ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Справа № К-16134/06
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Ліпського Д.В. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Гуріна М.І.,
Кобилянського М.Г.,
Юрченко В.В.,
при секретарі Проценко О.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 14 лютого 2006 року в справі за скаргою ОСОБА_2 на рішення Чопського прикордонного загону про відмову виплатити не отриману при звільненні грошову допомогу,
в с т а н о в и л а :
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивач ставить питання про скасування постанови судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 14 лютого 2006 року, якою скасоване рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2005 року про визнання неправомірними дій та зобов'язання Чопського прикордонного загону виплатити позивачу не отриману при звільненні грошову допомогу в розмірі 25 % грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Оскарженою постановою відмовлено в задоволенні позову. Просить залишити в силі рішення суду першої інстанції, якою позов був задоволений.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач перебував на військовій службі, з якої звільнений наказом Голови Державної прикордонної служби України НОМЕР_1 на підставі пункту «є» статті 63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем). Вимагає стягнути не отриману при звільненні грошову допомогу в розмірі 25 % грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
На процесуальні порушення при встановлені фактичних обставин справи в касаційній скарзі не вказується.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову апеляційний суд правомірно виходив з того, що оскільки позивач звільнений з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, то відсутні підстави для виплати грошової допомоги у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, яка відповідно до вимог частиною 2 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплачується військовослужбовцям, звільненим з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Правова оцінка, яку суд дав обставинам справи, не суперечить вимогам законодавства.
Оскаржене рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 14 лютого 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.
Судді: |
Д.М. Ліпський С.Є. Амєлін М.І. Гурін М.Г. Кобилянський В.В. Юрченко |