Справа № 2-1491/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2011 року

Свердловський міський суд Луганської області ускладі: головуючого судді: Новосьолової Г.М.,

при секретарі: Вобліковій І.О.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Свердловського міського суду Луганської області в місті Свердловську Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ суми боргу після розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ

Позивач звернулася до суду з дійсною позовною заявою, у якої вказала, що 24.06.2003 року вона одружилася з відповідачем. 25.10.2010 року шлюб між ними розірваний згідно рішення Свердловського міського суду.

Під час шлюбу вона з відповідачем взяла у борг гроші в сумі 13750 грн. у ОСОБА_3, що підтверджується розпискою ОСОБА_3. Гроші бралися у борг з такою метою:

Березень 2009 р. -4000 грн. на навчання відповідачу.

Січень 2010 р.- 2500 грн. - на навчання відповідачу.

Травень 2010 р.- 3000 грн. на проведення водопроводу по улице та у дворі.

Липень 2010 р. - 4000грн. на купівлю вугілля.

Липень 2010 р. - 250 грн. у зяв у борг відповідач, що підтверджується письмовими поясненнями.

Суму боргу у розмірі 650 грн. колишнє подружжя сплатило разом.

З серпня 2010 року вона самостійно сплачує суму боргу самостійно частками, що підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_3 Згідно розписки, наданої ОСОБА_3 позивачці, сплачена сума складає 7250 грн., сума боргу сплачена у повному обсязі.

Гроші брались у борг для родинних потреб і повинні повертатись з родинного бюджету, який на той час був спільною сумісною власністю.

Відповідач не приймав і не приймає участі на цей час у погашенні боргу. Позивачка вважає, що сума боргу повинна бути поділена між нею та відповідачем у такий спосіб:7250 грн. : 2 = 3625 грн. А так як свою частину, і частину відповідача сплатила ОСОБА_3, то суму у розмірі 3625 грн. треба стягнути з відповідача на користь позивачки.

Окрім боргу по розписці ОСОБА_3 під час шлюбу позивачка разом з відповідачем взяли у борг гроші на суму 4200 грн. у подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_8 та по цей день борг не повернули. Позивачка вважає, що сума боргу повинна бути поділена між ними в такий спосіб: 4200 грн.: 2 = 2100 грн.

Таким чином, сума боргу позивача складає: 3625 грн.+ 2100 грн.= 5725 грн. Сума боргу відповідача складає: 3625 грн.+ 2100 грн.=5725 грн. Так як позивачка сплатила за відповідача 3625 грн., то з відповідача треба стягнути 3625 грн.

Позивач просить суд поділити суму боргу, яка виникла під час шлюбу подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порівну: а саме: 5725 грн.- позивачу, 5725 грн. - відповідачу.

Стягнути з відповідача на кориcть позивача cплачену суму боргу у розмірі 3625 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача держмито у сумі 150 грн., та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді - 120 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить задовольнити позов.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги позивачки підтримала просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивачки 8975 грн., 120 грн. -витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді та 150 грн. держмита.

Відповідач у судове засідання не з,явився, його інтереси представляє його представник, який у судовому засіданні позов не визнав повністю, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, щ кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Судом встановлено, що сторони з 24.06.2003 року перебували у шлюбі, з 25.10.2010 року шлюб між сторонами був розірваний згідно рішення Свердловського міського суду.

Під час шлюбу позивачка з відповідачем взяли у борг гроші в сумі 13750 грн. у ОСОБА_3, що підтверджується розпискою ОСОБА_3. Гроші бралися у борг з такою метою:

березень 2009 р. -4000 грн. на навчання відповідачу.

січень 2010 р.- 2500 грн. - на навчання відповідачу.

травень 2010 р.- 3000 грн. на проведення водопроводу по улице та у дворі.

липень 2010 р. - 4000грн. на купівлю вугілля.

липень 2010 р. - 250 грн. узяв у борг відповідач, що підтверджується письмовими поясненнями.

Суму боргу у розмірі 650 грн. сторони сплатили разом, а суму боргу, що залишилася, позивачка сплачує сама, відповідач відмовляється від сплати боргу.

Крім того, позивачка під час шлюбу разом з відповідачем зайняла у борг гроші на суму 4200 грн. у подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_8 та по цей день борг не повернули. Позивачка вважає, що сума боргу повинна бути поділена між ними в такий спосіб: 4200 грн.: 2 = 2100 грн.

У судовому засіданні позивачем не було надано доказів щодо суми боргу у розмірі 4200 грн., яку, як вона вказала в судовому засіданні ,зайняла разом з відповідачем у борг у сім,ї ОСОБА_5. Таким чином, суд вважає, що в цій частині позовних вимог позивачці необхідно відмовити.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердила той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно у період сумісного проживання у шлюбі у 2007 р. займали у неї гроші у розмірі 13750 грн. для оплати навчання ОСОБА_2, для проведення водопроводу у їх будинку, та інше. ОСОБА_1 повертає їй гроші сама, ОСОБА_2 відмовляється від повернення зайнятих грошей разом.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснили, що вони, знаходячись у стані алкогольного сп,яніння займали гроші ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 4200 грн. у 2004 р, але ОСОБА_1 та ОСОБА_2 гроші їм не повертають. Розписки вони з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не брали.

Відповідно до ст.70 ч.1 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частка майна чоловіка та дружини є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України:

1. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

2. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Суд вважає, що сума боргу у розмірі 13750 грн., яку зайняли сторони у ОСОБА_3 під час шлюбу, повинна бути стягнута з відповідача в такому розмірі: 13750 грн.- сума боргу - 6500 грн., яку сторони віддали ОСОБА_3 разом = 7250 грн. : 2 = 3625 грн.

Тобто, з відповідача на користь позивачки повинно бути стягнуто 3625 грн. Судові витрати необхідно поділити в такий спосіб: витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн.: 2=60 грн., 150 грн. -судові витрати : 2= 75 грн. Тобто, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню. 60 грн. - ІТЗ та 75 грн. судових витрат.

Керуючись ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України ст.60,70 СК України, суд ,-

ВИРИШИВ

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ суми боргу після розірвання шлюбу задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3625 грн ., а також судові витрати у сумі 75 грн., та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 60 грн.

У решті вимог відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: