованню ОСОБА_3, має вплив на нього ситуація яка сталась є новиною для ОСОБА_2, враховуючи те, що остання має вплив на ОСОБА_3, зазначила, що в майбутньому такий випадок більше не повториться.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що на початку року він перебував на лікуванні в 16 відділені ВОПН лікарні ім.Ющенка в м. Вінниці. В палаті з ним проживало кілька хлопців, 04.01.2012 ОСОБА_4 домовився піти погуляти з хлопцями з кімнати. Виходячи з кімнати ОСОБА_4 свій мобільний телефон марки 2630» залишив в шафі в палаті, на моменту виходу з палати там залишався ОСОБА_3 Повернувшись з прогулянки близько 20 години ОСОБА_4 помітив пропажу мобільного телефону з шафи, запитавши в ОСОБА_3 чи той не бачив мобільного телефонна, останній повідомив, що мобільного телефонна він не брав та куди той дівся не знає. Щодо міри покарання ОСОБА_3, ОСОБА_4 поклався на розсуд суду. Цивільний позов підтримує в повному обсязі.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка законний представник потерпілого, ОСОБА_6 суду показав, що 05.01.2012 прийшовши провідати сина ОСОБА_4 в 16 відділені ВОПН лікарні ім. Ющенка в м. Вінниці, дізнався про пропажу мобільного телефону марки 2630». При яких обставинах пропав мобільний телефон ОСОБА_4 не розповідав ОСОБА_6
Також, вина підсудного ОСОБА_3 підтверджується матеріалами кримінальної справи дослідженими у судовому засіданні а саме:
- протоколом добровільної видачі від 27.01.2012, згідно якого ОСОБА_3 добровільно видав плату від мобільного телефону марки 2630»(а.с. 37);
- протоколом огляду речового доказу, згідно якого предметом огляду є плата від мобільного телефону марки okia 2630». (а.с. 38-39).
Вислухавши показання підсудного ОСОБА_3 потерпілого ОСОБА_4 перевіривши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 1 КК України -таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При обранні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема судом враховано, що ОСОБА_3 раніше не судимий (а.с. 22), за місцем навчання характеризується посередньо (а.с. 23), на обліку у «Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. О.І. Ющенка»перебуває із діагнозом «Змішаний розлад поведінки та емоцій, енурез (ремісія)»(а.с. 24), на обліку у Вінницькому обласному диспансері «Соціотерапія»не перебуває (а.с. 25), згідно акту № 87 від 15.03.2012 амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 в період вчинення злочину не страждав на хронічне психічне захворювання, в період вчинення злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, в теперішній час не страждає на хронічне психічне захворювання, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, в теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3 суд враховує щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім.
Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3 судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, тому останньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк та звільнити від відбування покарання з випробовуванням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 104, 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції при УМВС України у Вінницькій області про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію при УМВС України у Вінницькій області.
Цивільний позов заявлений ОСОБА_6 -задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 - 300 грн.
Речовий доказ плата від мобільного телефону марки 2630», який зберігається в камері речових доказів Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області передати ОСОБА_4
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: