УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/1308/2012Головуючий суду першої інстанції:Єрохіна І.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Рошка М. В.

"17" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Рошка М.В.

Суддів Сіротюка В.Г, Сокола В.С.,

При секретаріПостікової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

06.07.2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди, у процесі розгляду справи уточнила позовні вимоги.

Вимоги обґрунтовані тим, що відповідач наполегливо розповсюджує відносно неї недостовірну інформацію, неодноразово звертався з наклепом відносно неї до Чорноморського РО, Новосільського сільського голови Чорноморського району, Ради Міністрів АРК, мешканцям сіла Новосільське. Також звертався до Голови Ради Міністрів АРК, де зазначав, що вона «була звільнена з управління Державного казначейства в Чорноморському районі за порушення закону про держслужбу, є злочинницею, членом злочинної групи по розкраданню бюджетних коштів та незаконному продажу земельних ділянок, привласнила 200 тисяч гривень, обманула мешканців села, незаконно отримала чотири земельних ділянки, квартиру дочці», що порочить честь, гідність, та ділову репутацію позивача та чим йому завдана моральна шкода.

Просила визнати поширені відповідачем відомості такими, що не відповідають дійсності, принижують її честь та гідність, зобов'язати відповідача опублікувати в районних газетах «Черноморские известия» та «Честные Черноморские известия» спростування та стягнути моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. та судові витрати.

Рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2011 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, позивачку, її представника, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач винних дій щодо позивача не скоював, тобто моральної шкоди йому не заподіював, отже мова про грошову компенсацію душевних страждань та переживань у спірному випадку йти не може. Позивачка є публічною особою, межа допустимої критики щодо публічної особи, яка виступає у своїй публічній якості, є ширшою ніж щодо приватної особи.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору та вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені всі дійсні обставини справи, які вирішено згідно з законом та відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки матеріали справи не містять належних допустимих доказів у підтвердження таких обставин.

Відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 є публічною особою - працювала керівником Управління Державного казначейства України в Чорноморському районі до 06.12.2010 року, з 07.12.2010 року є депутатом Новосільської сільської ради Чорноморського району АРК, заступником голови сільської ради.

ОСОБА_7 звернувся з листом до голови Ради Міністрів АРК, яке було зареєстроване 18.04.2011 року за вх. № Ш-34/2150/2 ( а.с.8-9).

Даний лист був надісланий до Чорноморської райдержадміністрації 17.05.2011 року для розгляду.

ОСОБА_7 31.03.2011 року звертався усно на телефонну гарячу лінію «Коррупція-стоп», щодо незаконного, за думкою заявника, розподілу земельних ділянок та привласнення грошових коштів головою Новосільської сільської ради Чорноморського району ОСОБА_9 та заступником голови сільської ради ОСОБА_6 Для перевірки викладених у зверненні відомостей та прийняття заходів реагування було повідомлено в Прокуратуру АР Крим та ГУ МВС України в АР Крим ( а.с.14).

Відповідно до ст. 297 Цивільного кодексу України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності і честі.

За правилами статті 275 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Абзацами 5, 6 пункту 15 роз'яснень постанови № 1 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені); згідно з частиною третьою статті 277 Цивільного кодексу України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленум Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної осіб» до відомостей, що ганьблять особу, слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність і ділову репутацію громадян та організацій в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання закону, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Необхідно розрізняти фактичні ствердження та оціночні судження.

Статтею 30 Закону України „ Про інформацію" від 02.10.1992 року передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. При цьому оціночними судженнями, за виключенням наклепу, є висловлення, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумаченні як такі, що містять фактичні данні, враховуючи характер використаних мовно- стилістичних засобів, зокрема застосування гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Крім того, відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні або колективні звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення та дати обґрунтовану відповідь в установлений законом строк; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 55).

Відповідач ОСОБА_7 відповідно до положень закону звернувся з заявою до Голови Ради Міністрів АРК на дії позивача ОСОБА_6, також неодноразово звертався до правоохоронних органів, відносно його заяв правоохоронними органами проводилась перевірка.

Згідно з пояснень відповідача висновок про те, що ОСОБА_6 була звільнена з посади керівника управління Державного казначейства в Чорноморському районі за порушення закону про держслужбу, він зробив після того, як ознайомився з постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 06.08.2010 року згідно якої в ГУ ДК України в АР Крим направлений лист про проведення службової перевірки відносно ОСОБА_6 та вказано, що остання звільнена з посади ( а.с.18).

Також, згідно статті у газеті «Честные Черноморские новости» від 17.05.2008 року депутатами Новосільської сільської ради Чорноморського району в порушення діючого законодавства надано 5 земельних ділянок, а також кошти які були зібрані мешканцями села на виготовлення документації щодо земельних ділянок не поступили до НДІ, порушено кримінальну справу ( а.с. 88).

У судовому засіданні позивачка пояснила, що вона та її два зятя отримали земельні ділянки, але у законному порядку, та вони не входять до складу її сім'ї, дочка також отримала квартиру, але вона знаходилася на квартирному обліку і мала на це передбачене законом право.

З огляду на викладені мотиви, норми Цивільного кодексу України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України відсутні підстави вважати, що висловлювання які допустив відповідач є негативною інформацією в розумінні статті 277 Цивільного кодексу України, а відтак не може бути визнана такою, що порушує особисті немайнові права позивачки, її честь, гідність та ділову репутацію.

Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307-308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Сіротюк. В.Г. Рошка М.В. Сокол В.С.