КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2012 № 32/251

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Мальченко А.О.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Камінської Т.О.

за участю представників

від позивача: не з'явилися

від відповідача: ОСОБА_2 - дов. від 01.02.2012 року № 326-НЮ

розглянувши апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" на рішення господарського суду м. Києва від 07.02.2012 року

у справі № 32/251 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" (м. Конотоп Сумської області)

до Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" (м. Київ)

про стягнення 372 951 грн. 40 коп.

встановив:

До господарського суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" про стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 372 951 грн. 40 коп., яка включає: основний борг в розмірі 176 842 грн. 96 коп., суму на яку збільшилася сума основного боргу у зв'язку з інфляцією, в розмірі 88 754 грн. 88 коп., пеню в розмірі 99 075 грн. 83 коп., 3% річних в розмірі 8 277 грн. 73 коп.

Рішенням від 07.02.2012 року господарський суд м. Києва позовні вимоги задовольнив. Стягнув з ДТГО „Південно-Західна залізниця" на користь ТОВ „Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" основний борг в розмірі 176 842 грн. 96 коп., пеню в сумі 99 075 грн. 83 коп., інфляційні в сумі 88 754 грн. 88 коп., 3% річних в сумі 8 277 грн. 73 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 7 459 грн. 02 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ДТГО „Південно-Західна залізниця" звернулося до апеляційного господарського суду апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення та скасувати рішення господарського суду м. Києва від 07.02.2012 року у справі № 32/251 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ДТГО „Південно-Західна залізниця" задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2012 року апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 32/251 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судове засідання 24.05.2012 року повноважні представники позивача не з'явилися та про причини неявки не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті. В попередньому судовому засіданні представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечувала з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. В судовому засіданні 24.05.2012 року представник відповідача підтримала вимоги своєї апеляційної скарги.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи 1, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як вбачається з матеріалів справи 07.04.2008 року Державне територіально галузеве об'єднання „південно-Західна залізниця" (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" (підрядник) уклали договір про на капітальний ремонт пасажирських вагонів ПЗ/Л-081079/НЮ, відповідно до умов якого підрядник зобов'язувався виконати ремонт та модернізацію вагонів, вузлів та агрегатів в обсягах згідно з додатками, а також всі додаткові роботи, виявлені при прийманні, розбиранні та дефектації, згідно з правилами ремонту та конструкторської документації і в термін згідно з діючими „Нормами простою пасажирських вагонів на заводах". Необхідність додаткових робіт мала оформлятися додатковою угодою. Замовник зобов'язувався подати підряднику об'єкти на ремонт в строки згідно з погодженими графіками, прийняти вагони, вузли та агрегати від підрядника після ремонту та модернізації, оплатити виконані підрядником роботи згаяно з умовами цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Порядок оплати виконаних робіт встановлено сторонами у пункті 5.5 договору від 07.04.2008 року № ПЗ/Л-081079/НЮ, зокрема, розрахунок 100% вартості ремонту об'єктів проводиться робіт проводиться після підписання акту виконаних робіт з послідуючою оплатою вартості ремонту протягом 25 банківських днів після отримання рахунку замовником.

27.11.2008 року сторони підписали акт виконаних робіт відремонтованих та реконструйованих та модернізованих вагонів № 39 про те, що виконавець відремонтував, а балансоутримувач прийняв відремонтовані пасажирські вагони і вартість капітального ремонту КР-2 вагону відкритого побудови ТВЗ склала 306 274 грн. 78 коп. без ПДВ (367 529 грн. 74 коп. з ПДВ) (а.с.42).

Підрядником було виставлено замовнику рахунок від 27.11.2008 року № 124-1 на 367 529 грн. 74 коп. з ПДВ (а.с.25, 41), який було ним отримано 28.11.2008 року.

Як визначено ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень п. 5.5 договору від 07.04.2008 року № ПЗ/Л-081079/НЮ прострочення платежу по рахунку від 27.11.2008 року № 124-1 настало 06.01.2009 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до виписки з банківського рахунку 22.11.2010 року відповідач частково оплатив рахунок від 27.11.2008 року № 124-1 платежем за № 5445 на 190 686 грн. 78 коп. (а.с.40).

Таким чином розмір основної заборгованості становить 176 842 грн. 96 коп. Рішення місцевого господарського суду, яким позов про стягнення суми основного боргу задоволено в повному обсязі підлягає залишенню без змін в цій частині.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 6.4 договору від 07.04.2008 року № ПЗ/Л-081079/НЮ за порушення строків оплати ремонту та модернізації пасажирських вагонів, вузлів та агрегатів, замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день затримки.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач заявив до стягнення 99 075 грн. 83 коп. пені за період з 09.01.2009 року по 22.11.2011 року. Місцевий господарський суд позов в цій частині задовольнив повністю. У відзиві на апеляційну скаргу від 20.04.2012 року № 49/д позивач подав уточнюючий розрахунок пені за період з 23.11.2010 року по 23.05.2011 року за ставкою 0,1%.

Колегія суддів апеляційного господарського суду здійснила перерахунок пені, враховуючи те, що: пеня по рахунку № 96 у сумі 86 грн. 75 коп. не може бути стягнута, оскільки в матеріалах справи відсутня копія такого рахунку; позивач не може змінювати позовні вимоги під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції; розмір пені за ставкою 0,1% від суми боргу перевищує розмір пені за подвійною обліковою ставкою; заборгованість виникла з 06.01.2009 року і нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано; оскільки позивач нараховує пеню відповідачу з 09.01.2009 року, то строк нарахування пені за подвійною обліковою ставкою НБУ складає з 09.01.2009 року по 06.07.2009 року.

Сума боргу (грн.) Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір облікової ставки НБУ Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день Сума пені за період прострочення

367529,74 09.01.2009 - 15.02.2009 38 12,0000 % 0,066 %* 9183,21

367529,74 16.02.2009 - 14.06.2009 119 12,0000 % 0,066 %* 28757,94

367529,74 15.06.2009 - 06.07.2009 22 11,0000 % 0,060 %* 4873,55

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 42 814 грн. 70 коп., а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення 56 261 грн. 13 коп. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 88 754 грн. 88 коп. втрат від інфляції за період з січня 2009 року по серпень 2011 року.

Місцевий господарський суд позов в цій частині задовольнив повністю. Проте як слушно зазначено відповідачем місцевий господарський суд і позивач при розрахунку втрат від інфляції невірно зазначили індекс інфляції за січень 2011 року у розмірі 101,1%. Відповідно до публікації в газеті „Урядовий кур'єр" від 08.02.2011 року № 23 індекс інфляції за січень 2011 року становив 101,0%. У відзиві на апеляційну скаргу позивачем подано уточнюючий розрахунок втрат від інфляції за період з грудня 2010 року по травень 2011 року у розмірі 9 572 грн. 33 коп. В відзиві на апеляційну скаргу позивачем також було зазначено невірний індекс інфляції за січень 2011 року - 100,1%.

Колегія суддів апеляційного господарського суду здійснила перерахунок втрат від інфляції.

Період заборгованості Сума боргу (грн.) Сукупний індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу

09.01.2009 - 22.11.2010 367529,74 1,216 79386,42

23.11.2010 - 31.08.2011 176842,96 1,050 8842,15

Таким чином, загальна сума втрат від інфляції складає 88 228 грн. 57 коп., а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення 526 грн. 31 коп. втрат від інфляції.

Позивачем заявлено до стягнення 8 277 грн. 73 коп. 3% річних за період з 09.01.2009 року по 22.11.2011 року. Місцевий господарський суд задовольнив позов в цій частині повністю. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив стягнути з відповідача 2 645 грн. 32 коп. 3% річних за період з 23.11.2010 року по 23.05.2011 року.

Колегія суддів апеляційного господарського суду здійснила перерахунок 3% річних.

Сума боргу (грн.) Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір процентів річних Загальна сума процентів

367529,74 09.01.2009 - 22.11.2010 683 3 % 20632,01

176842,96 23.11.2010 - 22.11.2011 365 3 % 5305,29

Таким чином, загальна сума 3% річних за період з 09.01.2009 року по 22.11.2011 року за підрахунками апеляційного господарського суду складає 25 937 грн. 30 коп. Оскільки позивач заявив до стягнення 3% річних у меншому розмірі (8 277 грн. 73 коп.), то місцевим господарським судом правомірно задоволено позов в цій частині. Відтак рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 3% річних у розмірі 8 277 грн. 73 коп. підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України колегією суддів апеляційного господарського суду здійснено перерозподіл судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

п о с т а н о в и в :

1. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" на рішення господарського суду м. Києва від 07.02.2012 року по справі № 32/251 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 07.02.2012 року по справі № 32/251 скасувати в частині стягнення 56 261 грн. 13 коп. пені та 526 грн. 31 коп. втрат від інфляції.

3. В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 07.02.2012 року по справі № 32/251 залишити без змін.

4. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„Позовні вимоги задовольнити частково.

5. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 04713033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" (41600, Сумьска обл., м. Конотоп, пл. Новікова, 8А, ідентифікаційний код 34284857) основний борг в розмірі 176 842 (сто сімдесят шість тисяч вісімсот сорок дві) грн. 96 коп., суму, на яку збільшилася сума основного боргу у зв'язку з інфляцією, в розмірі 88 228 (вісімдесят вісім тисяч двісті двадцять вісім) грн. 57 коп., пеню в розмірі 42 814 (сорок дві тисячі вісімсот чотирнадцять) грн. 70 коп., 3% річних в розмірі 8 277 (вісім тисяч двісті сімдесят сім) грн. 73 коп., 6 323 (шість тисяч триста двадцять три) грн. 28 коп. судового збору за розгляд позовної заяви.

В частині стягнення 56 261 грн. 13 коп. пені та 526 грн. 31 коп. втрат від інфляції в позові відмовити.".

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" (41600, Сумьска обл., м. Конотоп, пл. Новікова, 8А, ідентифікаційний код 34284857) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 04713033) 567 (п'ятсот шістдесят сім) грн. 87 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

7. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м, Києва.

8. Матеріали справи № 32/251 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__28.05.2012 р.__

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Мальченко А.О.

Майданевич А.Г.