1-210/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2012 м. Полонне

Полонський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого -судді Горгулько Н.А.

при секретарі -Олійник Л.А.,

з участю прокурора Комара І.В.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полонному кримінальну справу про обвинувачення: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не працює, освіта неповна середня, не одруженого, учня 3 курсу Полонського аграрного професійного ліцею, раніше не судимого;

за ст..ст. 342 ч. 2, 345 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

2 липня 2011 р. в період часу з 3 до 4 год. ночі ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні приймального відділення Полонської центральної лікарні імені ОСОБА_3,активно вчиняв опір працівникам міліції що до проходження ним огляду на стан сп'яніння, а також, скориставшись тим, що з нього було знято наручники, схопив металевого стільця та умисно завдав ударів металевим стільцем працівникам міліції, які виконували свої службові обов'язки -по обличчю, правій руці, спині прапорщику міліції ОСОБА_4, а також умисно наніс удар стільцем по нозі лейтенанту міліції ОСОБА_5 Внаслідок чого, потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді поверхневої рани на передній поверхні середньої фаланги 4-го пальця правої кисті, два садна на внутрішній поверхні правого передпліччя, по 1 садну на тильних поверхнях 4 та 5 пальців правої кисті, садно на тильній поверхні 4-го пальця лівої кисті, садно в ділянці спинки носа зліва, садно в правій підочній ділянці, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості; потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді синця на передній поверхні правого колінного суглобу, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

В судовому засіданні підсудний вину свою не визнав, пояснив, що ніякого опору працівникам міліції не чинив, навпаки працівники міліції його підрізали на дорозі, що потягло за собою ДТП. Працівники міліції його били, заставляли підписувати акт, він вимушений був захищатись стільцем від них і намагався втекти з лікарні, проте нікого не вдарив.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_2, його вина стверджується наступними перевіреними судом доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що він працює інспектором патрульної служби СПС, чергував в добовому наряді Полонського РВ УМВС по охороні громадського порядку разом із працівниками служби державної охорони та пізно ввечері до нього зателефонував черговий ОСОБА_6 та повідомив що неподалік міста Полонного, навпроти автозаправки «Веста», сталось ДТП та вчиняється опір працівникам міліції. Він, разом з працівником міліції ОСОБА_5, супроводжували ОСОБА_2 в кареті швидкої допомоги до відділення Полонської ЦРЛ для проведення обстеження. Підсудний поводив себе неадекватно, кричав, порушував громадську тишу, розмахував руками. Пізніше, коли ОСОБА_5 зняв з нього наручники, ОСОБА_2 схопив стільця і почав ним розмахувати, внаслідок чого наніс удари стільцем для ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Як показав в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5, який працював слідчим Полонського РВ УМВСУ, вночі з 1 на 2 липня 2011 р. йому зателефонував черговий і повідомив, що сталась ДТП. Коли він прибув на місце події, підсудний ОСОБА_2 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, виражався нецензурною лайкою в бік працівників міліції, вчиняв опір щодо пропозиції поїхати каретою швидкої допомоги щоб пройти обстеження в Полонській ЦРЛ. Ним та працівником міліції ОСОБА_4 було доставлено ОСОБА_2 в приймальне відділення, де ОСОБА_2 пройшов освідування. Скориставшись тим, що з нього було знято наручники, підсудний схопив стільця, розмахував ним та наніс удари йому та ОСОБА_4, намагаючись втекти з відділення.

З показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, інспектора з адмінпрактики ВДАІ Полонського РВ УМВСУ, слідує, що влітку 2011 р. він був повідомлений черговим РВ УМВС про ДТП, оскільки він був відповідальний. На місці ДТП автомобіль був пошкоджений, було відсутнє ліве колесо. ОСОБА_2 був в стані алкогольного сп'яніння, кричав, розмахував руками. Оскільки у нього була підозра, що саме ОСОБА_2 був за кермом автомобіля, він виписав направлення на освідування останнього.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, заступника начальника по громадській безпеці Полонського РВ УМВСУ, підтверджується те, що на місці ДТП він бачив ОСОБА_2, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, поводив себе агресивно, погрожував фізичною розправою лікарю і водію швидкої, тікав з місця пригоди.

Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, помічник начальника, оперативний черговий Полонського РВ УМВС, літом 2011 року, під час його чергування, його було повідомлено фельдшером швидкої допомоги, що на місці ДТП щодо фельдшера та водія швидкої допомоги вчиняються неправомірні дії, а саме образи та погрози фізичною розправою. Коли він прибув на місце, бачив, що ОСОБА_2 перебував в агресивному стані, на його заспокоювання, розмахував руками, висловлювався нецензурною лайкою, просив не телефонувати батькові, так як боявся батька. Коли ОСОБА_2 підбіг до фельдшера, розмахуючи руками, він змушений був одягнути на нього наручники, оскільки на усні зауваження він не реагував.

З показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_9, водія швидкої допомоги, слідує, що під час виїзду на місце ДТП він бачив, що ОСОБА_2 був в стані алкогольного сп'яніння, поводив себе неадекватно, висловлювався нецензурними словами, розмахував руками, намагався вдарити хлопців, внаслідок чого працівники міліції були змушені застосувати до нього наручники.

Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, фельдшер швидкої допомоги, під час виїзду на місце ДТП, ОСОБА_2 поводив себе агресивно, був в стані алкогольного сп'яніння, махав руками, провокував на бійку, пробував тікати, а коли бив себе головою об асфальт, працівники міліції наділи на нього наручники. Каретою швидкої ОСОБА_2 було доставлено в приймальне відділення Полонської ЦРЛ, де він виписав направлення на огляд останнього.

За показаннями свідка ОСОБА_11, літом 2011 року близько 2 години ночі він бачив, що працівники міліції ОСОБА_2 в наручниках посадили в карету швидкої допомоги, та він зателефонував батькові ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що приблизно восени 2011 р. віз пасажирів в таксі з с.Новоселиця до м.Полонного та побачив перевернутий автомобіль, зв'язався з диспетчером і повідомив про ДТП.

Свідок ОСОБА_13, лікар загальної практики та сімейної медицини, в судовому засіданні показала, що 01.07.2011 р. була черговим лікарем по Полонській ЦРЛ. Вночі в приймальне відділення працівники міліції доставили молодого чоловіка на обстеження, який висловлювався нецензурною лайкою, кричав, бився головою об стіл, вів себе агресивно. Після обстеження працівники міліції зняли з нього наручники, тоді ОСОБА_2 схопив стілець і почав рухатись в її сторону. Щоб її захистити працівники міліції заступились, він бив їх стулом. Потім вони повалили його на землю та одягнули наручники.

З показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_14, молодшої сестри приймального відділення Полонської ЦРЛ слідує, що на початку липня 2011 р. до приймального відділення працівники міліції доставили на освідування молодого чоловіка, який себе неадекватно поводив, бився головою об стіл. Після проведення освідування бачила як ОСОБА_2 схватив стілець і кинувся з ним на працівників міліції.

Свідок ОСОБА_15, водій Шепетівського відділення служби охорони, в судовому засіданні показав, що в кінці літа 2011 року о 2 ночі він, разом з працівником міліції ОСОБА_4 службовим автомобілем виїжджав на місце ДТП на виїзді з м.Полонного. Він супроводжував карету швидкої допомоги в яку було поміщено ОСОБА_2 Коли ОСОБА_2 завели працівники міліції в приймальне відділення ЦРЛ, він залишався в автомобілі. ОСОБА_16 деякий час вибігла медсестра і повідомила, що у відділенні бійка. Коли він заходив в відділення, на зустріч біг ОСОБА_2 зі стулом в руках. ОСОБА_15 його схопив і на нього наділи наручники працівники міліції.

Свідок ОСОБА_16, батько підсудного ОСОБА_2Л, в судовому засіданні показав, що 1.07.2011 р. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_17 взяли у нього автомобіль щоб поїхати в с.Новоселиця на дискотеку. Вночі 2 липня до нього зателефонував ОСОБА_11 і повідомив, що сталась ДТП і ОСОБА_2 повезли в лікарню. Сина забрав з Полонського РВ УМВС, а наступного дня поїхав з ним в лікарню в Шепетівку.

З показів свідка ОСОБА_18, першого заступника начальника Полонського РВ УМВС, в судовому засіданні вбачається, що 01.07.2011 р. відповідно до наказу №180 начальника Полонського РВ УМВС працівники міліції ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були в добовому наряді по Полонському РВ УМВС та пройшли відповідний інструктаж. Їх прізвища могли бути дописані іншою ручкою, якщо вони запізнювались на інструктаж. Оскільки є підпис працівника навпроти прізвища, це означає, що працівник пройшов інструктаж.

За показаннями свідка ОСОБА_19, в ніч з 1 на 2 липня 2011 р. в с.Новоселиця вона з подругою поверталася додому з бару. Біля її подвір'я побачила, що ОСОБА_2 виривав штахети з її паркану, на що вона зробила йому зауваження, а він, в свою чергу, порвав на ній блузку. Вказувала, що вів він себе агресивно, нецензурно лаявся, поводився неадекватно, наносив удари руками і ногами її подрузі.

Як показав в судовому засіданні експерт ОСОБА_20, у ОСОБА_2 садно в області лоба виникло від удару об тупий твердий предмет, синець в області ока міг виникнути під час боротьби, синець в області голови міг виникнути внаслідок удару об стінки автомобіля.

Відповідно до висновків судово-медичних експертиз:

№795 від 28.10.2011 р. у лейтенанта міліції ОСОБА_5 виявлено тілесне ушкодження у вигляді синця на передній поверхні правого колінного суглобу, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості. /а.с.130/

№796 від 28.10.2011 р. у інспектора патрульної служби Полонського РВ УМВС ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді поверхневої рани на передній поверхні середньої фаланги 4-го пальця правої кисті, два садна на внутрішній поверхні правого передпліччя, по 1 садну на тильних поверхнях 4 та 5 пальців правої кисті, садно на тильній поверхні 4-го пальця лівої кисті, садно в ділянці спинки носа зліва, садно в правій підочній ділянці, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості. /а.с.132/

Суд критично оцінює показання підсудного в частині невизнання ним вини як такі, що спрямовані на уникнення підсудним кримінальної відповідальності за скоєне.

Крім того, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження показання підсудного ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_17 в частині того, що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок підрізання на автодорозі їх автомобіля іншими автомобілями, оскільки такі показання не узгоджуються з матеріалами справи та спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_17, а також суперечливими поясненнями ОСОБА_17 в судовому засіданні 06.02.2012 р.

Оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним вказаних вище злочинів.

Його дії слід кваліфікувати:

за ч.2 ст. 342 КК України -опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків;

за ч.2 ст.345 КК України -умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.

При обранні виду та міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Також суд враховує, що підсудний вчинив злочин будучи неповнолітнім, позитивно характеризується як за місцем проживання так і за місцем навчання, що йому пом'якшує покарання.

Обставиною, що обтяжує відповідальність підсудному є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Оцінюючи наведені обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням особи винного, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_2 без ізоляції його від суспільства та йому слід призначити покарання у вигляді обмеження волі з застосуванням іспитового строку.

Керуючись наведеним, ст.323,324 КПК України суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.342 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі, за ч.2 ст.345 КК України у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75, 104 КК України від призначеного покарання ОСОБА_2 звільнити з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб до апеляційного суду Хмельницької області.

Суддя Полонського

районного суду: Н.Горгулько