Справа № 2-145/11

Номер провадження 2/2208/12/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2012 року.

Кам»янець- Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючої судді - Семенюк В.В.

при секретарі - Дітковській А.Ю..

з участю позивача -ОСОБА_1

представника позивача -ОСОБА_2

відповідача -ОСОБА_3

представника відповідача -ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам»янці-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , виконавчого комітету Кам»янець-Подільської міської ради про визнання частково недійсними рішення виконавчого комітету Кам»янець-Подільської міської ради, свідоцтва про право власності від 19.01.2009 року та визнання права власності на ? частину квартири та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання квартири особистою приватною власністю,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_3 , виконавчого комітету Кам»янець-Подільської міської ради про визнання частково недійсними рішення виконавчого комітету Кам»янець-Подільської міської ради, свідоцтва про право власності від 19.01.2009 року та визнання права власності на ? частину квартири та ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про визнання квартири особистою приватною власністю.

В суді позивачка та представник позивача по первісному позову, уточнивши позовні вимоги, пояснили, що ОСОБА_1 зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 09 серпня 1987 року. Під час спільного проживання ними в період шлюбу була придбана кооперативна квартира АДРЕСА_1, проте свідоцтво про право власності на житло від 19.01.2009 року було видано на ім»я ОСОБА_3

09 вересня 2010 року шлюб між ними було розірвано. Провести поділ майна в добровільному порядку відповідач відмовляється. ОСОБА_1 вважає, що має право на ? частину квартири, як на майно, що є об»єктом спільної сумісної власності подружжя, а частки майна дружини та чоловіка є рівними, про що просять в суді.

Крім того, просять визнати частково недійсним рішення виконавчого комітету Кам»янець-Подільської міської ради від 15 січня 2009 року №17 «Про оформлення права власності на виплачені кооперативні квартири», на підставі якого було видано свідоцтво про право власності на ім»я ОСОБА_3 на кооперативну квартиру АДРЕСА_1, оскільки у заяві ОСОБА_3 міському голові, згоду на оформлення права власності на спірну квартиру на чоловіка, не давала.

Позивачка та її представник у суді просять позов ОСОБА_1 задоволити. Позов ОСОБА_3 до неї про визнання спірної картири його особистою власністю не визнає, оскільки кошти на придбання кооперативної квартири виплачувались спільно під час шлюбу, крім того, кооперативна квартира була отримана ОСОБА_3 на сім»ю із чотирьох чоловік, в тому числі на неї і на дітей і ОСОБА_3 сам надавав у виконоком довідки про склад сім»ї із чотирьох чоловік.

Відповідач та його представник позов у суді не визнали, звернувшись до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання квартири АДРЕСА_1 особистою власністю, мотивуючи тим, що із ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 09.08.1987 року по 09.09.2010 року, але проживали разом і вели спільне господарство з 09.08.1987 року по 2001 рік. З 2001 року проживали окремо, у зв»язку із перебуванням дружини за кордоном, де вона знайшла роботу, а він утримував їх неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_6 та доньку ОСОБА_7

По приїзді дружини на Україну у 2003 році з»ясувалось, що вони стали чужими людьми і їх сімейне життя остаточно зруйнувалось. Вони вирішили обоюдно придбавати кожен окремо житло, а тому в 2003 році він вступив в житлово-будівельний кооператив №59 «Академічний» і почав виплачувати квартиру з особисто зароблених коштів, а дружина, заробивши свої кошти, купила в 2005 році квартиру АДРЕСА_4, оформивши право власності на свою матір - ОСОБА_19. Коштів з-за кордону відповідачка йому не передавала, тому він обходився лише своїми особистими коштами. Так, у 2003 році ним за квартиру виплачено 24680 грн., в 2004 році - 30920 грн, в 2005 році - 23080 грн., в 2006 році - 27060 грн., в 2007 році - 24680 грн., в 2008 році - 1450 грн.

В 2009 році, згідно із рішенням виконкому Кам»янець-Подільської міської ради, він отримав свідоцтво про право власності на виплачену кооперативну квартиру і відповідачка ніякого відношення до даної квартири немає. Він отримував високу заробітну плату, оскільки знаходився де-кілька раз у командировці за кордоном, позичав кошти у своїх знайомих та родичів та сам з ними розраховувався, тому рахує, що усі ці кошти є його особистою власністю і просить позов задоволити та визнати спірну квартиру його особистою власністю та стягнути з відповідачки усі судові витрати.

Представник міськвиконкому у судове засідання не з»явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутності , позов не визнає. Суд розглядає спрау у відсутності представника відповідача, на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухав сторони, їх представників, свідків, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та виконавчого комітету Кам»янець-Подільської міської ради підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задоволенню не підлягає із слідуючих підстав.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 09 серпня 1987 року, а 09 вересня 2010 року шлюб між ними було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та копією рішення Кам»янець-Подільського міськрайонного суду від 09.09.2010 року про розірвання шлюбу.

Під час шлюбу подружжям в період з 2003 року по 2009 рік була виплачена та придбана трьохкімнатна кооперативна квартира АДРЕСА_1. Свідоцтво про право власності на житло від 19 січня 2009 року було видано на ім»я ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Кам»янець-Подільської ради від 15.01.2009 року за №17 «Про оформлення права власності на виплачені кооперативні квартири», що підтверджується Свідоцтвом на нерухоме майно від 19.01.2009 року, Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.10.2011 року , Рішенням міськвиконкому від 15.01.2009 №17, Довідкою ЖБК-59 про паєнагромадження з 2003 року по 2008 рік у сумі 126405 грн. за виплачену кооперативну квартиру, Довідкою Б/У №1 видану ОСОБА_3 про склад його сім»ї із 4-х чоловік на квітень 2008 року., Довідкою КП «Житловик» видану ОСОБА_3 про склад його сім»ї із 4-х чоловік на жовтнень 2008 року, Заявою ОСОБА_3 міському голові про оформлення права власності на виплачену кооперативну квартиру зі згодою дружини - ОСОБА_1, спільними сімейними фотографіями у 2008-2009 роках., пропискою і проживанням ОСОБА_3 зі всім складом сім»ї по АДРЕСА_5 у тещі ОСОБА_19, поясненнями свідків у суді ОСОБА_6 та частково свідченнями ОСОБА_8, який позичав кошти ОСОБА_9

Суд не може взяти до уваги Рішення суду від 09.09.2010 року про розірвання шлюбу ОСОБА_9 у вересні 2010 року, де вказано, що тривалий час сторони не підримують подружні відносини, не ведуть спільне господарство і на яке посилається ОСОБА_9, оскільки поняття «тривалий час» є відносне і не конкретизоване, а квартира виплачувалась протягом 2003-2008 років.

Відповідно до ст.60 СК України - майно, набуте за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст.69 СК України - дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суд вважає, що вищевказаними доказами підтверджується той факт, що спірна квартира є майном спільної сумісної власності подружжя , а ні одного ОСОБА_3, як вказано в Свідоцтві про право власності на нерухоме майно, тому його слід визнати частково недійсним.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 свою згоду у 2008 році у заяві ОСОБА_10 міському голові про оформлення права власності на квартиру на чоловіка, не давала, оскільки знаходилась за кордоном і кордон України на протязі усього 2008 року, не пересікала, що підтверджується копією закордонного паспорту ОСОБА_1 За відсутності її згоди на вищевказаній заяві ОСОБА_3, виконком би рішення про оформлення права власності на квартиру на ОСОБА_9, не виніс.

Крім того, у зв»язку з тим, що рішення виконавчого комітету Кам»янець-Подільської ради від 15.01.2009 року за №17 «Про оформлення права власності на виплачені кооперативні квартири» передувало видачі эСвідоцтва про право власності від 19.01.2009 року і у зв»язку з тим, що эСвідоцтво про право власності є частково недійсним, то і рішення виконавчого комітету Кам»янець-Подільської ради від 15.01.2009 року за №17 є також частково недійсним.

Відповідно до ст. 70 СК України - у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, тому задовленню підлягає позовна вимога ОСОБА_1 щодо визнання права власності на ? частину спірної квартири, оскілька остання являється об»єктом спільної сумісної власності подружжя.

Позов ОСОБА_1 у повному об»ємі підлягає задоволенню.

Стягненню підлягають також судові витрати.

Відповідно до ч.1 та ч.6 ст.57 СК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, але на кошти одного з них, належить йому особисто.

Суд може визнати особистою власністю майно, набуте одним із них під час

їхнього окремого проживання у зв»язку із припиненням шлюбних відносин.

Згідно ст.60 ЦПК України - кожна сторона зобов»язана довести ті обставини,

на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків,

встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може грунтуватись на

припущеннях.

ОСОБА_10, звертаючись до суду про визнання квартири особистою власністю не надав суду прямих доказів, що кошти, які він проплачував за кооперативну квартиру з 2003 року по 2008 рік, належали йому особисто, а ті докази, на які він посилається , а саме - копії квитанцій за внески, письмові заяви ОСОБА_11,ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, у яких він позичав гроші, а також пояснення свідка ОСОБА_18 у суді є допустимими, а доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Також у суді позивач не довів, що під час окремого проживання їз ОСОБА_1 їх подружжя фактично припинило шлюбні відносини, оскільки судом встановлено протилежне - шлюбні відносини між ними існували до 2009 року.

Оскільки, позовні вимоги не можуть грунтуватися на припущеннях, а

допустимі докази позивача ОСОБА_3 щодо визнання квартири

особистою власністю - є суперечливими та такими, що не відповідають

матеріалам справи та доказам, здобутим у суді, тому і не можуть бути задоволені

судом.

Керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України ,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Кам»янець-Подільської міської ради про визнання частково недійсними рішення виконавчого комітету Кам»янець-Подільської міської ради, свідоцтва про право власності від 19.01.2009 року та визнання права власності на ? частину квартири задоволити.

Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Кам»янець-Подільської міської ради від 15 січня 2009 року № 17 «Про оформлення права власності на виплачені кооперативні квартири»в частині визнання права власності на ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 19.01.2009 року на ім»я ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності

на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1247,00 грн.( 51,00 грн. державне мито +120,00 грн. витрати на ІТЗ + 1076,00 грн. судовий збір).

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання квартири особистою приватною власністю -відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу в Хмельницький апеляційний

суд через Кам»янець-Подільський міськрайонний суд на протязі 10 днів з дня

проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у

судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати

апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Семенюк В.В.