Судове рішення #2295712
Справа №22-ц-670 2008 р

Справа №22-ц-670 2008 р.                              Головуючий у 1-й інстанції Котенко О.А.

Категорія        -                                                           Суддя-доповідач Хвостик С.Г.

 

У Х В А Л А

і м е н е м     У к р а ї н и

                                                                       

3 червня 2008 року    колегія суддів  судової палати  у  цивільних  справах  Апеляційного  суду  Сумської   області  в складі :

 

            головуючого  -   Рибалки В.Г.

            суддів             -    Хвостика С.Г., Попруги С.В.

 

            з участю  секретаря судового засідання -  Чуприни В.І.

            та осіб, які беруть участь у справі -  ОСОБА_1, її представника адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_2

 

розглянула у відкритому  судовому  засіданні  в приміщенні  апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення  Ковпаківського районного суду м.Сум від 29 квітня  2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сумської міської ради, ОСОБА_1 про визнання рішення виконавчого комітету Сумської міської ради частково недійсним,

 

                                    в с т а н о в и л а  :

 

ОСОБА_2  звернулась з зазначеним позовом у листопаді 2007 року. Свої вимоги мотивувала тим, що вона, її син та сестра ОСОБА_1 проживають у трикімнатній квартиріАДРЕСА_1, квартира належить до комунальної власності. В жовтні 2007 року під час оформлення субсидії її сестра ОСОБА_1 запропонувала їй підписати заяву про розподіл особових рахунків нібито для більшої зручності для оформлення субсидій та оплати житлово-комунальних послуг. Зі слів паспортиста вона зрозуміла, що це питання буде вирішувати міська рада. Оскільки в подальшому з'ясувалось, що сестра бажає використати поділ особових рахунків для вселення до квартири інших осіб, вона вирішила відмовитися від цього розподілу при розгляді питання у виконкомі міської ради. Проте про час і місце розгляду питання у виконкомі її ніхто не повідомив і вона своєчасно не змогла повідомити про зміну своєї позиції. Рішенням виконкому від 30 жовтня 2007 року її було визнано наймачем кімнат площею 17,3 кв.м та 10,5 кв.м на склад сім'ї з двох осіб, а ОСОБА_1 визнано наймачем кімнати площею 17,4 кв.м. У зв'язку з тим, що згоду на поділ особових рахунків вона дала під впливом обману, просила визнати рішення виконкому від 30 жовтня 2007 року в частині визнання її та її сестри ОСОБА_1 наймачами житлових приміщень недійсним.

 

Рішенням  Ковпаківського районного суду м.Сум від 29 квітня 2008 року позов ОСОБА_2  задоволено. Визнано рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 30 жовтня 2007 року №501 в частині визнання її та сестри ОСОБА_1 наймачами житлових приміщень недійсним. Стягнуто на її користь з ОСОБА_1 7 грн. 50 коп. повернення сплаченого судового збору та 8 грн. 50 коп. повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

 

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить це рішення суду скасувати і закрити провадження у справі.

При цьому посилається на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що позов сестри має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Крім того, вказує, що в ході розгляду справи не доведено, що з її боку мав місце обман, що позивачка не усвідомлювала наслідки підписання заяви.

 

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, ОСОБА_2 наголосила, що окрім відсутності згоди на зміну договору найму жилого приміщення, чого не врахував міськвиконком і на що звернув увагу суд, відповідачка ще отримала кімнату з найбільшою площею.

 

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3 про задоволення апеляційної скарги, пояснення позивачки ОСОБА_2 про залишення рішення суду, як законного і обґрунтованого, без зміни, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

 

Як вірно встановлено судом першої інстанції,  жиле приміщення, у якому на даний час проживають і зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2 та її неповнолітній син, складається з трьох кімнат: 17,4 кв.м, 17,3 кв.м та 10,5 кв.м, приміщень загального користування: коридору, кухні туалету, ванної кімнати (а.с.4, 21).

На підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 30 жовтня 2007 року №501 ОСОБА_1 визнано  наймачем однієї кімнати площею 17,4 кв.м квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_2, яка має сім'ю у складі двох осіб, визнано наймачем двох кімнат площею 17,3 кв.м та 10,5 кв.м зазначеної квартири (а.с.22).

Підставою для прийняття такого рішення стали заяви ОСОБА_1 на ім'я директора ДП «Комунсервіс» та на ім'я міського голови   щодо поділу особового рахунку, лист ДП «Комунсервіс» про згоду на зміну договору найму жилого приміщення (а.с.20).

При цьому, як зазначено у рішенні міськвиконкому, змінюючи договір найму жилого приміщення, міськвиконком керувався згодою членів сім'ї ОСОБА_2 та наймача ОСОБА_1

 

Дійшовши висновку, що рішення Сумського міськвиконкому в частині визнання сторін наймачами жилих приміщень є недійсним, суд першої інстанції послався на відсутність на це згоди наймачів та членів сім'ї. Колегія суддів знаходить такий висновок місцевого суду обґрунтованим.

Зокрема, відповідно до ст.ст.103, 104 ЖК України договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця.

Член сім'ї наймача  вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст.63 ЖК України і може бути предметом самостійного договору найму.

 

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка, даючи згоду на поділ особових рахунків, не заперечувала проти цього з метою усунення суперечок з сестрою щодо оплати за квартиру.

Тобто, мова про зміну договору найму жилого приміщення та про визнання її та відповідачки наймачами окремих жилих приміщень у її згоді не йшла.

 

За таких обставин рішення суду першої інстанції, яким захищені порушені житлові права позивачки, відповідає вимогами чинного законодавства і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

 

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень, то колегія суддів не приймає їх до уваги, так як спірні правовідносини стосуються поділу жилого приміщення, тобто між сторонами існує спір про право, який має вирішуватись у порядку саме цивільного судочинства.

 

Отже, рішення суду, як законне і обґрунтоване, необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу - відхилити.

 

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1; 308; 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України,  колегія суддів

 

у х в а л и л а :

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м.Сум від 29 квітня  2008 року по даній справі залишити без зміни.

 

Ухвала набирає законної сили негайно  і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення  до Верховного Суду України.

 

 

 

 

             Головуючий     -

 

 

             Судді -

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація